Дата документу 06.08.2026
Справа № 334/7608/26
Провадження № 2-о/334/303/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Козлова Н.Ю., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 в особі законного представника - матері ОСОБА_2 , Заінтересована особа: ОСОБА_3 про встановлення факту смерті,
встановив:
06 серпня 2026 року ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя із заявою про встановлення факту смерті, Заінтересована особа: ОСОБА_3 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2026 року справу передано для розгляду головуючому судді Козловій Н.Ю.
Так, за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів, вважаю, що така підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.
Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Встановлення факту смерті особи в певний час провадиться тільки у разі неможливості органом реєстрації актів цивільного стану зареєструвати факт смерті з підстав, що відсутні документи, які свідчать про смерть особи.
За приписами ч. 3 ст. 42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками є заявники, інші заінтересовані особи. Системний аналіз норм ЦПК України визначає, що заінтересованими особами в справах окремого провадження можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, які мають особистий чи суспільний інтерес, який безпосередньо чи опосередковано пов`язується з наслідками розгляду справи і може мати як позитивні, так і негативні наслідки для таких осіб. Тобто, коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, що підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки.
В п. 5Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що заінтересована особа визначається залежно від мети встановлення факту.
Звертаючись до суду ОСОБА_2 визначила заінтересованою особою померлого ОСОБА_3 .
Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
Згідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Так, подана заява про встановлення факту смерті не містить належної заінтересованої особи відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який відмовив у видачі свідоцтва про смерть або який буде видавати відповідне свідоцтво.
Отже, заявниці слід зазначити в заяві належних заінтересованих осіб у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
На підставі ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали заяви та наведені норми закону, суд вважає необхідним зазначену заяву залишити без руху, та надати заявнику строк для усунення вищевказаних недоліків, а саме: надати уточнену заяву з зазначенням належної Заінтересованої особи.
Керуючись ст.10, 19, 185, 260, 261, 293, 294, 296, 315, 353-355 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 в особі законного представника - матері ОСОБА_2 , Заінтересована особа: ОСОБА_3 про встановлення факту смерті залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання позивачами ухвали.
Попередити позивача, що у випадку невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 06.08.2026 року.
Суддя: Козлова Н. Ю.