Справа № 344/13004/25
Провадження № 22-ц/4808/1777/26
Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.
Суддя-доповідач Бойчук
У Х В А Л А
07 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Бойчука І.В., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Iвано-Франкiвської областi від 16 червня 2026 року під головуванням судді Пастернак І.А. в м. Івано-Франківськ, у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного державного нотаріального архіву про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити дії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Івано-Франківського обласного державного нотаріального архіву про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити дії.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Iвано-Франкiвської областi від 16 червня 2026 року вказаний позов ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного державного нотаріального архіву про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити дії задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність Івано-Франківського обласного державного нотаріального архіву щодо не розгляду й ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 02.05.2025 року. Зобов`язано Івано-Франківський обласний державний нотаріальний архів розглянути й надати відповідь на заяву ОСОБА_1 від 02.05.2025 року.
На вказане рішення ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 подала заяву про звільнення від сплати судового збору. При цьому вказала, що її матеріальний стан не дає можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги. Свою заяву обґрунтувала відомостями з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів за січень 2025 року по червень 2026 року.
Просила суд звільнити її від сплати судового збору, враховуючи, що її майновий стан унеможливлює сплату судового збору в розмірі, встановленому частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір у зв`язку з відсутністю доходів, а судовий збір на подання апеляційної скарги у цій справі перевищує 5% від вказаної суми доходу.
Вказала, що з врахуванням її майнового стану та розміру судового збору є вагомі підстави для звільнення його від сплати судового збору відповідно до приписів ч.1,3 ст. 136 ЦПК України та п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Розглянувши клопотання, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.ч. 1, 3, 5 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Із системного аналізу ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Згідно з позицією, сформованою, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року №215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Колегія суддів зазначає, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для відстрочення такої сплати при зверненні до суду касаційної інстанції.
Звертаючись до суду з клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 не надала достатніх доказів на підтвердження виключних обставин для звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі. Такими доказами можуть докази перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, докази наявності у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи/
Надані апелянтом копії документів, зокрема, і копія відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого податку та утримання податків ОСОБА_1 , не підтверджують скрутне матеріальне становище апелянта та не вказують на підстави для звільнення від сплати судового збору.
Таким чином суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Згідно з п/п 6 п. 1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду фізичною особою або фізичною особою підприємцем становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На момент звернення з позовом відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначалося, що за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору станом на 2025 рік була встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та становила 1211,20 грн.
Згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Апеляційним судом враховано те, що позовна заява подано в 2025 році.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить позовні вимоги в частині задоволених вимог викласти у редакції, зазначеній у позовній заяві, а також задовольнити позовні вимоги, у задоволенні яких судом першої інстанції було відмовлено.
Відповідно розмір судового збору за подання цієї апеляційної скарги слід визначати з врахуванням ставки яка підлягала сплаті за дві вимоги немайнового характеру, що становить 3 633,60 грн (1211,20*2*1,5).
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З врахуванням того, що апелянт звернувся з апеляційною скаргою в електронній формі, розмір судового збору з врахуванням коефіцієнтом 0,8 становить 2 906,88 грн (3633,60*0,8).
Тому судовий збір в розмірі 2 906, 88 грн (1211,20*2*1,5*0,8) за подання апеляційної скарги необхідно сплатити за реквізитами:
Номер рахунку (IBAN) - [рахунок приховано];
Отримувач коштів - ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ 22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37951998;
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО) 899998
Код класифікації доходів бюджету - 22030101;
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Івано-Франківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Оригінал платіжного документу направити в Івано-Франківський апеляційний суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
З урахуванням вищевикладеного апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк десять днів з дня отримання копії ухвали для виправлення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Iвано-Франкiвської областi від 16 червня 2026 року залишити без руху та надати апелянту термін протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
У випадку невиконання у встановлений строк вимог ухвали апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Бойчук