Судові рішення

Рішення № 138807644 у справі № 674/416/26 від 17.07.2026

Рішення від 17.07.2026 у цивільній справі № 674/416/26 (категорія «Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин»). Суд: Вітовський районний суд Миколаївської області, суддя Саукова А. А.

Справа№ 674/416/26
СудВітовський районний суд Миколаївської області
СуддяСаукова А. А.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСправи у спорах, що виникають із сімейних відносин
Дата ухвалення17.07.2026
Надійшло до реєстру07.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138807644

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №674/416/26

Провадження №2/477/1347/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області в складі

головуючої судді Саукової А.А.,

з секретарем судового засідання Котовою О.Д.,

розглянувши в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі суду Вітовського районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Новодунаєвецької селищної ради як органу опіки і піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання малолітньої дитини від матері без позбавлення її батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

До Вітовського районного суду Миколаївської області за підсудністю з Дунаєвецького районного суду Хмельницької області надійшла цивільна справа за позовом Виконавчого комітету Новодунаєвецької селищної ради як органу опіки і піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .

Позивач Виконавчий комітет Новодунаєвецької селищної ради як орган опіки і піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що Органом опіки та піклування Новодунаєвецької селищної ради розглянуто питання щодо доцільності відібрання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав та встановлено, що громадянка ОСОБА_2 є матір`ю малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Полігонівською сільською радою. Жовтневого району, Миколаївської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька хлопчика - ОСОБА_3 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 0[телефон приховано] від 11 липня 2025 року.

Відповідач - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт громадянина України у формі картки № НОМЕР_2 . виданий 23.09.2024 року, орган, що видав 6819. запис №19781231-05702), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає без реєстрації в АДРЕСА_2 . Хмельницької області.

02.07.2025 року в ході проведення рейду «Сім`я» на території села Тернова працівниками Служби у справах дітей Новодунаєвецької селищної ради було виявлено, що дитина ОСОБА_1 залишився без батьківського піклування. Діючи в інтересах малолітнього та керуючись пунктом 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», враховуючи заяву ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та згоду ОСОБА_1 , наказом Служби у справах дітей Новодунаєвецької селищної ради хлопчик тимчасово був влаштований до ОСОБА_4 , оскільки у нього склалися дружні стосунки з сином ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , і ОСОБА_7 виявив бажання проживати в її сім`ї до повернення матері.

Так, працівниками Служби було відібрано пояснення від гр. ОСОБА_2 , із змісту якого вбачається, що причиною того, що малолітній син був залишений без нагляду, стало те, що з метою вирішення житлових та фінансових питань вона тимчасово поїхала в місто Миколаїв, щоб працювати, а сина ОСОБА_1 залишила на подругу ОСОБА_8 , з якою проживала в одному будинку. Зі слів ОСОБА_9 , за час відсутності відповідачки коштів на придбання продуктів харчування та одягу для сина вона не надсилала, телефонних дзвінків від неї не надходило, життям та здоров`ям ОСОБА_7 мати не цікавилася.

За результатами проведеної роботи з сім`єю Шевченків та керуючись постановою Кабінету Міністрів України № 585 від 01.06.2020 р. «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах», на підставі висновку оцінки потреб сім`ї, підготовленого КУ «Центр надання соціальних послуг» Новодунаєвецької селищної ради від 28 серпня 2025 року № 55-25, та з метою забезпечення найкращих інтересів ОСОБА_1 , наказом Служби у справах дітей Новодунаєвецької селищної ради №95/2025/о від 16 вересня 2025 року його поставлено на облік Служби у справах дітей Новодунаєвецької селищної ради як такого, що опинився в складних життєвих обставинах.

В зв`язку із тим, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування; медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не має виховного впливу на сина; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання ним освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки матері, свідомого нехтування нею своїми обов`язками, чим порушує права малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, Орган опіки та піклування Новодунаєвецької селищної ради вважає, що відібрання дитини у відповідачки без позбавлення її батьківських прав сприятиме інтересам дитини, яка потребує першочергового захисту, оскільки мати малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідомо, безпідставно самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, не вживала та не вживає виключних заходів для забезпечення всебічного розвитку сина, виховання його у власній сім`ї.

В судове засідання представник позивача за позовом не з`явився, про його час та місце був повідомлений належним чином, направив до суду клопотання з проханням розглядати справу за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, надала до суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, щодо позовних вимог не заперечує.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого 12 листопада 2012 року серії НОМЕР_3 , матір`ю ОСОБА_1 є ОСОБА_2 .

