ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/6143/26 Справа № 216/6177/25 Суддя у 1-й інстанції - Козлов Д.О. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2026 року м. Кривий Ріг
справа № 216/6177/25
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Остапенко В.О.
суддів - Акуленка В.В., Бондар Я.М.,
сторони:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 05 березня 2026 року, яке ухвалено суддею Козловим Д.О. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повний текст рішення складено 05 березня 2026 року,
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що 20 лютого 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4010914, підписаний електронним підписом через одноразовий ідентифікатор. За кредитним договором ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 6 500 грн зі сплатою відсотків за його користування. Приймаючи умови кредитного договору ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений із його змістом. На виконання умов кредитного договору позичальнику було перераховано грошові кошти на рахунок відповідача.
27 травня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №69-МЛ/Т, за яким ТОВ «Мілоан» передає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК«Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача.
Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_1 своїх грошових зобов`язань, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 228 грн, з яких: 6 500 грн - сума боргу за основною сумою заборгованості, 13 227,50 грн -сума боргу за відсотками, 500,50 грн - прострочена заборгованість за комісією, а також судовий збір у сумі 2 422,40 грн та 8 000 грн витрати на професійну правничу допомогу.
Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу 05 березня 2026 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором в сумі 9 048 грн. У задоволенні решти вимог позовної заяви відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрати з оплати судового збору в сумі 1 083,54 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 3 131,10 грн.
В апеляційній скарзі позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не погоджується з рішенням суду першої інстанції, тому просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про нарахування ОСОБА_1 відсотків за межами дії укладеного кредитного договору, оскільки відповідач продовжив користуватися кредитними коштами після строку, який визначений п. 1.3. кредитного договору, тому до нього було застосовано пролонгацію на стандартних базових умовах, передбачену п. 2.3.1.2. кредитного договору, у зв`язку з чим, строк кредитування було продовжено на 60 днів.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Судом першої інстанції встановлено, що 20 лютого 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису було укладено договір про споживчий кредит № 4010914.
Згідно довідки ТОВ «Мілоан» від 20 лютого 2021 року кредитний договір № 4010914 був підписаний ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
27 травня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №69-МЛ/Т, за яким ТОВ «Мілоан» передає ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 228 грн, з яких: 6 500 грн - сума боргу за основною сумою заборгованості, 13 227,50 грн - сума боргу за відсотками, та 500,50 грн - прострочена заборгованість за комісією.
Частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», суд першої інстанції дійшов висновку, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, тому підлягають стягненню з відповідача та становлять 9 048 грн, з яких: 6 500 грн - борг за кредитом, 500,50 грн - борг за комісією, 2 047,50 грн - борг за відсотками. При цьому, частково відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення відсотків у визначеному позивачем розмірі, суд виходив з того, що нарахування ОСОБА_1 відсотків за межами дії укладеного відповідачем кредитного договору № 4010914 суперечить вимогам закону.
Висновки суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» учасниками справи не оскаржуються, та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 186/1743/15-ц, згідно якої, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволені вимог щодо стягнення відсотків у визначеному позивачем розмірі, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 ЦК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
20 лютого 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4010914, підписаний електронним підписом через одноразовий ідентифікатор, за яким ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 6 500 грн зі сплатою відсотків за його користування.
Факт укладення між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит № 4010914 від 20 лютого 2021 року у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», встановлено судом першої інстанції та в апеляційному порядку сторонами не оспорюється.
27 травня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №69-МЛ/Т, за яким ТОВ «Мілоан» передає ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників, у тому числі за договором № 4010914 щодо ОСОБА_1 .
Що стосується нарахованих відсотків, колегія суддів виходить з наступного.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до пункту 1.6 договору № 4010914 від 20 лютого 2021 року стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно з пунктом 2.3.1.2. договору передбачено пролонгацію на стандартних (базових умовах), зокрема, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.
Матеріали справи свідчать про те, що у термін, обумовлений пунктом 1.4 кредитного договору до 22 березня 2021 року, відповідач кредит не повернув, у зв`язку з чим на підставі пункту 2.3.1.2. договору відповідач збільшив строк кредитування шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, однак таке збільшення (продовження) строку кредитування загалом не може перевищувати 60 днів зі сплатою стандартної (базової) ставки наведеною в п. 1.6 договору, тобто 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Як вбачається, з матеріалів справи ОСОБА_1 у термін до 22 квітня 2021 року в межах 60 днів, передбачених пунктом 2.3.1.2. договору кредитні кошти також не повернув, відсотки за його користування не погасив. Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Отже, обґрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами у загальній сумі 13 227,50 грн.
В свою чергу відповідачем до суду не надано власного розрахунку заборгованості на спростування доводів і розрахунку позивача, або об`єктивних доказів про погашення заборгованості та її відсутності.
Крім того, з позовом про визнання недійсним договору про споживчий кредит в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами відповідач не звертався.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами за договором про споживчий кредит № 4010914 від 20 лютого 2021 року у розмірі 13 227,50 грн.
Суд першої інстанції наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині.
Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пункту 1, частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, в тому числі, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.
З урахуванням наведеного, рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 05 березня 2026 року в оскаржуваній частині необхідно змінити, збільшивши розмір заборгованості за відсотками, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», з 2 047,50 грн до 13 227,50 грн та, як наслідок, збільшити розмір заборгованості за кредитним договором № 4010914 від 20 лютого 2021 року з 9 028 грн до 20 228 грн.
Частиною 13 ст.141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Положеннями статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд першої інстанції встановив, що понесені ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 7 000 грн підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правової допомоги № 0605 від 06 травня 2025 з переліком видів послуг адвоката, актом наданих послуг № 2486 від 23 червня 2025 року, яким визначено вартість роботи адвоката та визначена вартість юридичних послуг, наданих адвокатським об`єднанням «Апологет», в загальній сумі 7 000 грн, детальним описом наданих послуг, а також ордером.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що ціна позову в розмірі 20 228 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн не є співмірними, не відповідають критерію складності справи, розумності та справедливості, а тому підлягають зменшенню до 4 000 грн.
У зв`язку з чим, рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 05 березня 2026 року необхідно змінити в частині визначення розміру правничої допомоги, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з 3 131,10 грн до 4 000 грн.
Частиною 1 та п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звертаючись до суду з позовом, сплатило 2 422,40 грн судового збору (а.с. 5).
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з відповідача необхідно стягнути на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 2 422,40 грн судового збору за подачу позивачем позову до суду, тому рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 05 березня 2026 року підлягає зміні в цій частині із збільшенням розміру стягнутого судового збору з 1 083,54 грн до 2 422,40 грн.
Крім того, у зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги та, як наслідок, задоволенням позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у повному обсязі, на користь останнього з відповідача підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн, який сплачений позивачем (а.с. 129).
Керуючись ст.ст. 367, ч. 1 ст. 369, ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - задовольнити частково.
Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 05 березня 2026 року змінити в частині розміру заборгованості за договором № 4010914 від 20 лютого 2021 року, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», збільшивши цей розмір з 9 048 грн до 20 228 (двадцять тисяч двісті двадцять вісім) грн.
Змінити рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 05 березня 2026 року в частині визначення розміру правничої допомоги, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», збільшивши цей розмір з 3 131,10 грн до 4 000 (чотири тисячі) грн.
Змінити рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 05 березня 2026 року в частині визначення розміру судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», збільшивши цей розмір з 1 084,54 грн до 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
В решті рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 07 серпня 2026 року.
Головуючий
Судді