Провадження № 2/537/2585/2026
Справа № 537/4936/26
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06.08.2026 Суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Маханьков О.В., розглянувши матеріали позовної заяви представника позивача - Ігнатова Дмитра Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача - адвокат Ігнатов Д.І. звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20.07.2019 року Лохвицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 38.
Одночасно з позовною заявою представник позивача подав клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Клопотання обґрунтовано тяжким майновим становищем.
Дослідивши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Автоматичне звільнення чи відстрочення від сплати судового збору без належних підстав є порушенням принципу рівності сторін.
Відповідно до частини 1 статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за чітко визначених умов (зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача, або якщо позивач отримує соціальну допомогу).
Правова позиція Верховного Суду (ухвали від 15.11.2023 р. у справі № 990/228/23, від 14.12.2022 р. у справі № 990/151/22) наголошує: «Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна надати належні, допустимі та беззаперечні докази на підтвердження свого скрутного майнового стану. Самі лише посилання на відсутність грошових коштів, скрутне матеріальне становище чи наявність на утриманні дітей не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору».
Позивачем та його представником при поданні позовної заяви не наведено жодного обґрунтування неможливості сплати судового збору та не надано суду належних та допустимих доказів того, що позивач знаходиться у важкому фінансовому становищі та не має коштів для сплати судового збору.
З огляду на повну відсутність доказів майнового стану, клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору підлягає відхиленню.
Щодо залишення позовної заяви без руху, суд зазначає.
Згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви обов`язково додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що станом на 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 гривень.
Таким чином, встановлений законом розмір судового збору за подання цього позову у 2026 році становить: 1 331 грн. 20 коп. (3328 * 0.4).
Оскільки в задоволенні клопотання про відстрочення відмовлено, а документ про сплату судового збору в матеріалах справи відсутній, позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Крім того, згідно з ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням ст. 43 цього Кодексу.
У разі подання до суду документів в електронній формі, учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований електронний кабінет, функціонал електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого електронного кабінету (п. 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, далі - Положення).
Законодавством визначене альтернативне право сторін та учасників справи на звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами, процесуальними документами в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника).
Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року в справі № 9901/335/20 та від 01 липня 2021 року у справі № 9901/76/21.
У разі направлення сторонами (учасниками) справи позовних та інших заяв, скарг, процесуальних документів в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом), такий учасник справи згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України та п. 29 р. 1 гл. ІІІ Положення зобов`язаний надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів листом з описом вкладення або доказ надсилання до електронних кабінетів інших учасників справи поданих документів.
Позивач надав суду позов у одному екземплярі з додатками, проте без долучення доказів направлення відповідачу копії позову з додатками на адресу електронного кабінету, зареєстрованого в системі «Електронний суд», або, у разі його відсутності, доказів надсилання відповідачу листом з описом вкладення копій поданих до суду документів.
Крім того, до позову не долучений оригінал свідоцтва про одруження.
Відповідно до ч. 5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"до заяви додається, зокрема свідоцтво про реєстрацію шлюбу.
Суд враховує практику Верховного Суду, що для відкриття провадження по справі достатньо посвідченої копії свідоцтва про шлюб, проте для розгляду справи по суті та ухвалення рішення про розірвання шлюбу оригінал свідоцтва про шлюб є доказом, що підтверджує існування шлюбу на час розгляду справи в суді. Наявність у сторони одночасно двох взаємосуперечливих документів (оригіналу свідоцтва про шлюб та рішення суду про його розірвання) є неприпустимим.
Таким чином, позивач має подати свідоцтво про шлюб в оригіналі, а не його копію. Оригінал свідоцтва про шлюб постійно зберігається в матеріалах справи про розірвання шлюбу, тобто вилучається у сторони.
У випадку відсутності оригіналу свідоцтва про шлюб у позивача, останній не позбавлений можливості звернутися до органу, який провів реєстрацію шлюбу, із заявою про отримання дублікату свідоцтва про шлюб.
Враховуючи вищенаведене, суд позбавлений можливості постановити будь-яке рішення по справі за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином позовна заява не відповідає вимогам передбаченим цивільно-процесуальним законодавством, а тому підлягає залишенню без руху з наданням позивачу та представнику строку необхідного для усунення вищенаведених недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву представника позивача - ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Встановити позивачу триденний (3) строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог суду у встановлений термін, заява буде вважатися неподаною і повернена позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Маханьков О.В.