УХВАЛА
06 серпня 2026 року
м. Київ
справа №640/23595/21
адміністративне провадження №К/990/32986/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Соколов В.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу перевіривши касаційну ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Бірюковою Оленою Миколаївною, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі №640/23595/21, за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1893/к від 11 серпня 2021 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» №1893/к, яким «Звільнено ОСОБА_1 з посади директора Департаменту нотаріату та державної реєстрації 11 серпня 2021 року за перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення відповідно до пункту 7 частини другої статті 65, пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України з 12 серпня 2021 року та вчинити відповідні записи в трудовій книжці;
- стягнути з Міністерства юстиції України середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 12 серпня 2021 року, у розмірі 3 673 581,15 грн. (розрахунок проведений по 01 жовтня 2024 року), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року змінено в мотивувальній частині, з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року залишено без змін.
Ухвалами Верховного Суду від 19 травня 2026 року, від 29 червня 2026 року касаційні скарги ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Бірюковою Оленою Миколаївною, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі №640/23595/21 повернуто особі, яка їх подала.
14 липня 2026 року до Верховного Суду надійшла повторна касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Бірюковою Оленою Миколаївною, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі №640/23595/21.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 липня 2026 року вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Радишевської О.Р. (судді -доповідача), суддів: Желєзного І.В., Мельник-Томенко Ж.М.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 серпня 2026 року, здійсненого на підставі розпорядження т.в.о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року №990/0/78/ визначено новий склад колегії суддів: головуючу суддю (суддю-доповідача) - Радишевську О.Р., суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.
Суддя Верховного Суду Радишевська О.Р. з 15 липня 2026 року до 28 липня 2026 року перебувала у відпустці, відповідно до наказу від 10 липня 2026 року №2204/0/6-26.
Суддя Верховного Суду Радишевська О.Р. з 29 липня2026 року до 01 серпня 2026 року перебувала у відрядженні, відповідно до наказу від 13 липня 2026 року №2218/0/6-26.
Питання про відкриття касаційного провадження за цією скаргою вирішується після повернення судді Радишевської О.Р. з відрядження.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
З оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції встановлено, що зазначене судове рішення було прийнято у відкритому судовому засіданні 10 березня 2026 року, повний текст складено 18 березня 2026 року.
За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 17 квітня 2026 року.
Касаційну скаргу направлено скаржником до Суду через підсистему «Електронний суд» 14 липня 2026 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що в строк установлений законом, він вже звертався до Суду із касаційними скаргами, які були повернуті Судом та при цьому роз`яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Судом установлено, що вперше касаційна скарга була направлена скаржником до Суду через підсистему «Електронний суд» 17 квітня 2026 року, що підтверджується інформацією з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду». Водночас ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2026 року зазначена касаційна скарга була повернута скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. При цьому, у вказаній ухвалі Судом було роз`яснено скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
01 червня 2026 року скаржник вдруге звернувся до Суду із касаційною скаргою. Водночас ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2026 року касаційна скарга була знову повернута скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.
Скориставшись правом на повторне звернення, 14 липня 2026 року скаржником втретє направлено до Суду касаційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі №640/23595/21.
Отже, з огляду на встановлені обставини та норми чинного законодавства, враховуючи, що первинна касаційна скарга була подана у межах строку касаційного оскарження і скаржник повторно звертався до касаційного суду без зайвих зволікань, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У касаційній скарзі скаржник посилається на наявність підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях неправильно застосували:
- пункт 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) та неврахували висновки Верховного Суду щодо його застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 25 червня 2024 року у справі № 500/4223/22, від 03 травня 2023 року у справі № 240/33810/21, від 15 червня 2023 року у справі № 160/24057/21, від 03 жовтня 2024 року у справі № 260/5092/23, від 19 травня 2026 року у справі №420/15423/23;
- частини першу, п`яту статті 66, статтю 67 Закону № 889-VIII та неврахували висновки Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 31 березня 2021 року у справі № 813/2640/18, від 31 березня 2021 року у справі № 813/2640/18, від 25 лютого 2021 року у справі № 160/9275/18, від 28 червня 2023 року у справі №640/20223/20, від 08 вересня 2022 року у справі № 340/5243/20, від 12 серпня 2019 у справі № 1340/4847/18.
Такі доводи позивача є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах відповідності висновків судів першої та апеляційної інстанцій на предмет застосування до спірних правовідносин пункту 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, частин першої, п`ятої статті 66, статті 67 Закону № 889-VIII з урахуванням висновків Верховного Суду щодо їх застосування, викладених у постановах від 25 червня 2024 року у справі № 500/4223/22, від 03 травня 2023 року у справі № 240/33810/21, від 15 червня 2023 року у справі№ 160/24057/21, від 03 жовтня 2024 року у справі № 260/5092/23, від 19 травня 2026 року у справі №420/15423/23, від 31 березня 2021 року у справі № 813/2640/18, від 31 березня 2021 року у справі № 813/2640/18, від 25 лютого 2021 року у справі № 160/9275/18, від 28 червня 2023 року у справі №640/20223/20, від 08 вересня 2022 року у справі № 340/5243/20, від 12 серпня 2019 у справі № 1340/4847/18.
Також скаржник посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі, а саме на пункт 1 частини другої статті 353 КАС України, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Судом установлено, що доводи скаржника є достатньо мотивованими і потребують перевірки.
Отже, проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 329, 330, 334 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження та поновити цей строк.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Бірюковою Оленою Миколаївною, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі №640/23595/21.
3. Витребувати з Київського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №640/23595/21.
4. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
5. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
6. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Суддя-доповідач: Судді: О.Р. Радишевська В.М. Соколов Ж.М. Мельник-Томенко