Провадження № 6/742/208/26
Єдиний унікальний № 742/4315/26
УХВАЛА
05 серпня 2026 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді Короткої А.О.,
при секретарі судового засідання - Бурмаці Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Тетяни Ігорівни, стягувач - Головне Управління Державної Податкової Служби у Чернігівській області, боржник - ОСОБА_1 , про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, -
В С Т А Н О В И В :
Головний державний виконавець Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Т.І. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичній особі боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , до виконання зобов`язань, покладених на нього щодо виконання вимог про сплату боргу в межах зведеного виконавчого провадження №80535473 на загальну суму 6424411,63 грн.
Подання мотивоване тим, що на примусовому виконанні у Прилуцькому відділі державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження №80535473 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у Чернігівській області боргу на загальну суму 6424411,63 грн.
17.03.2026 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.
Виконавцем неодноразово на адресу боржника надсилалися виклики щодо явки до виконавця, однак ОСОБА_1 на виклики не з`явився, про причини неявки не повідомив.
За повідомленням Державної міграційної служби України, ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, термін дії якого до 02.03.2030.
Оскільки рішення на сьогоднішній день не виконане, а боржник ухиляється від його виконання, державний виконавець вимушена звернутися до суду з відповідним поданням.
Відповідно до ст.441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що подання обґрунтоване та підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання.
Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи своєю власну.
На здійснення цих прав не встановлюються жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для забезпечення громадського порядку, запобігання злочину, для охорони здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідна норма Конвенції міститься у статті 33 Конституції України, якою встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Такі обмеження встановлюються, зокрема, статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» що передбачає підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Таке право на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, в тому числі, коли особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.1 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.
Згідно з положеннями п.2 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну» громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору у передбачених законом випадках.
Розглядаючи питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України за ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням Європейський суд з прав людини у справі Гочев проти Болгарії (Gochev v.Bulgaria) рішення від 26.11.2009 (заява № 34383/03) визначив загальні стандарти щодо права на свободу пересування.
Тимчасове обмеження в праві виїзду за ухилення від виконання зобов`язань має відповідати трьом критеріям:
- ґрунтуватися на національному законі;
- переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції;
- відповідати справедливому балансу між правами людини та публічним інтересом, тобто бути пропорційним меті його застосування.
У справі Гочев проти Болгарії (Gochev v.Bulgaria), рішення від 26.11.2009 (заява № 34383/03), Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином: у відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку з неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78 - 82).
Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії » (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга №41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).
Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами Рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 р. за справою "Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії" (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, § 60)...".
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Прилуцькому відділі державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження №80535473 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у Чернігівській області боргу на загальну суму 6424411,63 грн (а.п.4).
Відповідно до копії витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 22.05.2026 на все рухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт (а.п.6).
Згідно з копією акта державного виконавця від 18.03.2026, при виході за адресою, вказаною у виконавчому провадженні, боржник відсутній (а.п.5).
Таким чином, боржник фактично ігнорує законні вимоги державного виконавця та ухиляється від виконання вимог ГУ ДПС у Чернігівській області.
На підставі викладеного суд доходить до висновку, що державним виконавцем вичерпано весь передбачений перелік заходів щодо примусового виконання судового рішення та всі вони виявилися безрезультатними.
Отже, факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовими рішеннями, є об`єктивно наявним та доведеним, що підтверджується копіями документів, долучених до подання та досліджених у судовому засіданні.
Керуючись ст.441 ЦПК України, ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 Цивільного процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Подання головного державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Тетяни Ігорівни, стягувач - Головне Управління Державної Податкової Служби у Чернігівській області, боржник - ОСОБА_1 , про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України - задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , до виконання зобов`язань, покладених на нього щодо виконання вимог про сплату боргу, виданих Головним Управлінням Державної Податкової Служби у Чернігівській області у межах зведеного виконавчого провадження №80535473.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Повний текст ухвали складено та підписано 05.08.2026.
Разом з тим, на ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Чернігівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Анна КОРОТКА