П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 серпня 2026 року
м. Рівне
Справа № 572/5566/24
Провадження № 22-ц/4815/1564/26
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Боймиструк С.В., суддів: Хилевич С.В., Шимків С.С.
секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.,
за участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Шевчук В.С., на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 03 червня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_6 , про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ а також за зустрічним позовом представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Немовицька сільська рада Сарненського району Рівненської області, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на майно,
в с т а н о в и в:
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської областівід 18 березня 2025 року вжиті заходи забезпечення зустрічного позову шляхом накладення арешту, зокрема, на нежитлове приміщення площею 116,3 кв.м по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 2531724456080.
Представник ОСОБА_1 на підставі ст. 158 ЦПК України звернувся із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 18 березня 2025 року, просив скасувати накладений арешт на нежитлове приміщення, площею 116,3 кв.м по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 2531724456080, оскільки необхідність у застосуванні таких заходів відпала.
В обґрунтування заяви зазначив, що відповідно до листа Державної інспекції архітектури та містобудування України від 21.01.2026 року №337/03/18-26 наявна інформація про повернуте на доопрацювання повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 06.01.2026 року та 07.01.2026 року щодо об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення під торгово-офісне приміщення по АДРЕСА_1 , замовник будівництва ОСОБА_5 . Підстави відмови у видачі: на об`єкт будівництва зареєстровано обтяження, що унеможливлює внесення відомостей до Реєстру будівельної діяльності.
Згідно до відомостей про типи обтяжень речових прав на нерухоме майно, які дають право на виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, арешт нерухомого майна не надає права на забудову земельної ділянки, права на реконструкцію, капітальний ремонт, реставрацію об`єктів нерухомого майна.
Враховуючи те, що накладений судом арешт унеможливлює здійснення реконструкції об`єкта нерухомості та перешкоджає реалізації права власника на користування майном, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт не є відчуженням майна, не змінює його власника та не створює ризиків утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду, просив вжиті заходи забезпечення зустрічного позову в цій частині скасувати.
Відповідачка-позивачка ОСОБА_5 клопотання свого представника підтримала, просила його задовольнити, позивач-відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_2 просив у задоволенні клопотання відмовити, спірне приміщення є предметом позову, його реконструкція призведе до якісних змін об`єкта, що утруднить виконання рішення суду.
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 03 червня 2026 року відмовлено у скасуванні заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 18 березня 2025 року, у виді накладення арешту на нежитлове приміщення, площею 116,3 кв.м по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 2531724456080.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 - адвокат Шевчук В.С., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення, яким задоволити клопотання про скасування заходу забезпечення позову.
В апеляційній скарзі зазначається, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у скасуванні заходів забезпечення позову, не врахувавши, що накладений арешт фактично унеможливлює проведення реконструкції спірного нежитлового приміщення, оскільки Державна інспекція архітектури та містобудування України відмовляє у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт через наявність такого обтяження. Скаржниця вважає, що реконструкція не є відчуженням майна, не змінює його правового статусу та не створює ризику невиконання майбутнього судового рішення, а відчуження спільного сумісного майна без згоди іншого з подружжя є неможливим. На її думку, подальше існування арешту є неспівмірним із заявленими позовними вимогами, необґрунтовано обмежує право користування майном і перешкоджає його збереженню, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а арешт - скасуванню.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття певних заходів, передбачених ч. 1 ст. 150 ЦПК України, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п.п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
З аналізу вищевикладеного випливає, що засоби забезпечення позову є важливою гарантією захисту і реального поновлення прав учасників судового процесу. Поняття засобів забезпечення позову визначається як застосування судом процесуальних засобів тимчасового характеру, які гарантують можливість реалізації позовних вимог або сприяють збереженню існуючого положення між сторонами до винесення судового акта.
Порядок та підстави для скасування заходів забезпечення позову визначені у статті 158 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Вжите у ч. 1 ст. 158 ЦПК України формулювання «суд може скасувати заходи забезпечення позову» свідчить про наділення суду дискреційним повноваженням щодо вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову. Отже, навіть за наявності вмотивованого клопотання учасника справи суд не зобов`язаний скасувати забезпечення позову, а вирішує це питання за результатами оцінки наведених доводів та встановлення наявності або відсутності підстав для його подальшого застосування.
Суд першої інстанції, оцінюючи наведені заявницею доводи, дійшов правильного висновку, що обставини, які стали підставою для накладення арешту, не змінилися, а ризики, для запобігання яким було застосовано захід забезпечення позову, не відпали. Посилання заявниці на неможливість проведення реконструкції об`єкта у зв`язку з накладеним арештом не свідчить про відсутність потреби у подальшому застосуванні заходу забезпечення позову, а лише вказує на наслідки його застосування.
Крім того, враховуючи предмет первісного та зустрічного позовів, якими охоплено спірне майно, збереження заходів забезпечення позову спрямоване на підтримання існуючого фактичного та правового становища сторін до вирішення спору по суті, що відповідає меті інституту забезпечення позову.
Зважаючи на те, що рішення суду у спорі, у якому було вжито заходи забезпечення не постановлено, спір не вирішений, обставин які б свідчили про відсутність потреби у забезпеченні позову чи їх неефективності не встановлено тому, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та дійшов до правильного висновку щодо відмови у скасуванні заходів забезпечення позову, оскільки скасування заходів забезпечення позову до розгляду даної справи по суті та ухвалення судом відповідного рішення, суперечитиме меті заходів забезпечення позову.
За таких обставин, відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - залишенню без змін, оскільки постановлена з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Шевчук В.С., залишити без задоволення.
Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 03 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 06 серпня 2026 року.
Судді: Боймиструк С.В.
Хилевич С.В.
Шимків С.С.