Справа № 127/27097/26
Провадження 2/127/7508/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
У позовній заяві позивач зазначила своє зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Водночас відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана адреса відповідача також підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №3128359 від 04.08.2026.
Отже, позивач звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області не за місцем проживання відповідача, а за своїм місцем проживання, тобто із застосуванням правил альтернативної підсудності.
Позовна заява містить дві самостійні вимоги: про розірвання шлюбу та про стягнення аліментів. Обґрунтовуючи підсудність справи Вінницькому міському суду Вінницької області, позивач посилається виключно на положення ч. 1 ст. 28 ЦПК України.
Однак положення ч. 1 ст. 28 ЦПК України встановлюють правила альтернативної підсудності для вимоги про стягнення аліментів та не визначають підсудність вимоги про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Проте позивач не навела окремого обґрунтування підсудності Вінницькому міському суду Вінницької області вимоги про розірвання шлюбу та не надала належних доказів на підтвердження наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 28 ЦПК України.
Тому позивачу необхідно подати позовну заяву у новій редакції, в якій належним чином обґрунтувати підсудність Вінницькому міському суду Вінницької області вимоги про розірвання шлюбу, із зазначенням конкретних обставин та наданням доказів на їх підтвердження.
Крім того, у позовній заяві позивач зазначає, що на її утриманні перебувають малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які постійно проживають разом із нею.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Однак до позовної заяви не додано належних доказів на підтвердження зареєстрованого та фактичного місця проживання дітей разом із позивачем, а також перебування дітей на її утриманні. Долучений до позовної заяви витяг з реєстру територіальної громади містить відомості лише про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 та не підтверджує місце реєстрації або проживання дітей.
До позовної заяви не додано витягів з реєстру територіальної громади щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , довідки про склад сім`ї з місця проживання позивача та дітей, довідки або акта про фактичне проживання дітей разом із позивачем чи іншого належного доказу на підтвердження зазначених обставин.
За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити як наявність підстав для застосування правил альтернативної підсудності до вимоги про розірвання шлюбу, так і обставини проживання дітей разом із позивачем та перебування їх на її утриманні.
Отже, позивачу необхідно надати належні докази на підтвердження зареєстрованого місця проживання кожної дитини, а також докази фактичного проживання дітей разом із позивачем та перебування їх на її утриманні.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, місце проживання чи перебування сторін та поштовий індекс.
Проте у позовній заяві не зазначено поштових індексів за адресами зареєстрованого місця проживання позивача та відповідача. Тому позивачу необхідно подати позовну заяву у новій редакції із зазначенням відповідних поштових індексів.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить стягувати аліменти на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку. При цьому не зазначено, що мінімальний гарантований розмір аліментів визначається на кожну дитину, у зв`язку з чим зміст заявленої вимоги допускає неоднозначне тлумачення.
Тому позивачу необхідно уточнити зміст позовної вимоги про стягнення аліментів, зазначивши, що їх розмір має становити не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.
У зв`язку з викладеним позивачу необхідно подати позовну заяву у новій редакції із зазначенням обґрунтування підсудності вимоги про розірвання шлюбу, поштових індексів сторін, уточненим змістом вимоги про стягнення аліментів, а також надати належні докази зареєстрованого та фактичного проживання дітей разом із позивачем і перебування їх на її утриманні. Нову редакцію позовної заяви та додані документи необхідно подати до суду з копіями для відповідача.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Залишення позовної заяви без руху з метою належного її оформлення відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства не є обмеженням у доступі до правосуддя. Практика Європейського суду з прав людини виходить із того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасник цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, зокрема процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає у недопущенні безладного перебігу судового процесу. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним і може підлягати обмеженням, оскільки право доступу до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З урахуванням зазначених обставин, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не порушує право на справедливий судовий захист.
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - залишити без руху.
Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В. В. Горбатюк