ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року Справа №160/16045/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
10.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 09.06.2026 року через систему "Електронний суд" позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 26.05.2026 року №046350022983 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком по ст.114 ч.3 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 в страховий та пільговий стаж роботи по списку № 1 (підземні Постанова № 202 від 31.03.1994р.) за професією "гірномонтажник підземний" один місяць служби за три: час проходження військової служби з 13.08.2020 р. по 19.05.2026р., протягом якого ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Харківській областях з 28.03.2024р. по 31.03.2024р., з 01.04.2024р. по 30.04.2024р., з 01.05.2024р., по 24.05.2024р. з 03.06.2024р., по 30.06.2024р., з 01.07.2024р. по 31.07.2024р., з 01.08.2024р. по 31.08.2024р., з 01.09.2024р., по 22.09.2024р., з 20.10.2024р., по 31.10.2024р., з 01.11.2024р., по 30.11.2024р., з 01.12.2024р., по 31.12.2024р., з 01.01.2025р., по 31.01.2025р., з 01.02.2025р., по 28.02.2025р., з 01.03.2025р., по 31.03.2025р., з 27.04.2025р., по 30.04.2025р., з 01.05.2025р., по 31.05.2025р., з 01.06.2025р., по 30.06.2025р., з 01.07.2025р., по 31.07.2025р., з 01.08.2025р., по 31.08.2025р., з 01.09.2025р., по 30.09.2025р., з 01.10.2025р. по 31.10.2025р., з 01.11.2025р., по 30.11.2025р., з 01.12.2025р., по 31.12.2025р., з 01.01.2026р., по 31.01.2026р., з 01.02.2026р., по 28.02.2026р.;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" згідно до заяви про призначення пенсії від 19.05.2026 року.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач вважає протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 26.05.2026 року № 046350022983 про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що під час проходження військової служби за мобілізацією у період з 26.02.2022 року по 30.01.2026 року він безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у районах проведення бойових дій у Донецькій та Харківській областях. На думку позивача, зазначений період військової служби підлягає зарахуванню до його страхового та пільгового стажу у кратному обчисленні - один місяць служби за три місяці - відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позивач посилається на положення статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також на наказ Міністерства оборони України від 14.08.2014 року №530, яким передбачено пільгове обчислення окремих періодів військової служби. Крім того, позивач обґрунтовує свою позицію тим, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 року у справі №640/13694/22 було визнано протиправними та нечинними окремі положення постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №119, якими було обмежено застосування пільгового обчислення вислуги років виключно для визначення розміру пенсії. У зв`язку з цим позивач вважає, що відновлено можливість зарахування відповідних періодів служби у пільговому обчисленні саме для набуття права на пенсію. Водночас позивач зазначає, що він є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 09.09.2024 року, а тому має право на належний соціальний захист та пенсійне забезпечення відповідно до гарантій, встановлених Конституцією України та законами України. З огляду на викладене позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення органу Пенсійного фонду України про відмову у призначенні пенсії, зобов`язати відповідача зарахувати період проходження військової служби у пільговому обчисленні один місяць служби за три місяці та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
01.07.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що 19.05.2026 року позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За результатами розгляду поданих позивачем документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, визначеним за принципом екстериторіального розподілу, прийнято рішення від 26.05.2026 року №046350022983 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Відповідач вказав, що відповідно до частини третьої статті 114 Закону України №1058-IV право на пенсію незалежно від віку мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах за професіями, визначеними відповідним Списком, за умови наявності не менше 25 років такого стажу. На думку відповідача, законодавством у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування не передбачено можливості зарахування періодів проходження військової служби під час участі у бойових діях у кратному обчисленні - один місяць служби за три місяці - до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV. Відповідач зазначив, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"» регулюють порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям відповідно до спеціального закону, а тому не можуть застосовуватися для визначення пільгового стажу за Списком №1 у системі пенсійного забезпечення відповідно до Закону №1058-IV. Також відповідач послався на те, що відповідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється органами Пенсійного фонду України за даними системи персоніфікованого обліку, а за періоди до її впровадження - на підставі документів відповідно до законодавства, що діяло раніше. За результатами розгляду документів позивача відповідачем було враховано всі підтверджені періоди роботи, у тому числі стаж роботи за професіями, віднесеними до підземних робіт відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року №202, тривалістю 16 років 02 місяці 19 днів, навчання за фахом тривалістю 2 місяці 9 днів та період військової служби в особливий період тривалістю 5 років 8 місяців 18 днів. Разом з тим відповідач зазначив, що на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії необхідний пільговий стаж у розмірі 25 років відсутній, у зв`язку з чим рішення про відмову у призначенні пенсії є правомірним та таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України. Враховуючи наведене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 11.06.2026 року передана судді Пруднику С.В.
15.06.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що 19.05.2026 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
За результатами розгляду поданої заяви та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення від 26.05.2026 року №046350022983 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.
Як зазначено у вказаному рішенні, станом на дату звернення вік заявника становив 42 роки. Страховий стаж позивача з урахуванням кратності визначено у розмірі 40 років 09 місяців 11 днів.
До пільгового стажу позивача органом Пенсійного фонду України зараховано:
періоди роботи на підземних роботах за професіями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року №202 - 16 років 02 місяці 19 днів;
навчання за фахом - 02 місяці 09 днів;
військову службу в особливий період - 05 років 08 місяців 18 днів.
У рішенні зазначено, що за доданими до заяви документами до страхового стажу та пільгового стажу зараховано всі підтверджені періоди.
Разом з тим, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області дійшло висновку про відсутність у позивача необхідного пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки такий стаж має становити не менше 25 років.
У зв`язку з цим рішенням від 26.05.2026 року №046350022983 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Судом також встановлено, що позивач не перебуває на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як одержувач пенсії та пенсію не отримує.
Не погоджуючись з прийняттям відповідачем спірного рішення позивач, з метою захисту своїх порушених прав, звернулася із даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач, ОСОБА_1 19.05.2026 звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.
За результатами розгляду поданої заяви та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення від 26.05.2026 №046350022983, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи 25 років.
Вказаним рішенням відповідачем встановлено, що страховий стаж позивача з урахуванням кратності становить 40 років 09 місяців 11 днів, а пільговий стаж складається з:
періодів роботи на підземних роботах за професіями, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, - 16 років 02 місяці 19 днів;
навчання за фахом - 02 місяці 09 днів;
військової служби в особливий період - 05 років 08 місяців 18 днів.
При цьому відповідачем не заперечується факт наявності у позивача відповідних періодів роботи на підземних роботах, а також факт проходження військової служби в особливий період. Спірним питанням у даній справі є саме правомірність неврахування відповідачем періоду військової служби в особливий період у пільговому (кратному) обчисленні для цілей визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.
Суд зазначає, що право на пенсійне забезпечення є конституційно гарантованим правом особи, однак реалізація такого права здійснюється у порядку та на умовах, визначених законом.
Відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію незалежно від віку мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних та відкритих гірничих роботах, роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за умови наявності не менше 25 років відповідного стажу роботи, а для працівників провідних професій - не менше 20 років.
Отже, законодавець пов`язує виникнення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV саме з наявністю визначеної законом тривалості пільгового стажу роботи.
Разом із тим, суд звертає увагу, що порядок обчислення страхового стажу та пільгового стажу для призначення пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування врегульовано виключно положеннями Закону №1058-IV.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди роботи до набрання чинності цим Законом зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. При цьому пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, після 01.01.2004 застосовується виключно для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Таким чином, законодавець передбачив можливість застосування пільгового порядку обчислення стажу лише у випадках та межах, прямо визначених законодавством.
Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19.03.2026 у справі №200/8094/24, відповідно до якого страховий стаж є самостійною правовою категорією, яка має вичерпне нормативне регулювання Законом №1058-IV, а застосування інших механізмів його обчислення, не передбачених цим Законом, є неприпустимим.
Верховний Суд у зазначеній постанові наголосив, що положення законодавства щодо пільгового обчислення військової служби регулюють виключно питання обчислення вислуги років для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а не порядок формування страхового стажу для призначення пенсії за Законом №1058-IV.
Суд погоджується з таким висновком та зазначає, що положення пункту 3 Порядку №393, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, а також пункту 2.3 Положення №530, затвердженого наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014, регулюють питання обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а не страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Законом №1058-IV.
Водночас суд враховує, що абзацом другим частини першої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено зарахування часу проходження військової служби до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю та стажу державної служби.
Разом із тим, наведена норма не встановлює можливості кратного обчислення такого періоду для цілей призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058-IV.
Отже, сам факт проходження позивачем військової служби в особливий період не є безумовною підставою для зарахування такого періоду до пільгового стажу у співвідношенні «один місяць служби за три місяці» при вирішенні питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд також враховує, що відповідачем при розгляді заяви позивача було зараховано усі надані документи, у тому числі періоди роботи, що підтверджують право на пільгове пенсійне забезпечення. Відповідачем визначено пільговий стаж роботи позивача у розмірі 16 років 02 місяці 19 днів, що є меншим за передбачені частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV 25 років.
Таким чином, оскільки станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії позивач не мав необхідного пільгового стажу роботи, визначеного частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV, правові підстави для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах були відсутні.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 26.05.2026 №046350022983 прийняте в межах повноважень, у спосіб та на підставі вимог чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
У рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник