Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/7149/26
Провадження 2/711/3799/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого: судді - Кондрацької Н.М.
за участі:
секретаря судового засідання - Мелещенко О.В.,
представника позивача адвоката Мельніченко А.М.
представника відповідача адвоката Сизька Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання доньки, яка продовжує навчання,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.
В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою відповідача, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 13.03.2007. Аліменти стягуватись з відповідача на її утримання припинились, так як вона досягла повноліття, а наразі позивач продовжує навчання в ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, що у м Черкаси. Даний факі підтверджується довідкою № 796 від 23.06.2026, з якої вбачається що дитина здобуває вищу освіту. Отримуючи освіту, перебуваючи на денній формі навчання, позивач не може працювати, не може отримувати дохід, а тому потребує аліментів. Наразі позивач починає навчання на третьому курсі, і всі попередні роки батько самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, допомоги добровільно не надає. Має перед мамою заборгованість на утримання дітей в розмірі 225 617 грн. станом на 01.05.2026. При цьому вказує, що відповідач є працездатною особою, не хворий, перебуває в лавах ЗСУ, але у м. Черкаси, раніше працював в ОДА, тобто він має можливість утримувати дитину в період її навчання, а не тільки мама повинна утримувати. Обов`язки у батьків рівні.
На підставі викладеного, просить стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на своє утримання в період навчання в розмірі 1/4 частини всіх заробітків (доходів) але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до закінчення навчання, а саме до 2028 року.
Ухвалою суду від 10.07.2026 дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження і призначено її до судового розгляду у відкритому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представником відповідача адвокатом Сизько Д.Б. 29.07.2026 до суду подано відзив на позовну заяву, сформований у системі «Електронний суд», у якому зазначає, що відповідач частково не визнає позовні вимоги, а саме в частині запропонованого позивачкою розміру аліментів та заперечує проти позовних вимог і наведених позивачкою обставин та правових підстав позову у такій частині, а також просить врахувати наступне. По-перше, ОСОБА_2 розуміє, що чинним законодавством встановлено його обов`язок, як батька, приймати участь в утриманні повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, до закінчення навчання, чи до досягнення двадцяти трьох років в залежності від того, яка з обставин настане раніше. Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Від цього обов`язку ОСОБА_2 не відмовляється, а тому згоден сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки в розмірі 1/8 частини всіх видів свого заробітку (доходу).
Крім того, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд має брати до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. В обґрунтуваннях свого позову ОСОБА_1 стверджує про те, що нібито відповідач є повністю працездатною особою, не хворіє, має можливості утримувати дитину в період навчання. Однак такі твердження позивачки не повністю відповідають дійсності. Так, з огляду на необхідність врахування стану здоров`я платника аліментів, слід звернути увагу, що попри переконання позивачки відповідач все ж таки хворіє та навіть має ряд хронічних хвороб. Зокрема, із Консультативного висновку спеціаліста від 04.02.2025 вбачається, що відповідач має гіпертонічну хворобу ІІст., 2ст., гіпертензивне серце, ризик 2, недостатність мозкового кровообігу Іст., аномальну хорду, серцеву недостатність стадія В, ХСН0. Відповідно до Консультативного висновку спеціаліста від 28.01.2025 у відповідача також наявна міопія середнього ступеня обох очей. Із цих же консультативних висновків вбачається, що відповідачу призначене тривале лікування його хворобливих станів. А із Довідки ВЛК № 666 від 05.02.2025 вбачається, що ці захворювання пов`язані із проходженням ним військової служби, на яку він був призваний за мобілізацією. При встановленні наявності у платника аліментів інших дітей, як ще однієї обставини, яка має враховуватися при визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої дочки, то слід зазначити, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси (суддя Булгакова Г.В.) від 03.07.2025 у справі № 711/5513/22 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 були стягнуті аліменти на утримання, у тому числі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.10.2022 і до досягнення повноліття. Відтак, позивачка не є єдиною дочкою і утриманкою відповідача, що певним чином обмежує можливості останнього у її утриманні та має бути враховано при визначенні розміру аліментів.
