Провадження № 2-з/742/13/26
Єдиний унікальний № 742/3978/26
УХВАЛА
про забезпечення позову
06 серпня 2026 року м. Прилуки
Суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Давидчук Д.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Карпенко В.К. про забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Карпенко В.К.,звернулася до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з позовом до Чернігівської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання протиправними дій комісії зі складання акта-розрахунку не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу.
Разом з позовною заявою до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ТОВ "Газорозподільні мережі України" вчиняти дії щодо припинення або обмеження розподілу та постачання природного газу до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на підставі заборгованості, нарахованої за Актом-розрахунком за період з 22.01.2026 р. по 11.05.2026 р. до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Заяву обґрунтовує тим, що позивач є пенсіонером і припинення газопостачання до її квартири позбавить її базових умов існування (приготування їжі, підігріву води), завдасть істотної шкоди та змусить проходити тривалу й фінансово обтяжливу процедуру відновлення. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до грубого порушення прав споживача у проміжний період, тоді як заборона відключення газу є співмірним заходом для збереження status quo, що повністю відповідає сталій практиці Верховного Суду (зокрема, постанові КЦС ВС від 15 травня 2024 року у справі №932/6065/21) щодо неприпустимості припинення життєво необхідних послуг до вирішення спору по суті.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов такого висновку.
Як убачається з матеріалів справи, предметом спору у цивільному провадженні є правомірність нарахування заборгованості в розмірі 14 445,11 грн на підставі акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу, який позивач вважає безпідставним та протиправним.
Позивач ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Правил постачання природного газу та Кодексу газорозподільних систем, у разі наявності простроченої заборгованості за спожитий природний газ або за донараховані обсяги, Оператор ГРМ / Постачальник наділений правом в односторонньому порядку припинити (обмежити) газопостачання до об`єкта споживача.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті).
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Одночасно із заявою про забезпечення позову до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Карпенко В.К., до Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання протиправними дій комісії щодо складання акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу. На момент розгляду цієї заяви вказану позовну заяву судом по суті не розглянуто.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що право на доступ до суду повинно бути реальним та ефективним.
Зокрема, ЄСПЛ зазначав: «Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава учасниця Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі і процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити, щоб судовий процес перетворився в безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимогам, так як доступ до правосуддя повинен бути не тільки фактичним, а й реальним» (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, повинен бути достатнім для забезпечення права людини на суд, враховуючи принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в його права».
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Отже, оскільки невжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом заборони здійснювати відключення газу може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у випадку його фактичного припинення до вирішення справи по суті, враховуючи наявність очевидного зв`язку між цим заходом та предметом позовних вимог, а також існування реальної загрози того, що відповідач в односторонньому порядку скористається своїм монопольним становищем та відключить квартиру позивача від системи газопостачання під приводом несплати заборгованості, суд з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача вважає за можливе забезпечити позов шляхом заборони Відповідачу вчиняти дії з припинення газопостачання.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги щодо забезпечення позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Карпенко В.К. про забезпечення позову - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Газорозподільні мережі України" вчиняти дії щодо припинення або обмеження розподілу та постачання природного газу до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на підставі заборгованості, нарахованої за Актом-розрахунком за період з 22.01.2026 р. по 11.05.2026 р. до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та підлягає негайному виконанню, а її оскарження не зупиняє її виконання.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом відповідно ч. 4 ст. 157 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Дмитро ДАВИДЧУК