Справа № 385/812/26
Провадження № 2/385/426/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.08.2026 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді - Гришака А.М.,
з участю секретаря судового засідання - Зеленко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Гайворон Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та стягнення процесуальних витрат,-
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Гайворонського районного суду Кіровоградської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та стягнення процесуальних витрат.
Позов мотивований тим, що згідно вироку Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01.04.2026 року ОСОБА_2 вчинила заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, за таких обставин: 23.05.2025 року близько 12.00 год. в м.Гайворон Голованівського району Кіровоградської області перебуваючи біля магазину АТБ отримала від ОСОБА_1 банківську картку, оскільки їй потрібні були кошти на лікування онкохворого батька, маючи всі реквізити картки, використовуючи свій мобільний телефон та додаток «ПРИВАТ24» зняла готівкою 20000 грн., а 50000 грн. перевела на картку належну ОСОБА_3 , яка також в неї була та в подальшому зняла готівку. Отримавши доступ до банківського рахунку та використовуючи додаток "Приват24" вона незаконно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_1 чим спричинила матеріальної шкоди в розмірі 70000 грн.
Крім того, навмисними діями відповідача, ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, а саме: моральні та фізичні страждання, які позначили негативні зміни у його житті: щоденні думки та спогади про наслідки психо-травмуючої події, страх можливого її повторення, негативні переживання та спогади, насторога, тривога, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, почуття образи, обурення протиправною поведінкою відповідача та приниженої гідності. Внаслідок завданої ОСОБА_2 йому психо-емоційної травми змушений постійно приймати заспокійливі препарати.
Отже з урахуванням викладеного, просить суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 70000 (сімдесят тисяч) грн. та моральну шкоду в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень та судові витрати у справі.
14.05.2026 ухвалою судді позовну заяву залишено без руху.
18.05.2026 від представника позивача - адвоката Ковальчука С.Я. до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17.08.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
19.06.2026 підготовче провадження по справі закрито. Справу призначено до розгляду по суті.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися. Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечує щодо ухвалення по справі заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Відзиви на позовну заяву до суду не надіслала.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достатності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76, ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Фактичні обствини справи.
Вироком Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01.04.2026 року, який набрав законної сили, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, кваліфікованого як заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки щодо потерпілого ОСОБА_1 . ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з призначенням іспитового строку 2 роки 6 місяців (а.с.7-9).
Згідно обставин встановлених даним вироком, 23.05.2025 близько 12.00 год. в м. Гайворон, Голованівського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 перебували біля магазину АТБ, а саме в АДРЕСА_1 . У цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел направлений на повторне заволодіння грошовими коштами з банківського рахунку, належного ОСОБА_1 , оскільки остання була обізнана в наявності грошових коштів на банківському рахунку останнього. Для цього, ОСОБА_2 , з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, повідомила неправдиві відомості пов`язані з тим, що їй потрібно зв`язатись з батьком який перебуває за кордоном, та останній здійснить перерахунок грошових коштів на банківську карту потерпілого. Отримавши доступ до банківської карти та до мобільного телефону ОСОБА_1 , ОСОБА_2 використовуючи додаток «ПРИВАТ24», ввівши номер мобільного телефону ОСОБА_1 , під час дзвінка від оператора банку підтвердила вхід до зазначеного додатку від імені потерпілого, при цьому змінивши пароль входу, та отримала доступ до банківських рахунків потерпілого. Дані для входу до додатку «ПРИВАТ24» ОСОБА_1 зберегла з метою подальшого використання. В подальшому як спосіб заволодіння грошовими коштами, обрала зняття коштів в банкоматі та переказ коштів з банківської карти АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 належної ОСОБА_1 , на банківську карту № НОМЕР_2 . Отримавши можливість користуватись особистим кабінетом в додатку «ПРИВАТ24» ОСОБА_1 , та не повідомляючи останньому про намір використати кредитні кошти на банківській карті № НОМЕР_3 , пов`язані з зняттям коштів та перерахуванням на іншу банківську карту, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення злочинним шляхом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, використала електронно-обчислювальну систему, призначену для дистанційного керування банківськими рахунками а саме мобільний додаток «ПРИВАТ24» - який згідно із Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є мобільним платіжним інструментом, та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою. ОСОБА_2 , переслідуючи прямий умисел, направлений на здійснення протиправних дій в сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж і мереж електрозв`язку, порушуючи процедуру отримання дозволу на проведення операції з використанням спеціального платіжного засобу (авторизації), використовуючи мобільний додаток «ПРИВАТ24», не санкціоновано втрутилась в його роботу та здійснила переказ кредитних коштів з кредитної карти АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 належної ОСОБА_1 .
А саме, ОСОБА_2 в період часу з 13:18 год. по 14.02 год. 23.05.2025, використовуючи мобільний телефон, маючи доступ до додатку «ПРИВАТ24» самостійно здійснила переказ кредитних коштів з кредитної карти АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 належної ОСОБА_1 , на банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , що оформлена та належить ОСОБА_1 . В подальшому ОСОБА_2 реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на протиправне заволодіння грошовими коштами, маючи доступ до банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 23.05.2025 в період часу з 13:47 по 13:48 здійснила зняття готівки у розмірі 20000 гривень в банкоматі АТ КБ «Приват Банк» який розташований в АДРЕСА_1 , біля магазину АТБ.
Продовжуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 23.05.2025 в період часу з 14:00-14:02 год. використовуючи додаток «ПРИВАТ24» здійснила переказ коштів з банківської карти № НОМЕР_1 АТ КБ «ПриватБанк», що оформлена та належить ОСОБА_1 на банківську карту № НОМЕР_2 , належну ОСОБА_4 в розмірі 50000 гривень. Маючи доступ до банківської карти № НОМЕР_2 , належної ОСОБА_4 , здійснила зняття коштів в банкоматі АТМ1587, що в АДРЕСА_1 , в розмірі 50000 гривень.
Отриманими грошовими коштами ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд та використала їх на власні потреби.
Своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_2 , завдала потерпілому ОСОБА_1 майнової шкоди на загальну суму 70000 гривень.
Щодо майнової шкоди.
У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди, суд приходить до висновку, що факт її заподіяння підтверджується вироком Гайворонського районного суду Кіровоградської області по справі № 385/310/26 від 01.04.2026 року, яким відповідача ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 70000 грн. підлягають задоволенню.
Щодо моральної шкоди.
Протиправними діями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 спричинено моральні та фізичні страждання, які позначили негативні зміни у його житті: щоденні думки та спогади про наслідки психо-травмуючої події, страх можливого її повторення, негативні переживання та спогади, насторога, тривога, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, почуття образи, обурення протиправною поведінкою відповідача та приниженої гідності. Внаслідок завданої ОСОБА_2 йому психо-емоційної травми змушений постійно приймати заспокійливі препарати. Тобто спричинено моральну шкоду, яку позивач оцінює в 100 000 грн.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду ті з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч. 3 ст.12, та ст. 81 ЦПК України.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Позивач в обґрунтування завдання моральної шкоди в позовній заяві зазначив, що в результаті протиправних дій відповідача, йому було завдано моральну шкоду, яка виразилася в душевних стражданнях, оскільки він вимушений був докладати зусиль щодо відновлення свого фізичного та психічного здоров`я.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Між тим розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 100 000 грн., на думку суду достатніми доказами не обґрунтований та не відповідає фактичним обставинам справи.
Таким чином, суд, оцінивши докази в їх сукупності, при визначенні суми моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, враховує характер та ступінь її завдання, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача, як заподіювача шкоди підлягає стягненню 17549 грн. моральної шкоди на користь позивача, яка, на думку суду, буде достатньою компенсацією завданих душевних страждань.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування у справі.
Судом встановлено, що позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 3328 грн. (а.с. 17) та понесено 3500 грн. витрат на правову допомогу (а.с.10).
Враховуючи викладене, а також те, що позов задоволено частково, судовий збір та витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме судовий збір у сумі 584,06 грн (17549 х 100% : 100 000 = 17,55% х 3328 = 584,06 грн) та на правову допомогу в розмірі 1800,63 грн. (87549 х 100% : 170000 = 51,50% х 3500грн =1802,5 грн)
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняється від сплати судового збору.
А судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп. за позовну вимогу про відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 23, 53, 1167, 1173 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та стягнення процесуальних витрат задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ), 70000 (сімдесят тисяч) грн. відшкодування завданої майнової шкоди та 17549 (сімнадцять тисяч п`ятсот сорок дев`ять) грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на кристь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) витрати за надання правової допомоги в розмірі 1802,5 (одна тисяча вісімсот дві) грн. 50 коп. та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 584 (п`ятсот вісімдесят чотири) грн. 06 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А. М. ГРИШАК
Дата документу 07.08.2026