Вважає, що для з`ясування дійсного матеріального становища платника аліментів слід врахувати кілька обставин в їх сукупності. Відповідно до довідки про доходи від 04.02.2026 № 1021 та 11.05.2026 відповідач отримує заробітну плату в сукупному розмірі близько 21000,00 грн. щомісячно. Як вбачається із наведених вище обставин, на даний час із відповідача уже стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дочки у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів. Окрім цього, з доданої до позовної заяви Довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів вбачається, що у відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів, розмір якої на даний час становить 225 617,01 грн. Тобто, на даний час внаслідок системного застосування норм Закону України «Про оплату праці», КЗпП України та Закону України «Про виконавче провадження» із відповідача відбуватиметься відрахування в розмірі 70% від його заробітної плати, тобто в розмірі близько 15000,0 грн. щомісячно. Якщо судом за результатами розгляду даної справи із відповідача будуть стягнуті аліменти в бажаному позивачем розмірі - 1/4 частина його доходів, що в перерахунку становитиме ще близько 5000 гривень щомісячно, то відповідач, будучи військовослужбовцем і не маючи можливості працювати на другій і третій роботі після таких відрахувань буде змушений жити місяць з однією тисячею гривень.
До того ж, позивачка в позовній заяві, намагаючись створити негативну характеристику своєму батьку, вказує теж на обставину наявності у нього заборгованості зі сплати аліментів, але свідомо не повідомляє суду причини виникнення такої заборгованості, хоча вони є важливими для розгляду даної справи. Матір позивачки, колишня дружина ОСОБА_2 , восени 2022 року звернулася з позовом до нього в Придніпровський районний суд м. Черкаси, у якому серед іншого просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання 2-ох дочок, в зв`язку з чим позовна заява була прийнята до розгляду і відкрите провадження у справі № 711/5513/22. При цьому зауважує, що оскільки після розірвання шлюбу перші 5 років діти проживали з ОСОБА_2 , то на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.12.2017 у справі № 711/9935/17 аліменти стягувалися на користь батька на утримання цих же дітей. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси 26.07.2023 провадження у справі № 711/5513/22 було зупинено у зв`язку із перебуванням ОСОБА_2 на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.05.2025 провадження у справі № 711/5513/22 було відновлено, у зв`язку з тим, що відповідач на той час не виконує бойових завдань безпосередньо у зоні бойових дій. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси 03.07.2025 у справі № 711/5513/22 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 були стягнуті аліменти на утримання ОСОБА_1 і ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.10.2022 і до досягнення повноліття. Тобто, заборгованість відповідача за період із 28.10.2022 по 03.07.2025 виникла не з його вини, а у зв`язку із перебуванням з об`єктивних підстав справи впродовж тривалого часу у провадженні суду.
Також слід взяти до уваги і недобросовісну поведінку колишньої дружини відповідача, яка сприяла штучному накопиченню заборгованості зі сплати аліментів. Зокрема, ОСОБА_3 після задоволення її позову про стягнення аліментів із відповідача довгий час зволікала із поданням виконавчого листа у виконавчу службу, та з огляду на все подала його на примусове виконання уже в 2026 році, оскільки із довідок про доходи відповідача вбачається, що ще в квітні 2026 року відрахування з його заробітної плати не відбуваються. Але вже із квітня 2026 року позивач починає погашати вказану заборгованість самостійно, перерахувавши у виконавчу службу спершу 10 500,00 грн., а потім ще 22 236,36 грн., що відображено в довідці-розрахунку ДВС, а в червні 2026 перераховує ще 10500,00 грн. Щодо тверджень позивачки стосовно «самоусунення батька від її утримання за час навчання у ВНЗ», то вказані обставини є логічним продовженням її вищевказаних намірів та не відповідають дійсності, оскільки позивачці достеменно відомо як про обставини описані нами вище, так і про те, що відповідач 30.08.2025 оплатив її річне навчання, шляхом внесення коштів в розмірі 35700,00грн. на рахунок ЧНУ ім. Б. Хмельницького.
Окрім того, позивачка в своєму позові просить суд під час стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки застосувати передбачений ч.2 ст.182 СК мінімальний гарантований розмір аліментів для неповнолітніх дітей, не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак наведена норма СК України на переконання відповідача не застосовується до правовідносин про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, а передбачена мінімальний гарантований розмір аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму встановлено виключно для неповнолітніх дітей. Таким чином, ОСОБА_2 не відмовляється від утримання дочки, яка продовжує навчання, але при призначенні розміру аліментів просить враховувати наявність у нього інших зобов`язань по утриманню своєї сім`ї, стан його здоров`я та інші обставини, на які посилається у даному відзиві. ОСОБА_2 згідний платити аліменти у розмірі 1/8 частина від усіх видів його заробітку (доходу), а тому просить суд врахувати всі обставини викладені в даному відзиві та задовольнити позов лише частково, стягнувши з нього аліменти на утримання його повнолітньої дочки в розмірі 1/8 частини від усіх видів його заробітку (доходу), до закінчення навчання, чи до досягнення двадцяти трьох років в залежності від того, яка з обставин настане раніше.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Мельніченко А.М. наполягала на задоволенні позовних вимог, заявлених у позовній заяві. При цьому зазначила, що сторони є батьками двох дітей, одна з яких є повнолітньою, інша неповнолітньою, на утримання яких за рішенням суду з відповідача стягувались аліменти. Однак одна з доньок, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 досягла повноліття та продовжує навчання на денній формі навчання і не може працювати. На іншу дитину з відповідача продовжують стягуватися аліменти у розмір 1/6 частини його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Усі витрати несе мати, батько добровільно матеріальну допомогу не надає. При цьому, відповідач сплатив кошти за 2 курс навчання доньки, але за перший курс мати сама сплатила за навчання. Наразі позивачка не має актуальних відомостей щодо доходу відповідача. Мати працює, але отримує мінімальний дохід 10000 грн., з якого сплачує заборгованість за аліменти, тож вона не в змозі утримувати доньку на період навчання. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, вважаючи, що саме такий розмір (1/4 частина доходу відповідача) буде достатнім для утримання повнолітньої доньки - студентки.
