Справа № 161/10684/26
Провадження № 2-о/161/389/26
ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Коржик Н.В.
за участю:
представника заявника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа - Луцька міська рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу
В С Т А Н О В И В :
19 травня 2026 року заявниця до звернулася до суду із цією заявою.
Заява мотивована тим, що заявниця є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . До складу спадщини увійшла квартира за адресою АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка площею 0,50 га., кадастровий номер [номер приховано]:07:000:0154, що розташована за адресою Рівненська область, Демидівський район, Золочівська сільська рада.
Звернувшись до нотаріуса заявниці було відмовлено в оформленні права власності в порядку спадкування на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , оскільки вона була придбана у шлюбі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Заявник вказує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали у зареєстрованому шлюбі у період з 16 жовтня 1993 року по 03 січня 2019 року, коли їх шлюб був розірваний згідно рішення Маневицького районного суду Волинської ї області.
Однак, за твердженнями заявника, після розірвання шлюбу вказані особи продовжували фактично проживати однієї сім`єю, як чолові та жінка, без реєстрації шлюбу у квартирі за адресою АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_3 здійснила його поховання та розпорядилася особистими речами, чим, фактично, вступила у спадщину після смерті колишнього чоловіка.
Посилаючись на те, що встановлення факту спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їй необхідно для поновлення своїх спадкових прав, заявник просить суд встановити факт проживання однією сім`єю цих осіб, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу у період з 03 січня 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа Луцька міська рада у своїх письмових пояснення вимоги заяви заперечила, вказала, що факт спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 після розірвання шлюбу не підтверджується належними та допустимими доказами. Звертає увагу суду на ту обставину, що ОСОБА_4 помер у с. Ситниця Луцького району Волинської області, а не у м. Луцьку. Окрім того, із заявою про видачу свідоцтва про смерть зверталася не заявник, а інша особа - ОСОБА_5 . З наведених вище підстав Луцька міська рада просить суд відмовити у задоволенні заяви.
У судовому засіданні представник заявника заяву підтримала та просила суд її задовольнити.
Заслухавши представника заявниці, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви необхідно відмовити, з таких підстав.
Судом встановлено, що 11 травня 2023 року ОСОБА_3 складено заповіт, відповідно до якого квартиру за адресою АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку площею 0,50 га., кадастровий номер [номер приховано]:07:000:0154, що розташована за адресою Рівненська область, Демидівський район, Золочівська сільська рада, вона заповіла ОСОБА_6 (а.с.9).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла у с. Золочівка Демидівського району Рівненської області (а.с.10).
У період з 16 жовтня 1993 року по 04 лютого 2019 року ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . Шлюб було розірвано рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 03 січня 2019 року у справі №161/11326/18 (а.с.11).
З відомостей повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть слідує, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Ситниця Луцького (колишнього Маневицького) району Волинської області. Заявником з реєстрації смерті ОСОБА_4 була ОСОБА_5 . Цій же особі видана довідка для отримання допомоги на поховання (а.с.15-16).
Надаючи правову оцінку доводам заявника, суд зазначає таке.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період, упродовж якого було придбано спірне майно.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зробила висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).
Сам факт перебування у фактичних шлюбних відносинах без установлення ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на половину майна за кожною зі сторін.
Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.
Проаналізувавши всі надані заявницею докази у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що вона не довела факту проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_4 у фактичних шлюбних відносинах у період з 03 січня 2019 року по 26 грудня 2022 року.
Так, надана суду довідка ОСББ «Інтер» від 15 квітня 2026 року судом до уваги не береться, оскільки ОСББ не відноситься до осіб, які можуть посвідчувати такі факти (а.с.17).
Письмові пояснення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 суд до уваги також не бере, оскільки покази свідків можуть бути надані лише у судовому засіданні, а сторона заявника, у визначеному ЦПК України порядку, не заявляла клопотання про виклик свідків (а.с. 18-20).
Окрім того, доводи заявниці про те, що ОСОБА_4 до самої смерті проживав у м. Луцьку, і саме ОСОБА_3 займалася його похованням, спростовуються повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, з якого слідує, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Ситниця Луцького (колишнього Маневицького) району Волинської області. Заявником з видачі свідоцтва про смерть була ОСОБА_5 . Цій же особі видана довідка для отримання допомоги на поховання.
Будь-яких пояснень з приводу обставин смерті ОСОБА_4 та чому питанням видачі свідоцтва про смерть і отримання допомоги на поховання займалася інша особа, а не ОСОБА_3 , сторона заявника суду не надала.
Інших доказів про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у період з лютого 2019 року по грудень 2022 року спільно проживали, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, здійснювали спільні витрати, придбавали майно в інтересах сім`ї, мали подружні взаємні права та обов`язки, сторона заявника суду не надала. З наведених вище мотивів у задоволенні заяви необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 77-81, 263-265, 293, 309, 352, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересована особа - Луцька міська рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заявник: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заінтересована особа: Луцька міська рада, місцезнаходження, Волинська область, м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ: 34745204.
Повний текст рішення складений та підписаний 07 серпня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська