УХВАЛА
06 серпня 2026 року
м. Київ
справа №160/6387/26
адміністративне провадження № К/990/34588/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2026 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невключення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого нараховувалась ОСОБА_1 компенсація за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період 2024-2025 роки, та компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за період 2022 року - 2025 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, за період 2024-2025 роки та компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за період 2022 року -2025 року, з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні тяжкої бойової травми з 26.11.2025 року по 04.12.2025 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду за час перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_1 за період з 26.11.2025 року по 04.12.2025 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з цим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу залишено без руху з підстави несплати судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2026 року апеляційну скаргу повернуто заявникові.
20 липня 2026 року засобами поштового зв`язку відповідачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2026 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2026 року у цій справі.
Щодо касаційного оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2026 року Верховний Суд зазначає наступне.
Так, відповідно до частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
До зазначеного переліку оскаржувана ухвала про залишення апеляційної скарги без руху не віднесена.
Таким чином, ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху касаційному оскарженню не підлягає.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у цій справі.
Стосовно касаційного оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2026 року Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Отже, ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2026 року підлягає касаційному оскарженню.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Як встановлено Судом, заявник касаційної скарги оскаржує ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2026 року, якою апеляційну скаргу повернуто заявникові у зв`язку з невиконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 22 червня 2026 року, а саме у зв`язку із несплатою судового збору.
В касаційній скарзі скаржник вказує, що на це час на рахунках військової частини відсутні кошти за кодом економічної класифікації 2800, що унеможливлює забезпечення оплати судового збору.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що чинне законодавство передбачає обов`язок вчинення процесуальних дій у відповідь на ухвалу про без руху.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Колегія суддів наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Отже, наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.
Водночас в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції від 29 червня 2026 року вказано, що у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунуто, у зв`язку з чим суд, застосувавши частину другу статті 298 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, повернув апеляційну скаргу.
Враховуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що скаржник у строк, наданий судом, не вчинив жодної процесуальної дії на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 22 червня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху, що своєю чергою свідчить про невиконання скаржником своїх процесуальних обов`язків. Саме по собі подання клопотання про відстрочення сплати судового збору разом з апеляційною скаргою не свідчить про вчинення скаржником належної процесуальної дії саме на ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху - сплатити судовий збір або вчинення іншої процесуальної дії, такої як, наприклад: повторне подання клопотання про відстрочення та/або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Враховуючи зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції від 08 липня 2026 року, можна дійти висновку про допущення відповідачем саме процесуальної бездіяльності на ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, процесуальним наслідком чого стало постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги.
В касаційній скарзі заявник жодних контраргументів з цього приводу не наводить.
Отже, за таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги заявникові у зв`язку з несплатою останнім судового збору на виконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 22 червня 2026 року.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У частині другій цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія зазначеної норми поширюється, зокрема, на оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Таким чином, оскаржуване судове рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2026 року у цій справі.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2026 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді С.А. Уханенко В.М. Соколов О.Р. Радишевська