Провадження № 2-н/742/503/26
Єдиний унікальний № 742/4198/26
УХВАЛА
про відмову у видачі судового наказу
06 серпня 2026 року м. Прилуки
Суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Давидчук Д.П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 цього Кодексу.
Згідно із п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Судовий наказ є формою стягнення безспірної заборгованості чи сум.
Відповідно до ч.1 ст.6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, зокрема, перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя, в установлених законом випадках, за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, наявність документу, що підтверджує місце проживання дитини саме із заявником є обов`язковою.
Слід також врахувати на звернення заявника з вимогами про стягнення аліментів на дітей саме в наказному провадженні, в якому на підставі документально підтверджених доказів встановлюється безспірність вимог, та відсутня можливість додаткової перевірки всіх обставин справи з дослідженням нових доказів, у т.ч. по доведенню факту що діти проживають з матір`ю.
Зі змісту заяви про видачу судового наказу та доданих до неї матеріалів вбачається, що стягувач ОСОБА_1 має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас неповнолітні діти зареєстровані за іншою адресою: АДРЕСА_2 .
У тексті заяви стягувач зазначає, що її фактичне місце проживання за місцем реєстрації дітей ( АДРЕСА_2 ). Проте матеріали справи не містять належних, допустимих та переконливих доказів на підтвердження факту її проживання за вказаною адресою, тобто поза межами свого офіційно зареєстрованого місця проживання.
Таким чином, надані заявником документи не є безспірними та достовірно не підтверджують обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а саме - факт спільного проживання дітей разом з матір`ю. Зазначена обставина є обов`язковою умовою для стягнення аліментів на утримання дітей саме в порядку наказного провадження, оскільки свідчить про наявність спору про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Пунктом 3 ч.1ст.165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Оскільки заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України, суддя вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу.
Керуючись ст.ст.161,165,166 ЦПК України, суддя,
ПОСТАНОВИВ :
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Дмитро ДАВИДЧУК