Представник відповідача адвокат Сизько Д.В. у режимі відеоконференції у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечував щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої доньки (позивачки), яка продовжує навчання, а саме у 1/8 частині від його заробітку. Крім того, не заперечує щодо наявності у нього обов`язку утримувати повнолітню доньку на період її навчання або до досягнення нею 23-х річного віку. При цьому зазначає, що батько не самоусунувся від виховання та утримання доньки, зокрема, у них з позивачкою є домовленість щодо почергової сплати за навчання доньки: за перший рік навчання кошти сплачує мати, за другий рік -батько, і відповідно третій - мати, четвертий-батько. Відповідач не може в повній мірі сплачувати аліменти у тій частині, яку просить стягнути позивач (1/4), оскільки має ряд хвороб та потребує тривалого лікування. Також, відповідач має інших утриманців, зокрема рішенням суду від 03.07.2025 з нього стягуються аліменти на неповнолітню доньку ОСОБА_4 , у розмірі 1/6 частини від його доходу, до цього стягувалась 1/3 частині від доходу на утримання двох дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Тож було б логічно просити аліменти у розмірі 1/6 частини від доходу відповідача. Крім того, частинами сплачує заборгованість по сплаті аліментів, яка виникла не з його вини, не через ухилення його від виконання своїх батьківських обов`язків. Зауважив, що 2017-2022 роки діти проживали разом з батьком, і аліменти стягувалися з матері на користь нього. У подальшому, діти стали проживати з матір`ю і вона в жовтні 2022 року звернулася до суду з позовом про припинення стягнення з неї аліментів та стягнення аліментів з батька на її користь на утримання двох неповнолітніх дітей, починаючи з дати звернення. У 2023 році відповідача було мобілізовано на військову службу, провадження у справі було зупинено, і лише в липня 2025 року судом було ухвалено рішення суду про часткове задоволення позовних вимог позивачки. Утім з виконавчим листом про стягнення аліментів за указаним рішенням суду до виконавчої служби позивачка звернулась лише у квітні 2026 року, що зумовило виникнення значної заборгованості. Однак відповідач поступово сплачує заборгованість частинами, зокрема, в рахунок погашення заборгованості ним внесено кошти у квітні, травні, червні 2026 року. Крім того у колишньої дружини перед відповідачем існує заборгованість по платі аліментів у більшому розмірі, аніж у нього перед ним на даний час. Відповідач намагався врегулювати цей спір шляхом взаєморозрахунку, проте відповідачка заперечує щодо цього. До того ж, з лютого 2025 року відповідач добровільно надавав кошти доньці готівкою. Додатково повідомив суду, що у провадженні суду перебуває справа, у якій колишня дружина ОСОБА_3 просить стягнути з нього на утримання іншої дитини -неповнолітньої ОСОБА_4 у більшому розмірі: з 1/6 просить стягнути частину доходу відповідача. Тож, відповідач не заперечує щодо стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої доньки на період навчання та не ухиляється від своїх батьківських обов`язків, зазначає, що він в змозі сплачувати аліменти у меншому розмірі, аніж просить позивачка, не заперечує щодо стягнення з нього аліментів у розмірі 1/8 частини від заробітку.
Заслухавши думку представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13.03.2007.
Крім того, встановлено, що згідно довідки № 796 від 23.06.2026 ОСОБА_1 навчається на другому курсі денної форми навчання Навчально-наукового інституту економіки і права Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за контрактом. Термін навчання 3 роки і 10 місяців, дата вступу-01.09.2024, дата закінчення - 30.06.2028.
