Справа № 758/9662/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 серпня 2026 року
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Будзан Л.Д.,
за участі секретаря судового засідання - Топоровського М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання відповідача ОСОБА_1 про надання строку на примирення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 червня 2026 року, головуючим суддею у справі визначено Будзан Л.Д.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 23 червня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Позивач у судове засідання не з`явився, разом із позовною заявою подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив строк на примирення не надавати.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, згідно якої просила надати строк на примирення терміном 6 місяців. Вказала, що заперечує проти розірвання шлюбу та хоче зберегти сім`ю.
З огляду на наведене, суд вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали провадження, розглянувши клопотання відповідача, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Згідно із статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, і це не випадково, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи. Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення.
Системний аналіз норм СК України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком, відповідна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд від 30.05.2019 у справі № 442/6319/16-ц.
Крім того, суд виходить з пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», яка визначає, що вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов`язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові КЦС ВС від 11 червня 2019 року №605/434/18 (61-3235св19).
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 виявила бажання зберегти сім`ю.
Таким чином, беручи до уваги заперечення позивача, суд вважає за необхідне клопотання відповідача задовольнити частково та надати подружжю строк на примирення терміном у 5 місяців.
Відповідно до ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, до закінчення строку для примирення, встановленого судом.
На підставі викладеного та керуючись 240, 251, 259-261, 353-355 ЦПК України, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання відповідача про надання строку на примирення - задовольнити частково.
Надати сторонам у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу строк для примирення терміном у 5 (п`ять) місяців.
Зупинити провадження у даній справі до 05 січня 2027 року у зв`язку із наданням строку на примирення.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала суду в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених статтями 353-356 ЦПК України.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.Д. Будзан