02.07.2025 року в ході проведення рейду «Сім`я» на території села Тернова працівниками Служби у справах дітей Новодунаєвецької селищної ради було виявлено, що дитина ОСОБА_1 залишився без батьківського піклування. Діючи в інтересах малолітнього та керуючись пунктом 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», враховуючи заяву ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та згоду ОСОБА_1 , наказом Служби у справах дітей Новодунаєвецької селищної ради хлопчик тимчасово був влаштований до ОСОБА_4 , оскільки у нього склалися дружні стосунки з сином ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , і ОСОБА_7 виявив бажання проживати в її сім`ї до повернення матері.

Як зазначає позивач, працівниками Служби було відібрано пояснення від гр. ОСОБА_2 , із змісту якого вбачається, що причиною того, що малолітній син був залишений без нагляду, стало те, що з метою вирішення житлових та фінансових питань вона тимчасово поїхала в місто Миколаїв, щоб працювати, а сина ОСОБА_1 залишила на подругу ОСОБА_8 , з якою проживала в одному будинку. Зі слів ОСОБА_9 , за час відсутності відповідачки коштів на придбання продуктів харчування та одягу для сина вона не надсилала, телефонних дзвінків від неї не надходило, життям та здоров`ям ОСОБА_7 мати не цікавилася.

За результатами проведеної роботи з сім`єю Шевченків та керуючись постановою Кабінету Міністрів України № 585 від 01.06.2020 р. «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах», на підставі висновку оцінки потреб сім`ї, підготовленого КУ «Центр надання соціальних послуг» Новодунаєвецької селищної ради від 28 серпня 2025 року № 55-25, та з метою забезпечення найкращих інтересів ОСОБА_1 , наказом Служби у справах дітей Новодунаєвецької селищної ради №95/2025/о від 16 вересня 2025 року його поставлено на облік Служби у справах дітей Новодунаєвецької селищної ради як такого, що опинився в складних життєвих обставинах.

За час перебування ОСОБА_10 на облік працівниками Служби неодноразово проводилися бесіди з матір`ю та надавалися рекомендації щодо покращення способу життя, зміни поведінки, свого ставлення до виховання дитини, але мати не зробила належних висновків для себе. Сніжана не створила умов для утримання та виховання дитини, а саме відсутні: місця для навчання та відпочинку, постільна білизна, сезонні речі для дитини, запаси харчування та інші речі першої необхідності та гігієни. Хлопчик постійно неохайно вдягнутий, брудний, не пострижений. Відповідачка була попереджена про відповідальність за недотримання прав дитини згідно з чинним законодавством України та ознайомлено з наслідками неналежного виконання батьківських обов`язків.

Позивач наголошує на тому, що ОСОБА_2 не прикладає зусиль для зміни способу життя та факторів, що призвели до складних життєвих обставин. Свої проблеми вона визнає, але не виявляє зацікавленості до змін; іноді реагує на зауваження та поради спеціалістів, але не виконує і не дотримується їх, і продовжує ухилятися від належного виконання батьківських обов`язків з виховання та утримання сина, зловживає алкогольними напоями та не має засобів для повноцінного утримання дитини.

Згідно з інформацією від 05.02.2026 року № 11, наданою КУ «Центр надання соціальних послуг» Новодунаєвецької селищної ради, сім`ю ОСОБА_2 взято під соціальний супровід, складено індивідуальний план супроводу та визначено шляхи подолання складних життєвих обставин. В ході проведення соціального супроводу працівники Центру систематично проводили профілактичну роботу з родиною, надавали допомогу у вирішенні соціально-побутових питань, формуванні відповідального батьківства, але зміни на краще не відбулися. Жінка не прислухалася до настанов, не працевлаштувалася, обіцяла знайти житло з кращими умовами, але при кожній зустрічі обіцяла швидкий переїзд та косметичний ремонт.

ОСОБА_2 не займається вихованням сина, не контролює поведінку дитини. Хлопчик постійно перебуває без нагляду матері, проводить час на свій розсуд, мати не цікавиться його місцем перебування. Мирослав неодноразово вчиняв дрібні крадіжки на території села Тернова, що є наслідком відсутності належного контролю, виховання та самоусунення матері від виконання батьківських обов`язків.

23.01.2026 року під час проведення профілактичного рейду «Сім`я» працівниками Служби у справах дітей було з`ясовано, що дитина перебуває у неналежних умовах. На час здійснення обстеження у кімнаті було багато брудного посуду із залишками їжі, по кімнатах розкидані речі особистого вжитку, на ліжках відсутня постільна білизна, стіни були темно-сірого кольору. У будинку, де проживає родина ОСОБА_11 , була наявна значна кількість диму, приміщення було повністю задимлене, що унеможливлювало подальше перебування дитини у будинку. Також мали місце порушення санітарно-гігієнічних норм проживання. З пояснень матері стало відомо, що будинок вже декілька днів не опалювався, тому що грубка перебувала в аварійному стані; по всіх кімнатах було холодно при температурі -23 °С на вулиці. Проживання в даному будинку дитини було неможливе та загрожувало життю та здоров`ю малолітнього, а саме: захиститися від переохолодження та обмороження.

