УХВАЛА
06 серпня 2026 року
м. Київ
справа №500/2576/26
адміністративне провадження № К/990/34292/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О. О.,
суддів: Васильєвої І. А., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року про повернення позовної заяви та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі №500/2576/26 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСОІЛ» про стягнення податкового боргу,
установив:
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року про повернення позовної заяви та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі № 500/2576/26.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.
Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСОІЛ» про стягнення податкового боргу.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2026 року, позовну заяву повернуто позивачу.
Суди дійшли висновку, що за приписами пункту 8 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною 2 статті 122 цього Кодексу. Станом на дату подання позову ще не закінчився строк для звернення станом на дату звернення позивача з цим позовом до суду не минув строк, установлений частиною другою статті 122 КАС України для оскарження відповідачем усіх рішень, на підставі яких Головним управлінням ДПС у Тернопільській області заявлена вимога про стягнення податкового боргу.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено наступне.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу податковий орган указує, що спеціальним строком звернення до суду з позовом у спорах цієї категорії справ є строк, визначений Податковим кодексом України, що залишено поза увагою судів попередніх інстанцій.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Суди установили, що умовою виникнення у позивача права на пред`явлення заявленої у позові вимоги про стягнення податкового боргу, є закінчення шестимісячного строку для звернення відповідача до адміністративного суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 27 січня 2026 року № 000/1509/0902.
З позовом позивач звернувся до суду 24 квітня 2026 року.
Таким чином, зважаючи на приписи частини другої статті 122 КАС України, станом на дату подання позову - 24 квітня 2026 року ще не закінчився строк для звернення відповідача до адміністративного суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 27 січня 2026 року № 000/1509/0902.
З огляду на зміст оскаржуваних судових рішень, підставою для повернення позовної заяви стало те, що станом на дату звернення позивача з даною позовною заявою у відповідача не сплив строк для оскарження всіх рішень, на підставі яких заявлено вимогу про стягнення податкового боргу.
Судами застосовано пункт 8 частини четвертої статті 169 КАС України, відповідно до якого якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною 2 статті 122 цього Кодексу, позовна заява повертається позивачеві.
Питання щодо застосування судами пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України вже неодноразово було предметом розгляду Верховним Судом. Зокрема у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 520/12807/19, від 12 травня 2022 року у справі № 420/9673/20 та від 30 жовтня 2025 року у справі № 120/14997/24 зроблено висновки, що позов з вимогою про стягнення коштів, яка ґрунтується на підставі рішення контролюючого органу, може бути ним поданий до суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому повноваження на пред`явлення визначених законом вимог, але не раніше закінчення шестимісячного строку, встановленого для судового оскарження такого рішення.
Відтак, на переконання колегії суддів, рішення касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги відповідача не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики, а тому наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до вищевикладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року про повернення позовної заяви та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі № 500/2576/26 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСОІЛ» про стягнення податкового боргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. А. Васильєва
М. М. Яковенко