Отже, ОСОБА_1 навчається на денній формі навчання, така форма навчання призводить до неможливості офіційно працювати та отримувати доходи, а отже вона об`єктивно потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.
Правовідносини батьків щодо утримання повнолітніх дочки, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199, 200, 201 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст.199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.3 ст.199 ЦПК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 15.05.2006 «Про застосування окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (пункт 20 Постанови) роз`яснив, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але не більше 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.05.2020 року по справі №635/1139/17.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно із ч. 1 ст. 182 СК України вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.07.2025 припинено з 28.10.2022 стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які стягуються на підставі судового наказу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.12.2017 по справі № 711/9935/17; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.10.2022 і до досягнення дітьми повноліття (справа №711/5513/22).
Згідно довідки - розрахунку Другого відділу ДВС Київського міжрегіонального управління МЮ України, виданої згідно виконавчого листа № 711/5513/22 від 18.09.2025 станом на 01.05.2026 заборгованість по аліментах за боржником ОСОБА_2 складає 225617,01 грн.
Крім того, згідно наданих стороною відповідача платіжних документів вбачається, що відповідач систематично вчиняє дії спрямовані на погашення вказаної заборгованості по сплаті аліментів, зокрема, 17.04.2026 на рахунок ДВС ним сплачено аліменти у розмірі 10500,00 грн, у призначенні платежу зазначено: за березень 2026 року (50 % заробітної плати), ВП № 80050009; 14.05.2026 - сплачено 22236,36 грн.: стягнення за в/л № 711/5513/22, ВП № 80050009; 19.06.2026 сплачено 10500,00 грн.: сплата аліментів за травень , ВП № 80050009.
Також з указаної довідки вбачається, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 після повноліття ОСОБА_1 (позивачки) стягуються аліменти на утримання другої дитини - неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника.
Водночас, відповідачем ОСОБА_2 сплачено грошові кошти за навчання ОСОБА_1 , за другий курс, готельно-ресторанна справа у розмірі 35700,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.4520576593.1 від 29.08.2025.
Разом з тим, при ухваленні рішення суд враховує доводи відповідача, які знайшли підтвердження під час розгляду справ, що заборгованість по сплаті аліментів виникла не з вини відповідача, і не через ухилення його від сплати аліментів.
З пояснень учасників процесу можна дійти висновку, що заборгованість по сплаті аліментів виникла у зв`язку з тим, що провадження у справі №711/5513/22 щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ухвалою суду від 26.07.2023 було зупинено, у зв`язку із перебуванням ОСОБА_2 на військовій службі та у подальшому ухвалою суду від 05.05.2025 поновлено, а стягнення аліментів передбачається із дня звернення до суду.
Крім того з доданих довідок про доходи від 04.02.2026 та 11.05.2026 вбачається, що ОСОБА_2 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 та щомісячна заробітна плата його становить близько 21000 грн.
При визначені розміру аліментів, суд також враховує часткове визнання позову відповідачем, те, що відповідач є працездатною особою, однак має ряд хвороб, які підтверджені медичною документацією та ймовірно потребує лікування, дохід боржника та наявність на утриманні інших осіб, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреби дитини у розвитку та навчанні, суд дійшов висновків, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення. Так, до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 07 липня 2026 року і до припинення навчання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не більш, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Разом з тим, у позовній заяві та у судовому засіданні представником позивача не доведено, чому аліменти саме у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
Так, сам по собі факт навчання дитини на денній формі не є безумовною підставою стягнення аліментів, оскільки закон не встановлює фіксований розмір та обов`язок таких аліментів.
Крім того, суду не надано достатніх доказів щомісячних витрат на навчання, проживання, харчування, проїзд, придбання навчальної літератури та канцелярії, які б давали підстави дійти висновку, що саме таке стягнення аліментів (1/4 частина) є необхідним.
Визначаючи аліменти у розмірі 1/6 всіх видів заробітку (доходу) відповідача, суд рахує, що за таких обставин буде забезпечено належний баланс між інтересами повнолітньої доньки, яка продовжує навчання та обов`язком відповідача виконувати свої аліментні зобов`язання щодо неповнолітньої дитини та сплачувати існуючу заборгованість за нарахованими аліментами.
Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Крім того, згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», тому з відповідача слід також стягнути на користь держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76-79, 81, 89, 141, 263-265, 279, 354, 430 ЦПК України, ст. 198,199,200 СК України, суд -
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання доньки, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована АДРЕСА_1 ) аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 07 липня 2026 року і до припинення навчання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не більш, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення буде виготовлений 06.08.2026.
Головуючий: Н. М. Кондрацька