справа № 566/569/26
провадження № 2/566/642/26
У Х В А Л А
06 серпня 2026 року селище Млинів Рівненської області
Млинівський районний суд Рівненської області
у складі :
одноособово головуючого судді Лободзінського А.С.,
за участю секретаря судового засідання Подолець Ю.В.,
у ході судового розгляду у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Млинівського районного суду Рівненської області цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
22 травня 2026 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, у якій просив зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до нього про збільшення розміру аліментів, покликаючись на неможливість бути присутнім у судових засіданнях з розгляду даної справи, у зв`язку із перебуванням на військовій службі у складі Збройних Сил України та його відрядженням до зони бойових дій.
У судове засідання сторони не з`явилися.
Вивчивши зміст клопотання відповідача з додатками до нього, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно з довідкою №1601-Г від 07.05.2026 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проходить військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) з 16.03.2024 по теперішній час. (а.с. 25)
Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 по справі №754/947/22 зробила правовий висновок щодо застосування положень п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України про обов`язок суду зупинити провадження у справі стороною в якій є військовослужбовець і навела критерії, які необхідно враховувати при вирішенні цього питання.
Так, Велика Палата ВС вказала на те, що суд при вирішенні питання про зупинення провадження у справі повинен врахувати власну волю військовослужбовця, а також про те, що зупинення провадження у справі має на меті захист прав військовослужбовця, як учасника цивільного процесу.
У справі, що розглядається відповідач ОСОБА_2 надіслав до суду заяву про зупинення провадження у справі, у якій також висловив свою позицію щодо предмета позову. При цьому, у своєму клопотанні ОСОБА_2 не навів доводів про те, для встановлення яких саме обставин справи його участь у судовому засіданні є необхідною.
У своїй постанові від 12.11.2025 по справі №754/947/22 ВП ВС також вказала, що використання права військовослужбовця на участь у судових засіданнях залежить від його сумлінності, проте суд не позбавлений права оцінювати його дії з погляду добросовісності.
Суд дотримуючись розумного балансу між правом позивачки на звернення до суду в інтересах неповнолітньої дитини, з вимогою про стягнення аліментів, та правом відповідача на участь в розгляді справи, враховує наступне.
Так, за обставин, які встановлені у цьому судовому провадженні, а саме:
- відповідачу відомо про розгляд справи;
- відповідач подав письмову заяву, в якій навів заперечення проти позову;
- відповідач подав усі наявні у нього докази і подання інших на цій стадії судового розгляду не передбачається, клопотань про це не заявлено;
- відповідач у своєму клопотанні не вказав для з`ясування яких саме обставин справи вбачає необхідність безпосередньої своєї присутності у судовому засіданні;
- відповідач не подав суду доказів неможливості участі у судовому засіданні в режимі ВКЗ.
Отже, суд висновує, що відповідач не позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права й обов`язки при розгляді позовних вимог. Розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження. У справі сторонами подано усі докази, на підставі яких є можливим проведення судового розгляду, за наслідками якого можливе ухвалення рішення по суті позовних вимог. Відтак зупинення провадження у справі носитиме виключно формальний характер і перешкоджатиме доступу законного представника неповнолітніх дітей, в інтересах цих же дітей, до правосуддя і захисту її цивільних прав.
Беручи до уваги те, що відповідач ОСОБА_2 , виконуючи свій конституційний обов`язок із захисту Вітчизни, не був позбавлений і не позбавлений на даний час можливості реалізовувати свої процесуальні права й обов`язки у ході розгляду справи та з метою недопущення порушення інтересів дитини, суд вважає, що обставин, які б перешкоджали судовому розгляду і слугували обов`язковою підставою (п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України) для зупинення провадження у справі, немає. Відтак суд дійшов висновку, що відповідачу у задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-260, 353 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі №566/569/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - відмовити.
Розгляд цивільної справи №566/569/26 проводити на підставі наявних у ній матеріалів (доказів).
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.С. Лободзінський