У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 120/7025/26
06 серпня 2026 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Сторчак В. Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додаються документ про сплату судового збору.
Водночас, скаржником не надано до суду доказів сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено умови за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Таким чином, КАС України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.
Зокрема, за нормами наведеної статті, суд може звільнити особу від сплати судового збору, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний 2025 рік.
Так, апеляційним судом встановлено, що до матеріалів позовної заяви позивачем додано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 27.02.2026 року стосовно позивача за період з січня 2024 року по грудень 2025 року, у якій зазначено, що інформація про доходи відсутня, однак, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачає встановлення судом розміру річного доходу особи за попередній календарний рік, тому наведена довідка не є належним доказом для звільнення скаржника від сплати судового збору.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Належними доказами наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору можуть слугувати: відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за 2025 рік з податкової інспекції; довідка з Пенсійного фонду України про наявність/відсутність виплат за 2025 рік; довідка з Управління праці та соціального захисту населення про наявність/відсутність виплат за 2025 рік; довідка з Державного центу зайнятості про наявність/відсутність виплат за 2025 рік.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 9901/988/18.
Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, сплата судового збору є обов`язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від сплати судового збору є неприпустимим.
Без пред`явлення документа, з якого можна буде визначити сукупний розмір річного доходу, розглянути питання щодо звільнення від сплати судового збору неможливо. Для його вирішення скаржник має додати відповідні документи або сплатити судовий збір, а також подати саме клопотання, навівши відповідні обгрунтування.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України справляється судовий збір.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою статті 4 цього Закону передбачено, що за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарг на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір в сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали адміністративного суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України "Про судовий збір" справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Наведені висновки суду узгоджуються із позицією щодо застосування статті 132 КАС України та статті 4 Закону України "Про судовий збір", висловленою у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.05.2018 у справі №915/955/15 та у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 у справі №320/5719/19, від 24.11.2021 у справі №826/17526/18 та від 13.04.2022 у справі №204/827/17, від 09.02.2023 у справі №120/3532/21-а, від 09.02.2023 у справі №380/22710/21.
При цьому суд зауважує, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн.
Отже, за подання апеляційної скарги належить сплатити судовий збір у сумі 3328 грн.
Частиною другою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків.
Зазначені недоліки можуть бути усунуті скаржником, зокрема, шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України "Про судовий збір", з підтвердженням зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Крім того, скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року.
В апеляційній скарзі, позивач просить поновити даний строк, посилаючись на те, що отримав копію оскаржуваної ухвали 29 червня 2026 року.
Розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що отримав копію оскаржуваної ухвали 29 червня 2026 року. Відповідно, строк на апеляційне оскарження ухвали в даному випадку сплив 15 липня 2026 року. Разом з тим, апеляційну скаргу подано 27 липня 2026 року, що підтверджується відміткою поштового конверту, яким направлено апеляційну скаргу позивачем до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Тобто, апеляційну скаргу подано до суду з пропуском строку, встановленого ст. 295 КАС України.
При цьому, скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об`єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених апелянтом у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними, а тому у задоволенні клопотання апелянта необхідно відмовити.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Визнати неповажними причини пропуску строку наведені ОСОБА_1 при апеляційному оскарженні ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року залишити без руху.
Надати скаржнику п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в установлений судом строк, її буде повернуто скаржнику.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Сторчак В. Ю.