Єдиний унікальний номер справи 208/2578/26
Номер провадження 2-а/208/33/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд м. Кам`янського Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: Кузнєцової А. С.,
за участю секретаря судового засідання: Вікторовської О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Савко Віталій Вікторович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
На розгляд суду пред`явлено вказаний адміністративний позов, в якому позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Савка В. В. просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № R335226 від 05.02.2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень, за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а у випадку несплати даного штрафу на протязі 15 днів з дня отримання вказаної постанови, штраф має бути стягнено у подвійному розмірі, 34000,00 грн. і закрити справу у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
05 лютого 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 було винесено постанову №R335226 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП.
Вказану постанову позивач не отримував, а ні в електронний кабінет, ані на електронну пошту, але з додатку «Резерв+» дізнався, що притягнули до адміністративної відповідальності позивача за неприбуття за повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Обов`язок прибути за повісткою до органу ТЦК та СП, який начебто порушив ОСОБА_1 , передбачено статтею 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в абз. 8 ч. 3 якої вказано, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Вирішивши, що ОСОБА_1 було скоєно відповідне адміністративне правопорушення, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , було вирішено накласти на нього штраф у сумі 17000 грн. та надано можливість сплатити штраф у сумі 8500 грн., що є 50% суми повного штрафу.
Позивач з даною постановою №R335226 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 05 лютого 2026 року не погоджується, вважає її незаконною та такою, яка підлягає скасуванню, оскільки жодна повістка ніколи йому не направлялась поштою і не вручалась позивачу, а отже і карати його за те, що він не з`явився за такою повісткою не є можливим. При цьому, відповідно до норм законодавства, незважаючи на будь-які заяви військовозобов`язаних, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, керівник ТЦК та СП зобов`язаний встановити склад адміністративного правопорушення, а також з`ясувати чи не пропущені строки притягнення до адміністративної відповідальності, а не встановивши складу адміністративного порушення закрити справу (а. с. 2-17).
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 не скористався правом подати відзив на позову заяву в порядку, передбаченому ст. 162 КАС України, до суду не з`явився, хоча про день та час проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до положень ст. ст. 257, 262 КАС України адміністративна справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 , його представник - адвокат Савко В. В. в судове засідання не з`явилися, просили розглядати справу без їх участі. (а. с.6).
З огляду на вказане, у відповідності ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, належно з`ясувавши дійсні обставини справи, надавши юридичну оцінку правам та обов`язкам сторін - приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Предметом позову є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення складена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень, за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи ст. 235, 278 КУпАП, що до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить розгляд адміністративної справи за порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про умисне зіпсування обліково-військових документів чи втрату їх з необережності, про неявку на виклик у військовий комісаріат, про неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць, про прийняття на роботу військовозобов`язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку, про незабезпечення сповіщення військовозобов`язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці, про несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов`язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати, про неподання відомостей про військовозобов`язаних і призовників (статті 210, 210-1, 211 - 211-6).
Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні (міські) військові комісари.
Відповідно до примітки ст. 210 КУпАП передбачено, що положення статей 210, 210- 1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В матеріалах адміністративної справи наявна копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення R335226 від 05.02.2024 року, якою на ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП накладено штраф в розмірі 17000 гривень. (а.с. 54)
Суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги позивача ОСОБА_1 , постанову винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , скасувати, а справу закрити з наступних підстав.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/20022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Згідно Указу Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію», у відповідності до наказу начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.02.2022 року № 22 «Про загальну мобілізацію», з дотриманням вимог чинного законодавства, а саме: Конституції України, Закону України від 21.10.1993 р. № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами), Закону України від 06.12.2001 р. № 1932-XII «Про оборону України» (зі змінами), Закону України від 25.03.1992 р. № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (зі змінами), ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснюються заходи з мобілізації.
Судом встановлено, що позивач об`єктивно не мав можливості отримати виклик до ТЦК та з`явитися за цим викликом, оскільки повістка на його адресу взагалі не була направлена. Оскаржувану постанову він отримав тільки в суді.
Крім того, позивач оновив свої персональні/облікові данні в застосунку «Резерв+» і тому причина його виклику до ТЦК сама по собі була не зрозуміла.
Згідно зі статтею 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. У зв`язку з цим тлумачення положень частини другої статті 38 КУпАП не може носити довільного характеру та розумітися суто формально.
Таким чином, суд оцінює доводи позивача як слушні, а заявлені вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Савком В. В. заявлено вимоги відшкодування на користь позивача витрат на правову допомогу згідно укладеного договору з адвокатом.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 0305.2018 року у справі № 72/1010/16-ц склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
На підтвердження підставності вимог про відшкодування правових витрат надано такі документальні матеріали: - договір про надання правничої допомоги №2002 від 20.02.2026 року, укладений з адвокатом Савком В. В.(а.с. 38); Акт виконаних робіт №2502 від 27.02.2026 року за вказаним договором №2002 від 20.02.2026 року (адвокат Савко В. В. надав наступні послуги: складання та направлення до суду позовної заяви про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - 4 години - 9000 гривень; складання та направлення до суду заяви про витребування доказів - 1 година - 1000 гривень; складання та направлення до суду заяви про поновлення процесуального строку для звернення до суду - й година - 1000 гривень; створення та відправка відповідачу адвокатського запиту з метою отримання доказів - 1 година - 1500 гривень (а.с. 40).
Загальна вартість виконаних робіт 12500,00 гривень (а. с. 41). Платіжна інструкція №903749461 про перерахування коштів ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_4 коштів в сумі 13100 гривень (а. с. 42).
Суд, надаючи оцінку вказаним доказам, - приходить до наступних висновків.
Згідно положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витрачених адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Суд, враховуючи викладене, беручи до уваги зміст та підстави позову, задоволення позовних вимог за результатами розгляду справи, строк розгляду справи, процесуальну поведінку представника позивача під час судового провадження (не приймав особистої участі в судовому засіданні), ставлення до виконання процесуальних обов`язків, обґрунтованість та пропорційність їх розміру з урахуванням виконаної адвокатом роботи та предмету спору, - вважає, що з відповідача на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 гривень, а не 12500 гривень, як зазначено в акті.
В іншій частині понесення судових витрат у вигляді правничої допомоги слід відмовити. Таке присудження витрат на професійну правничу допомогу, на думку суду, буде відповідати принципу співмірності послуг адвоката з позицій його досвіду, об`ємності виконаної роботи, часу об`єктивно потрібного для надання позивачу послуг юридичного супроводження справи.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається висновок суду про розподіл судових витрат. Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення проводиться з урахуванням положень статей 287, 288 КпАП.
З урахуванням вказаного, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступив відповідачем у справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, ч. 3 ст. 210, 235, 268 КУпАП України, керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 244-246, 286 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Савко Віталій Вікторович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № R335226 від 05.02.2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень, за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень та судовий збір в сумі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 (сорок вісім) копійок.
Рішення суду, відповідно до статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 246 КАС України:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;
- представник позивача: Савко Віталій Вікторович, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: м. Дніпро, вул. Дмитра Яворницького, б. 72-б, офіс 303;
- відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_2 .
Дата складання повного тексту судового рішення - 30 липня 2026 року.
Суддя: