Справа № 195/1161/26
Провадження № 2-о/195/66/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" серпня 2026 р. с-ще Томаківка
Дніпропетровської області
Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Колодіна Л.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Лисий Владислав Васильович, заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення,
В С Т А Н О В И В:
представник заявника - адвокат Лисий В.В. звернувся до Томаківського районного суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просить встановити факт, що паспорт громадянина України ID-картка № НОМЕР_1 , видана органом ДМС 1260, 26.01.2023 року на ім`я « ОСОБА_2 », у якому датою народження зазначено ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить громадянину ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та зник безвісти 18 грудня 2024 року.
Заява обґрунтований тим, що заявниця ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження заявниці та ОСОБА_2 , а саме спільні батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відповідно до первинного документа про державну реєстрацію акта цивільного стану - Свідоцтва про народження НОМЕР_2 , виданого 06.12.1996 року Виконкомом Михайлівської сільської ради народних депутатів Томаківського р-ну дата народження ОСОБА_2 : народився ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Таким чином, при оформленні та видачі ОСОБА_5 паспорта громадянина України ID-картки № НОМЕР_1 , виданої органом ДМС 1260, 26.01.2023 року, у даті його народження було допущено описку (продубльовано із свідоцтва про народження) та помилково зазначено дату народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Проте, саме ІНФОРМАЦІЯ_2 (10.11.1996 р.) є справжньою та офіційною датою народження ОСОБА_2 , що підтверджено Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження та свідоцтвом про народження ОСОБА_2 НОМЕР_3 , видане ПОВТОРНО, 20.05.2025 року Соборним відділом ДРАЦС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). 18 грудня 2024 року ОСОБА_2 , зник безвісти під час виконання завдань із забезпечення оборони України в районі н.п. Погребки, Суджанського району Курської області. За даним фактом відділом поліції №2 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області розпочато кримінальне провадження, ЄРДР № 12025042130000021, від 09.01.2025 року. Наявність описки у даті народження в паспорті громадянина України ID-картки № НОМЕР_1 , видана органом ДМС 1260, 26.01.2023 року - 17.11.1996 р. замість 10.11.1996 р. унеможливлює реалізацію Заявницею, як сестрою зниклого безвісти, своїх законних прав та гарантій, передбачених законодавством України, а саме: внесення коректних відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, оформлення пільг, соціальних виплат, реалізація спадкових прав тощо. Виправлення вказаної помилки в позасудовому (адміністративному) порядку є неможливим у зв`язку зі зникненням безвісти ОСОБА_2 18.12.2024 року. Зазначене підтверджено листом - роз`ясненням Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 21.10.2025 року.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про те, що провадження по даній справі не може бути відкрито, виходячи з наступного.
Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 13.03.2026 року по цивільній справі № 201/1397/25 (провадження № 2-о/195/33/26) в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про встановлення факту, що має юридичне значення залишено без розгляду. В мотивувальній частині даної ухвали суд зазначив, що заявниця не надала суду докази, які б підтверджували статус громадянина ОСОБА_2 , як особи, яка зникла безвісти. Так, Сповіщення сім`ї підтверджує факт відсутності військовослужбовця, але не може бути остаточним доказом про безвісно зниклу особу. Остаточний статус зниклого безвісти за особливих обставин підтверджується витягом з відповідного Єдиного реєстру. Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини справи, суд вважає за необхідне залишити заяву заявника без розгляду відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України, де передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
На теперішній час цивільна справа № 201/1397/25 (провадження № 2-о/195/33/26) знаходиться на розгляді в Дніпропетровському апеляційному суді за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 13.03.2026 року.
Згідно з ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Так, відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.
Зокрема, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 256 ЦПК України).
Згідно з роз`ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5 в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 315 ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Аналізуючи викладене вище, слід виходити при вирішенні питання з того, чи є заявлена вимога юридичним фактом взагалі і, чи може вона вирішуватися в цивільному судочинстві за правилами окремого провадження.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року зі змінами «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, оскільки ці питання вирішуються органом , який видав документ.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суд мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене вище, слід відмовити заявнику ОСОБА_1 у відкритті окремого провадження за її заявою про встановлення факту що має юридичне значення.
Керуючись ст. ст. 122, 234, 256, 293, 315 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
у відкритті провадження по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Лисий Владислав Васильович, заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0442/.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів.
Суддя: Л. В. Колодіна