Справа № 727/7910/26
Провадження № 2/727/2728/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
Головуючого-судді: Одовічен Я.В.
За участю секретаря: Зінич О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Посилався на те, що 13.02.2018 між АТ «КБ «Глобус» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №17ФТК/4 «Кредит на товари», а також сторонами підписано заяву-анкету №17ФТК/4 про отримання споживчого кредиту.
У заяві-анкеті позичальником зазначено власні персональні дані, погоджено умови кредитування та графік платежів, а саме: сума кредиту - 35000 гривень; строк кредитування - 24 місяці з 13.02.2018 року по 12.02.2020 року; комісія за управління кредитом - 2,70% на місяць; розмір процентної ставки - 0,00010% річних; схема повернення кредиту - ануїтет.
Відповідно до п.1.2 кредит надавався відповідачу на придбання товару на суму 35000 гривень, а саме відповідно до заяви-анкети на придбання пилорами ланцюгової.
Згідно умов кредитного договору позичальник зобов`язаний сплачувати платежі за цим договором у розмірі, порядку та строки, встановлені цим договором та графіком погашення кредитної заборгованості, комісій банку, сукупних послуг, які надаються позичальнику у зв`язку із укладанням цього договору, а також інших фінансових зобов`язань позичальника, які виникають у зв`язку з укладенням цього договору.
Відповідно до п.2.2 кредитного договору, підписанням цього договору, позичальник доручає та дає розпорядження банку здійснити видачу кредиту в сумі 35000 гривень з подальшим перерахуванням на поточний рахунок ФОП ОСОБА_2 № НОМЕР_1 в банку ФРАН.Ф.ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 336677, код ЄДРПОУ [номер приховано], згідно рахунку-фактуру №2 від 01.02.2018 року.
У п.10.1 кредитного договору сторони погодили, що цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє по дату повного виконання позичальником зобов`язань за цим договором.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином тривалий час. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.09.2025 року складає: 46245 грн. 46 коп., з яких: 25578 грн. 93 коп. - прострочена заборгованість по кредиту; 1766 грн. 53 коп. - прострочена заборгованість по процентам; 18900 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість по комісії за управління кредитом згідно графіку платежів.
Просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту ПАТ «КБ «Глобус» для фізичних осіб від 13.02.2018 року у розмірі 46245 грн. 46 коп. та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 15.06.2026 року по справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідачем відзиву на позов подано не було.
Представник позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за останнім відомим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями ст.ст. 130,131 ЦПК України, про що у справі є належні докази, про причини відсутності не повідомив.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так, судом встановлено, що 13.02.2018 року між ПАТ «КБ» Глобус» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №17ФТК/4 «Кредит на товари» (а.с.12-14).
Згідно п.1.1 кредитного договору, банк надає позичальнику кредит в грошовій формі на наступних умовах: сума кредиту - 35000 гривень; строк кредитування - 24 місяців; кінцева дата повернення кредиту - 12.02.2020 року; процентна ставка - з 13.02.2018 року по 12.02.2020 року - 0,0001% річних. Комісія за обслуговування кредитного рахунку, без ПДВ, а саме: - за управління кредитом, сплачується в розмірі з 1-го по 4-й місяць користування кредитними коштами 0,99% від суми наданого кредиту; з 5-го місяця користування кредитними коштами 2,7% від суми наданого кредиту.
Для видачі кредиту банк відкриває рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «КБ» Глобус» (п.2.1 кредитного договору).
Підписанням цього договору позичальник доручає та дає розпорядження банку здійснити видачу кредиту в сумі 35000 гривень з подальшим перерахуванням на поточний рахунок ФОП ОСОБА_2 № НОМЕР_1 в банку І-ФРАН.Ф.ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 336677, код ЄДРПОУ [номер приховано], згідно рахунку - фактури №2 від 01.02.2018 року (п.2.2 договору).
Відповідно до п.п.6.1.1, 6.1.2 кредитного договору, позичальник зобов`язаний використати кредит за цільовим призначенням і своєчасно повернути його відповідно до умов цього договору; своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та комісії в порядку, передбаченому цим договором.
Згідно п.10.1 кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє по дату повного виконання позичальником зобов`язань за цим договором.
Також, 13.02.2018 року ОСОБА_1 підписав заяву-анкету №17ФТК/4 на отримання споживчого кредиту в ПАТ КБ «Глобус» (а.с.16).
У розділі заяви-анкети «Інформація про кредит» вказана інформація про кредит: найменування кредитного продукту - товари в кредит «Акційний»; група товарів - побутова техніка; партнер - ФОП ОСОБА_2 ; вартість товару - 35000 гривень; строк кредитування - 24 місяці; щомісячна комісія за управління кредитом з 1-го по 4-й місяць - 0,99%, з 5-го місяці - 2,7% (а.с.16).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №17ФТК/4 від 13.02.2018 року, станом на 01.09.2025 року сума боргу ОСОБА_1 становить 46245 грн. 46 коп., з яких: 25578 грн. 93 коп. - заборгованість по сумі кредиту; 1766 грн. 53 коп. - заборгованість по процентам; 18900 грн. 00 коп. - заборгованість по комісії за управлінням кредиту (а.с.5-11).
Частиною 2 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу(ч.2 ст.1050 ЦК України).
Позивачем АТ КБ «Глобус» було направлено ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) від 07.11.2023 року №1-3945, в якій у зв`язку із порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору банк вимагає виконати зобов`язання перед банком, а саме: погасити заборгованість в загальному розмірі 46245 грн. 46 коп., протягом 30 днів із моменту отримання цього листа (а.с.20).
Вказану вимогу було надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку (а.с.21).
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору №17ФТК/4 від 13.02.2018 року, кредитором було нараховано до стягнення відповідачу комісію за управління кредитом у розмірі 18900 гривень.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит, розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, зазначено, що згідно з частиною 5 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1-2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Пунктом 1.1 кредитного договору передбачена нарахування комісії за обслуговування кредитного рахунку, без ПДВ, а саме: - за управління кредитом, сплачується в розмірі з 1-го по 4-й місяць користування кредитними коштами 0,99% від суми наданого кредиту; з 5-го місяця користування кредитними коштами 2,7% від суми наданого кредиту.
При цьому, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія. АТ «КБ «Глобус» не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору та фактичне їх надання.
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, перелік послуг по управлінню кредиту, що були фактично надані споживачу, а тому заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за комісією є необґрунтованими.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
У зв`язку з викладеним, відсутні підстави стягувати нараховану позивачем у даній справі заборгованість по комісії за управлінням кредиту у розмірі 18900 гривень.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованості за кредитним договором №17ФТК/4 від 13.02.2018 року у розмірі 27343 грн. 46 коп., з яких: 25578 грн. 93 коп. - прострочена заборгованість по кредиту; 1766 грн. 53 коп. - прострочена заборгованість по процентам.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ураховуючи викладені обставини суд вважає, що позовні вимоги АТ «КБ «Глобус» підлягають частковому задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне:
Порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється відповідно до статей 134, 137, 141 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
З огляду на статтю 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявила клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).
Частина друга статті 141 ЦПК України передбачає, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 7500 гривень було надано договір №010725 про надання правничої (правової) допомоги від 01.07.2025 року укладений між АТ «КБ «Глобус» та адвокатом Рибитва О.А. (а.с.24-25); довіреність від 01.07.2025 року (а.с.26), свідоцтво про право Рибитви О.А. на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.27); акт №17ФТК/4 прийому-передачі послуг за договором №010725 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.07.2025 року, від 26.05.2026 року (а.с.28).
Відповідно до вказаного акту прийому-передачі адвокатом були надані, а клієнтом отримані послуги, пов`язані із представництвом інтересів клієнта у суді за позовом АТ «КБ «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором 17ФТК/4 «Кредит на товари» від 13.02.2018 року у виді: проведення зустрічі з клієнтом, ознайомлення з наданими клієнтом документами, надання консультації в рамках зустрічі щодо вирішення даної справи, узгодження правової позиції, відшкодування витрат на виїзну консультацію до АТ «КБ «Глобус» (в тому числі транспортні витрати), витрати на телекомунікаційний зв`язок, тощо, витрачений час - 1 година, вартість послуги - 1500 гривень; складання позовної заяви про стягнення заборгованості, формування пакету документів та подача до суду позовної заяви з додатками (у кількості 2 примірника для суду та відповідача), відправлення рекомендованим листом через відділення АТ «Укрпошта» позовної заяви на ім`я суду у 2 примірника (в т.ч. оформлення конверту), копіювання та/або друк копій документів формату А4 (у тому числі двосторонній друк) необхідних документів для позовної заяви, включаючи гонорар успіху адвоката (у тому числі за характер складності справи), витрачений час - 4 години, вартість послуги - 6000 гривень. Загальна вартість наданих послуг - 7500 гривень
Велика палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №206/4841/20 звернула увагу на те, що при вирішенні питань про відшкодування витрат на професійну правову допомогу та покладення на сторони судових витрат має враховуватися принцип пропорційності задоволених позовних вимог.
У зв`язку з вищевикладеним, враховуючи принцип пропорційності задоволених позовних вимог при покладенні на сторін судових витрат, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4425 гривень.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1963 грн. 52 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 259, 263-265 ЦПК України суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ), проживаючого в АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (ЄДРПОУ 35591059), яке розташоване в м.Київ, Куренівський провулок, 19/5, заборгованість за кредитним договором №14ФТК/4 від 13.02.2018 року у розмірі 27345 грн. 46 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (ЄДРПОУ 35591059) понесені судові витрати у розмірі 1963 грн. 52 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4425 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Одовічен Я.В.