ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року м. Львів Справа № 380/22891/24 пров. № А/857/2631/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Пліша М.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року, прийняте суддею Москаль Р.М. у місті Львові, у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частини НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою № 380/22540/24 від 08.11.2024 суд роз`єднав позовні вимоги в самостійні провадження, в провадженні цієї справи розглядаються вимоги до Адміністрації Державної прикордонної служби України (надалі - АДПС, відповідач) про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення за період із вересня 2019 по березень 2020 включно; зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із вересня 2019 по березень 2020 включно у розмірі 4423,17 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 в позові відмовлено.
Суд зазначив, що відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн - 4770,26 грн. = - 307,11 грн. Отже, оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 склав 4770,26 грн, що перевищує суму можливої індексації 4463,15 грн, тому суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не має підстав на виплату з березня 2018 щомісячної індексації різниці.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що вказане судове рішення прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення пункту 5 Порядку № 1078, оскільки при визначенні права позивача на індексацію-різницю порівнював складові грошового забезпечення за місяць, за який вони нараховані, а не фактично отриманий грошовий дохід у відповідних місяцях. Вказує, що щомісячна додаткова грошова винагорода повинна враховуватися саме в місяці її виплати, що відповідає вимогам Податкового кодексу України, Інструкції № 73 та правовим висновкам Верховного Суду у справах № 240/12040/19, № 520/6243/22 і № 200/9297/19-а. З урахуванням такого підходу розмір підвищення його доходу у березні 2018 був меншим за суму індексації, а тому він мав право на отримання індексації-різниці.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Представником позивача подано додаткові письмові пояснення, в яких звернуто увагу на правову позицію Верховного Суду у постанові від 09 квітня 2026 у справі № 380/2810/24. Зі змісту вказаної постанови Верховного Суду слідує, що визначальним критерієм для врахування складових грошового забезпечення під час визначення розміру доходу позивача за лютий та березень 2018 з метою обчислення різниці доходу є факт фактичної виплати відповідних сум у конкретному місяці, а не період, за який такі виплати були нараховані.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 20.08.2019 по 28.02.2020 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_5 ) (правонаступником якого є Адміністрація ДПС України. Із 28.02.2020 виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Відповідно до архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення за 2018-2020 роки у період із березня 2018 по дату звільнення з військової служби індексація грошового забезпечення нараховувалася та виплачувалася з урахуванням березня 2018, як місяця обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-XII).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03 липня 1991 «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Частинами 1 та 5 ст. 2 № 1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Приписами ч. 2 ст. 5 Закону № 1282-XII передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Згідно з ч. 6 ст. 5 Закону № 1282-XII проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає «Порядок проведення індексації грошових доходів населення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 (далі як і раніше - Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 1078, в редакції від 21 червня 2012, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, в редакції від 21 червня 2012, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09 грудня 2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013), яка набрала чинності з 15 грудня 2015 та підлягала застосуванню з 01 грудня 2015, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.
Серед іншого, внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Так, в редакції Постанови № 1013 пункт 5 Порядку № 1078 викладено у такій редакції:
«У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу…».
Таким чином, починаючи з 01 грудня 2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.
Проаналізувавши наведені правові норми, колегія суддів зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
01 березня 2018 вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 (далі - Постанова № 704), якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців, та у пункті 2 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, у березні 2018 відбулося зростання грошового забезпечення військовослужбовців.
Колегія суддів зазначає, що порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної індексації » та «індексації-різниці».
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).
У цьому контексті суд апеляційної інстанції зауважує, що у цій справі правовідносини щодо нарахування й виплати позивачу поточної індексації з 01 березня 2018 не є спірними.
Сторонами не заперечується і не оспорюються обставини, що індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018, перевищив поріг індексації лише у жовтні 2018, а був опублікований Держстатом у листопаді 2018.
Щодо «фіксованої» суми індексації, то суд апеляційної інстанції зазначає, що Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте постановою Уряду від 09 грудня 2015 № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01 грудня 2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 01 грудня 2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йдеться про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 15 березня 2018 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4).
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац 5).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
З урахуванням того факту, що 01 березня 2018 набрала чинності Постанова № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дають підстави зробити висновок, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 у справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 у справі № 420/11424/21, від 20 квітня 2023 у справі № 320/8554/21, від 11 травня 2023 у справі № 260/6386/21 із подібними правовідносинами.
Колегія суддів зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 та сумою грошового забезпечення в лютому 2018.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Суд першої інстанції дослідив відомості особистої картки за 2018 та встановив такі обставини щодо розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 :
- у лютому 2018 - посадовий оклад 1 185 грн, оклад за військове звання 130 грн., надбавка за вислугу років 460,25 грн, надбавка за кваліфікацію 47,40 грн, таємність 177,75 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань 1 242,68 грн, надбавка за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя 177,75 грн, премія 4 740 грн., щомісячна додаткова грошова винагорода 81,61 грн., всього - 8 242,44 грн. (без врахування допомоги на оздоровлення, виплаченої в розмір середнього місячного грошового забезпечення в сумі 8 160,83 грн.);
- у березні 2018 - посадовий оклад 5 340 грн, оклад за військове звання 1 410 грн, надбавка за вислугу років 3 487,50 грн., надбавка за кваліфікацію 317 грн, таємність 951 грн, премія 507,20 грн., всього - 13 012,70 грн.
При цьому, суд першої інстанції вказав, що відповідно до пункту 6 Інструкції № 73 щомісячна додаткова грошова винагорода ОСОБА_1 виплачувалась у 2018 за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Тобто, за висновками суду першої інстанції, у лютому 2018 щомісячна додаткова грошова винагорода нарахована та виплачена за січень 2018 у розмірі 60 % місячного грошового забезпечення за січень 2018, а у березні 2018 щомісячна додаткова грошова винагорода нарахована та виплачена за лютий 2018 у розмірі 1 % місячного грошового забезпечення за лютий 2018.
У зв`язку з чим, суд першої інстанції вказав, що за лютий 2018 позивач отримав грошову винагороду у розмірі 81,61 грн, а за березень 2018 таку винагороду він не отримував.
З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 склав 4 770,26 грн, що перевищує суму можливої індексації 4463,15 грн, то позивач не має право на отримання щомісячної індексації - різниці.
Водночас, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, оскільки обставини справи у цій частині вимог досліджені не у повному обсязі.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в архівній відомості позивача за 2018 рік (а.с. 14, зворот) зафіксовано лише нарахування позивачу грошового забезпечення та дані усіх утримань із грошового забезпечення, а у пункті 6 Інструкції № 73, на який посилався суд першої інстанції, зазначається лише про виплату винагороди, а не нарахування.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 грудня 2025 у справі № 420/35557/23, від 09 квітня 2026 у справі №380/2810/24.
Зі змісту постанови Верховного Суду від 09 квітня 2026 у справі №380/2810/24 слідує, що визначальним критерієм для врахування складових грошового забезпечення під час визначення розміру доходу позивача за лютий та березень 2018 з метою обчислення різниці доходу є факт фактичної виплати відповідних сум у конкретному місяці, а не період, за який такі виплати були нараховані.
Неврахування вказаних обставин та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права призвело до помилкових висновків та неправильного вирішення спору.
З урахуванням вищевказаних правових висновків Верховного Суду, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до архівної відомості ОСОБА_1 за 2018 рік, грошове забезпечення (грошовий дохід) у лютому 2018 становив 13 057,33 грн і включав такі постійні складові, які не мають разового характеру (без урахування виплаченої одноразової оплати, а саме матеріальної допомоги на оздоровлення у сумі - 8 160,83 грн):
- посадовий оклад - 1 185 грн;
- оклад за військове звання - 130 грн;
- надбавка за вислугу років - 460,25 грн;
- надбавка за ВОВЗ - 1 242,68 грн;
- надбавка за ОУС з ризиком - 177,75 грн;
- надбавка за таємність - 177,75 грн;
- надбавка за кваліфікація - 47,40 грн;
- премія - 4 740 грн;
- щомісячна додаткова грошова винагорода - 4896,50 грн.
Відповідно до архівної відомості ОСОБА_1 за 2018 рік, грошове забезпечення (грошовий дохід) у березні 2018 становив 13 094,31 грн і включав такі постійні складові, які не мають разового характеру:
- посадовий оклад - 6 340 грн;
- оклад за військове звання - 1 410 грн;
- надбавка за вислугу років - 3 487,50 грн;
- надбавка за таємність - 951 грн;
- надбавка за кваліфікація - 317 грн;
- премія - 507,20 грн;
- щомісячна додаткова грошова винагорода - 81,61 грн.
Аналогічна інформація про доходи ОСОБА_1 у лютому 2018 у сумі 13 057,33 грн (за виключенням разової виплати, а саме матеріальної допомоги на оздоровлення у сумі - 8 160,83 грн) та у березні 2018 у сумі 13 094,31 грн відображена у Довідці ОК-5 та Довідці ОК-7, які містять дані про суми заробітної плати, з якої сплачується єдиний соціальний внесок (ЄСВ).
Отже, підвищення доходу ОСОБА_1 в березні 2018 (А) у зв`язку із підвищенням на законодавчому рівні посадових окладів у березні 2018 військовослужбовцям згідно Постанови № 704 від 30.08.2017 відбулося на 36,98 грн (грошовий дохід березень 2018 у сумі 13 094,31 грн відняти грошовий дохід у лютому 2018 у сумі 13 057,33 грн).
Таким чином, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач набув право із березня 2018 на отримання індексації-різниці в сумі 4426,17 грн (сума можливої індексації 4463,15 грн відняти суму підвищення доходу 36,98 грн).
Відтак, починаючи з березня 2018 індексація - різниця у сумі 4426,17 грн, з урахуванням абзацу 3, 4, пункту 5 Порядку № 1078 мала б нараховуватись та виплачуватись позивачу із березня 2018 01.08.2020 включно, оскільки у період із березня 2018 до дня звільнення позивача не відбувалось підвищення посадових окладів військовослужбовців на законодавчому рівні і такий, що і спостерігається у інформації відображеній у архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення позивача за 2018 - 2020 роки, відповідно до яких посадовий оклад нараховувався та виплачувався із розрахунку прожиткового мінімуму на 01 січня 2018.
Стосовно вимог позивача щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок №44), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно з пунктом 3 Порядку №44 (у редакції чинній станом на момент спірних правовідносин) виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Пункти 4 та 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Колегія суддів зауважує, що норми Порядку № 44 не покладають на особу, якій не виплатили компенсацію, обов`язку додатково звертатися до установ (організацій, підприємств), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу за виплатою такої компенсації. Аналіз норм Порядку № 44 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації у разі виплати грошового забезпечення, виплатити грошову компенсацію у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з такого грошового забезпечення та у добровільному порядку.
Відмова відповідача у виплаті компенсації не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством. Відповідно невиплата компенсації разом з нарахуванням грошового забезпечення свідчить про відмову виплатити таку згідно із Порядком № 44 і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період із вересня 2019 по березень 2020 включно, а також зобов`язання АДПС України нарахувати та виплатити індексацію - різницю грошового забезпечення за період із вересня 2019 по березень 2020 включно у розмірі 4 426,17 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку №44.
За вказаних обставин апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, а тому оскаржене рішення слід скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).
Скаржник звільнений від сплати судового збору. Докази понесення скаржником інших витрат, пов`язаних із розглядом справи, у матеріалах справи відсутні. З урахуванням викладеного судові витрати, які б підлягали розподілу, відсутні.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 380/22891/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період із вересня 2019 року по березень 2020 року включно.
Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із вересня 2019 року по березень 2020 року включно у розмірі 4 426,17 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
М.А. Пліш