УХВАЛА
6 серпня 2026 року місто Київ
Справа № 378/342/26
Апеляційне провадження № 22-ц/824/15695/2026
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 8 липня 2026року (у складі судді Гуртовенко Р. В.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ
Рішенням СтавищенськогорайонногосудуКиївської області від 8 липня 2026 року задоволено позов.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», заборгованість за кредитним договором у розмірі 61650 гривень 00 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач 8 липня 2026 року, подав через систему «Електронний суд» до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу.
Крім того, просить звільнити від сплати судового збору у зв`язку з тим, що відповідач наразі перебуває у складному матеріальному становищі, не має офіційного місця роботи та постійного доходу.
Перевіривши зміст клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, вважаю що дане клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно п. 1. ч.1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
Відповідно до ч. 3 ЗУ «Про судовий збір», при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутне матеріальне становище скаржника, що відповідно унеможливлює здійснити оплату судових витрат.
Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).
Апеляційний суд зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан заявника для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи за календарний рік, який передує року подання до суду апеляційної скарги, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, довідка про перебуванні скаржника на утриманні іншої особи, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).
Разом з тим, заявляючи про звільнення скаржника від сплати судового збору, відповідачем не було подано доказів свого скрутного майнового становища.
Таким чином, посилання скаржника на неможливість сплатити судовий збір є недоведеним.
З огляду на зазначене відсутні законні підстави для звільнення від сплати судового збору, у зв`язку з чимклопотання задоволенню не підлягає.
Згідно пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, сума судового збору становить - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент подання позовної заяви), ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328 грн 00 к.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки при подачі позовної заяви судовий збір за майнову вимогу підлягав сплаті у розмірі 3 328 грн, то при подачі апеляційної скарги необхідно було сплатити 3 993,60 грн (3 328х150%х0,8).
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити 3 993 грн 60 коп на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Солом.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача [рахунок приховано]
Код класифікації доходів бюджету 22030101
та надати до суду оригінал квитанції про сплату вказаних коштів.
Враховуючи вищенаведене, скаржнику необхідно подати до Київського апеляційного суду оригінал документу про сплату судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також у разі несплати судового збору, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Крім того, скаржником порушено вимогу пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Однак, до апеляційної скарги, поданої до суду апеляційної інстанції, скаржником такі докази не долучені.
Відповідно до вимог частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, недоліки необхідно усунути в строк який не може перевищувати 5 днів з дня отримання даної ухвали.
Оскільки, вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В.
УХВАЛИВ
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 8 липня 2026 року - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків не більше 10-ти днів з дати отримання ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом подачі апеляційному суду оригіналу документу про сплату судового збору та докази направлення копії апеляційної скарги з додатками іншим учасникам справи.
Попередити заявника, у разі не усунення недоліків до вказаного строку, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.
Суддя Желепа О.В.