Службою у справах дітей було вжито заходів щодо захисту прав та законних інтересів малолітнього на забезпечення гідних умов проживання та захисту від переохолодження, обмороження, удушення чадним газом. Матері рекомендовано тимчасово за заявою влаштувати сина у сім`ю патронатного вихователя, на що мати погодилася. Наказом Служби у справах дітей та сім`ї Сахновецької сільської ради №8 від 23.01.2025 року ОСОБА_7 тимчасово влаштували в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які проживають за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно наданої характеристики, наданої адміністрацією Тиннянської гімназії, ОСОБА_1 зарекомендував себе як недисциплінований учень. На уроках був неуважним, навчальний матеріал засвоював на початковому рівні, важко переключався з одного виду діяльності на інший, погано запам`ятовував навчальний матеріал. ОСОБА_7 на зауваження старших не реагував, заважав вчителям і учням під час проведення уроків. Часто пропускав заняття без поважних причин. За характером хлопець неорганізований, різкий, нестриманий, часто був агресивним, провокував конфлікти. З хлопчиком працював шкільний психолог, але позитивних змін майже не було. ОСОБА_7 виховувався в неповній сім`ї, без батька. Мати належного контролю за дитиною не здійснювала, тому хлопець з 5 класу був поставлений на внутрішньошкільний контроль і внесений до списку дітей «групи ризику». Педагогами гімназії неодноразово проводилися профілактичні бесіди з ОСОБА_14 щодо поведінки сина. ОСОБА_7 недостатньо забезпечений продуктами харчування, одягом, взуттям, шкільним приладдям. Безвідповідальне ставлення матері до виховання та утримання сина спричиняє низку проблем з формуванням у дитини адекватної самооцінки та сприйняття сімейних цінностей. Асоціальний спосіб життя матері негативно відображається на стані виконання нею батьківських обов`язків, порушує; передбачене діючим законодавством право ОСОБА_7 на належне батьківське виховання. Незважаючи на неодноразові попередження матері та роз`яснення, що неналежне виконання батьківських обов`язків може спричинити серйозні правові наслідки - від адміністративних стягнень до позбавлення батьківських прав і кримінальної відповідальності, постійний контроль з боку служб, вона продовжує безвідповідально ставитись до виховання сина.

Питання про стан виконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Новодунаєвецької селищної ради 05.02.2026 року, на якому була присутня мати. Сніжана визнала, що неналежно виконує батьківські обов`язки, не створивши умов для проживання, виховання та не забезпечуючи умовами для розвитку дитини. З сином у неї відсутні близькі стосунки, відсутня довіра, взаєморозуміння; ОСОБА_7 не слухається її, і вона не має впливу на нього.

В зв`язку із тим, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування; медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не має виховного впливу на сина; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання ним освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки матері, свідомого нехтування нею своїми обов`язками, чим порушує права малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Орган опіки та піклування Новодунаєвецької селищної ради вважає, що у даному випадку відібрання дитини у відповідачки без позбавлення її батьківських прав сприятиме інтересам дитини, яка потребує першочергового захисту.

Спеціалістами служби та фахівцем із соціальної роботи з ОСОБА_2 неодноразово проводилась профілактична робота щодо неналежного виконання батьківських обов`язків, яка не дала позитивних результатів.

Рішенням від 19 лютого 2026 року затверджено висновок про доцільність відібрання малолітнього ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 , згідно з яким враховуючи рекомендації Комісії з питань захисту прав дитини рішення №2-рк від 05.02.2026 року, орган опіки та піклування Новодунаєвецької селищної ради вважає за доцільне відібрати малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення її батьківських прав.

Згідно наданого висновку оцінки потреб сім`ї від 28 серпня 2025 року, соціальна картка №55-25 ОСОБА_2 вбачається, що стан дитини ОСОБА_1 незадовільний, наявні складні життєві обставини, мати потребує підтримки, а сім`я потребує соціального супроводу.

Заявою від 23 січня 2026 року ОСОБА_2 зверталась до начальника служби у справах дітей Новодунаєвецької селищної ради з проханням влаштувати сина ОСОБА_1 в патронатну сім`ю у зв`язку зі складними життєвими обставинами.

В заяві ОСОБА_2 від 09 лютого 2026 року, не заперечує щодо відібрання дитини без позбавлення батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 , оскільки вона не має житла, коштів на проживання та не може виконувати батьківські обов`язки відносно малолітнього ОСОБА_2 .

З відповіді ГУНП в Хмельницький області від 31.07.2025 року вбачається, що відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 184 КУпАП та накладено стягнення у виді попередження.

З наданих позивачем доказів ( характеристик, листів) слідує, що відповідачка ОСОБА_2 зарекомендувала себе у поведінці вдома з негативної сторони: безробітна, відсутні навички управління бюджетом, занедбані житлові умови, не може організувати побут та режим сину ОСОБА_1 , свідомо нехтувала доглядом за сином, з сином відсутні близькі стосунки та взаєморозуміння.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно із ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до частини 4 статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно із пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява від 18 грудня 2008 року № 39948/06) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції.

Європейський суд у своєму рішенні у справі «Гаазе проти Німеччини» (заява від 08 квітня 2004 року № 11057/02) зазначив, що згідно з усталеною прецедентною практикою суду, взаємне почуття втіхи батьків і дитини від того, що вони постійно перебувають разом, становить важливий елемент сімейного життя, тому національні заходи, що перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке захищається статтею 8 Конвенції.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (SAVINY v. UKRAINE, № 39948/06, § 50, ЄСПЛ, від 18 грудня 2008 року).

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» (заява від 07 грудня 2006 року № 31111/04) наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага i дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по- друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення ii розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76). Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Стаття 8 Конвенції включає як право батьків на вжиття заходів для повернення дитини, так i обов`язок національних органів влади вживати такі заходи. Зазначене застосовується не лише у справах, пов`язаних із обов`язковим відібранням дітей на державне утримання та вжиттям заходів соціального захисту, а також у справах, у яких між батьками та іншими членами сім`ї дитини виникає спір щодо спілкування з дитиною та ii проживання (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ССПЛ) у справі «Хокканен проти Фінляндії» від 23 вересня 1994 року та у справі «Фуска проти Румунії» від 13 липня 2010 року).

З огляду на викладене суд зазначає, що основними підставами для відібрання дитини від матері серед іншого є випадки, що охоплюють ситуації, коли залишення дитини у матері є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання та ухиляння матері від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Така небезпека може випливати не лише із поведінки матері, а й із її особистих негативних звичок. Для відібрання дитини від матері достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток та малолітній вік.

Як встановлено судом, виконання батьківських обов`язків з боку матері щодо сина мали характер важких умов життя та скрутного матеріального становища.

Також судом встановлено, що відповідачка проживає в умовах, які є непридатними для проживання дитини, має скрутне матеріальне становище, не працює, та не бажає покращувати житлові умови всупереч рекомендаціям соціальних служб.

Суд вважає доведеним той факт, що відповідачка належним чином не виконує батьківських обов`язків щодо належного виховання та розвитку дитини, оскільки дитина перебувала у занедбаному стані, умови житла не відповідали санітарним нормам, відсутності необхідних меблів; незабезпечення матір`ю належних умов щодо проживання, розвитку та навчання дитини, а також належного лікування останнього згідно рекомендацій лікаря; відсутності нормального харчування, що у своїй сукупності ставить під загрозу життя та здоров`я малолітньої особи.

З наявних у справі письмових доказів, зважаючи на визнання позову відповідачкою, суд вважає доведеним той факт, що відповідачка належним чином не виконує батьківських обов`язків щодо належного виховання та розвитку дитини.

Більш того, суд вважає, що у даному випадку, відібрання дитини у відповідачки без позбавлення батьківських прав сприятиме захисту інтересів дитини з метою унеможливлення в подальшому залишення її без догляду, оскільки враховуючи вік дитини, це є неприпустимим.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити та відібрати малолітню дитину у відповідачки ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав.

При цьому суд зауважує, що відібрання дитини у батьків це санкція за невиконання батьківських обов`язків. Ця санкція є більш м`якою, порівняно з іншими, зокрема із позбавленням батьківських прав. Відібрання дитини не є крайнім і незворотним заходом.

Згідно з вимогами ч.3 ст.170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Отже, відповідач не позбавлена можливості змінити своє відношення та ставлення до виконання батьківських обов`язків та звернутись в суд із позовом про повернення їй дитини.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1331,30 грн.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 263-265, 280-286 ЦПК України, ст.ст. 170 СК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Виконавчого комітету Новодунаєвецької селищної ради як органу опіки і піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання малолітньої дитини від матері без позбавлення її батьківських прав, задовольнити повністю.

Відібрати малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення батьківських прав.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,30 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач - Виконавчий комітет Новодунаєвецької селищної ради як орган опіки та піклування, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с-ще Дунаївці, вул. Чорновола, буд. 19;

Відповідач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_1

Суддя А.А. Саукова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
17.06.2026 Ухвала № 138807642 Вітовський районний суд Миколаївської області
27.04.2026 Ухвала № 136070397 без тексту Вітовський районний суд Миколаївської області
18.03.2026 Ухвала № 134926602 без тексту Дунаєвецький районний суд Хмельницької області