Справа №463/7349/26
Провадження №2/463/2715/26
УХВАЛА
06 серпня 2026 року м. Львів
Суддя Личаківського районного суду м.Львова Яворський С.Й., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», третя особа: приватний виконавець округу Львівської області Сокіл В.І. про перерахування відсотків за кредитним договором та зняття арештів з банківських рахунків,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», третя особа: приватний виконавець округу Львівської області Сокіл В.І. про перерахування відсотків за кредитним договором та зняття арештів з банківських рахунків.
З прохальної частини позову, яка є визначальною для суду, позивач просить:
-Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Сокіл В.І. та зобов`язати вжити заходи щодо зняття арешту з коштів заробітної плати.
Зі змісту позовної заяви та долучених додатків вбачається, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 30.04.2026 у справі №463/1771/26, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 683293874 від 24.04.2021 в розмірі 24109 грн. 30 коп. (двадцять чотири тисячі сто дев`ять гривень тридцять копійок), з яких: 6699 грн. 31 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 17409 грн. 99 коп. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Дане рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили. 04.06.2026 судом видано виконавчий лист.
16.06.2026 приватним виконавцем округу Львівської області Сокіл В.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №81270416. В межах даного виконавчого провадження, приватним виконавцем накладено арешт на кошти боржника, які знаходяться на банківських рахунках.
Вивчивши матеріали позовної заяви разом з додатками, з урахуванням підстав та предмету позову, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особамає право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Як роз`яснено у абзаці п`ятому пункту 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року №5, на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.
У пункті 5 вказаної постанови також роз`яснено, що у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.
У зв`язку із цим боржник (учасник виконавчого провадження, на майно якого накладено арешт) не може пред`являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання.
У разі пред`явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження, а помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Враховуючи, що ОСОБА_2 є стороною виконавчого провадження, тому після ухвалення рішення по суті спору судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється виключно за правилами розділу VІІ ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судовий рішень» ЦПК України, який визначає порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності державного виконавця в ході виконання рішень, у формі звернення до суду зі скаргою, тоді як ОСОБА_1 пред`явив позов, зі змісту якого не вбачається спору між сторонами про право власності (володіння, користування розпорядження) на майно, на яке накладено арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється, у зв`язку з цим не містить позов і матеріально-правових вимог до відповідача.
Отже, позовна заява на предмет судового контролю за діями/бездіяльністю державного виконавця при виконанні судового рішення в іншій цивільній справі, не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, оскільки чинне законодавство передбачає іншу форму звернення та порядок вирішення, що є підставою для відмови у відкритті провадження у даній справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, а питання про зняття арешту з майна та коштів боржника повинно вирішуватись за скаргою, поданою у порядку, визначеному розділом VII ЦПК України, а відтак, відсутні підстави для відкриття провадження у справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.15,19,186,447 ЦПК України,
постановив:
У відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», третя особа: приватний виконавець округу Львівської області Сокіл В.І. про перерахування відсотків за кредитним договором та зняття арештів з банківських рахунків - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя С.Й. Яворський