ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/6925/26 Справа № 214/3589/25 Суддя у 1-й інстанції - Малаховська І.Б. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.
суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.,
секретар судового засідання Лідовська А.А.
сторони:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ковалик Марина Федорівна, на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2026 року, яка постановлена суддею Малаховською І.Б. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення відсутні,
ВСТАНОВИВ
В провадженні Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 , про визнання правочину недійсним.
Представником позивача адвокатом Ковалик М.Ф. подано заяву про забезпечення позову, уточнивши яку заявник обґрунтував вимоги тим, що відповідно до витягу до заповіту з номером у спадковому реєстрі - 63753436, бланк ННО 956976, номер в реєстрі нотаріальних дій - 94, посвідченого 13 лютого 2019 року, ОСОБА_4 (батько позивача) являється заповідачем, а ОСОБА_1 спадкоємцем за заповітом з номером у спадковому реєстрі - 37301959, бланк ВСМ 934312, номер в реєстрі 268, дата посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце посвідчення Дніпропетровська область Криворізький міський приватний нотаріус Корнік Д.А.
Згідно зазначеного заповіту було здійснено відповідальне розпорядження на свого сина ОСОБА_1 на спірну квартиру з тих підстав, що квартира фактично придбавалася за кошти ОСОБА_1 , відповідно повинна була відійти йому.
Згідно з Договором дарування квартири від 25 квітня 2024 року, зареєстрованого в реєстрі №541, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Янковською О.І., ОСОБА_4 передав у власність своєму онуку ОСОБА_2 трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
20 жовтня 2025 адвокатом Ковалик М.Ф. здійснено запит на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з якого стало відомо, що новим власником спірної квартири є ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1-647, виданий 08.05.2025 державним нотаріусом Третьої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Ситнік О.О.
Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 жовтня 2025 року залучено до участі у цивільній справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 .
Посилається, що враховуючи ті обставини, що справа стосується оскарження правочину на підставі якого відповідач ОСОБА_2 набув право власності 25 квітня 2024 на спірне нерухоме майно, а вже 08 травня 2025 року здійснив продаж подарованого йому майна новому власнику ОСОБА_3 , виникли нагальні підстави для застосування заходів забезпечення позову у вигляді арешту на спірне майно, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Тому, з метою захисту прав та інтересів позивача просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 .
Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2026 року в задоволенні заяви представника позивача адвоката Ковалик М.Ф. про забезпечення позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ковалик М.Ф., посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, порушення принципу співмірності та балансу інтересів сторін, просить ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність реальної загрози невиконання можливого рішення суду, так як позов спрямований на визнання недійсним договору дарування спірної квартири, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Після цього 08 травня 2025 року на підставі договору купівлі-продажу квартира була відчужена ОСОБА_3 . Таким чином відповідач вже вчинив дії спрямовані на відчуження спірного майна, що прямо свідчить про реальну загрозу неможливості виконання рішення суду в разі його задоволення (неможливість повернення майна в натурі або стягнення його вартості з добросовісного набувача).
Також зазначає, що висновок суду про те, що витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 жовтня 2025 року на час розгляду заяви не є актуальним і новим власником може бути вже інші особа є припущенням, оскільки власником квартири залишалася ОСОБА_3 .
Наголошує, що навіть у разі подальшого відчуження майна третій особі, арешт на майно не порушує прав добросовісного набувача, оскільки в разі задоволення позову рішення суду матиме наслідком визнання недійсними попередніх правочинів і відновлення попереднього стану. Суд не взяв до уваги, що спірна квартира фактично придбавалася за кошти позивача ОСОБА_1 , а заповіт від 17 вересня 2005 року та відповідне розпорядження батька прямо вказують на намір передати спірну квартиру саме позивачеві. Це підтверджує наявність у позивача обґрунтованого спірного матеріального права, захист якого потребує забезпечення.
Представником відповідача адвокатом Шиян Ю.М. подані пояснення, в яких заявник, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2026 року залишити без змін. Також просить судове засідання провести без участі відповідача та його представника адвоката Шиян Ю.М.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача адвоката Ковалик М.Ф., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви представника позивача адвоката Ковалик М.Ф. про забезпечення позову, суд першої інстанції, дійшов висновку, що у даному випадку вжиття заходів забезпечення позову не буде виступати способом гарантування обов`язкового виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог, а тільки невиправдані створить обмеження титульного власника в його правах, тому немає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно. Також суд виснував, що в якості підстав для висновку про вчинення відповідачем дій, які унеможливлять виконання судового рішення у цій справі в разі задоволення позову, позивач не надав доказів на підтвердження своїх вимог, а також доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення позову до суду.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.
Стаття 149 ЦПК України передбачає, що суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 1, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Як убачається з матеріалів справи, а саме з поданої заяви про забезпечення позову, заявник вказує про необхідність забезпечення позову з метою виконання судового рішення про визнання правочину недійсним, а саме Договору дарування квартири від 25 квітня 2024 року, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачу ОСОБА_2 .. При цьому просить накласти арешт на вказану квартиру, оскільки вважає, що є можливість відчуження цього нерухомого майна. Також зазначає, що вже 08 травня 2025 року на підставі договору купівлі-продажу відповідачем квартира була відчужена ОСОБА_3 , що прямо свідчить про реальну загрозу неможливості виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Колегією суддів встановлено, що між сторонами існує спір з приводу наявних правових підстав для визнання недійсним правочину щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка після укладення спірного правочину була відчужена ОСОБА_3 .
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, крім того на час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд не розглядає спір по суті та оцінку позовним вимогам не надає.
Враховуючи предмет спору, а також те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, колегія суддів вважає, що наявні підстав для забезпечення позову у справі.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав уважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, що в силу положень ст. ст. 149-153 ЦПК України свідчить про обґрунтованість підстав поданої заяви
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковалик М.Ф., про забезпечення позову, відповідно до ст. 376 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ковалик Марина Федорівна, задовольнити частково.
Ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2026 року скасувати.
Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Забезпечити позов по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_4 , про визнання правочину недійсним, шляхом заборони відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06 серпня 2026 року.
Головуючий:
Судді: