Справа № 163/394/25
Провадження № 2-о/163/8/26
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
07 серпня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Шеремети С.А.
з участю секретаря Голядинець О.В.,
представника заявника ОСОБА_1 ,
представника заінтересованих осіб ОСОБА_2 в режимі відеоконференції
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин - батьківства (заінтересовані особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 , Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Виконавчий комітет Любомльської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ),
в с т а н о в и в :
У своїй заяві ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , через свого представника просить ухвалити рішення про встановлення факту батьківства ОСОБА_8 стосовно ОСОБА_4 .
Вимоги обґрунтовано тим, що у 2013-2014 роках заявниця проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 . У період спільного проживання у них народилася донька ОСОБА_9 , однак через відсутність зареєстрованого шлюбу відомості про батька були внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України за вказівкою матері.
У зв`язку із загибеллю ОСОБА_8 заявниця звернулася до ТЦК та СП із заявою про виплату одноразової грошової допомоги для доньки ОСОБА_4 , а також інших виплат, пов`язаних із загибеллю батька, однак у цьому їй було відмовлено через відсутність юридичних доказів на підтвердження батьківства останнього стосовно дитини. У зв`язку з цим заявниця змушена звернутися до суду, оскільки в позасудовому порядку встановити факт батьківства неможливо.
Розглянувши клопотання заявника про призначення судово-генетичної (молекулярно-генетичної) експертизи із проведенням ексгумації трупа, суд зазначає таке.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Питання, пов`язані з встановленням походження дитини та проведенням відповідних експертиз, зачіпають права, захищені статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на повагу до приватного і сімейного життя). Водночас, проведення таких дій, як ексгумація померлої особи, становить серйозне втручання у право на повагу до померлих та морально-етичні почуття їхніх родичів, а тому таке втручання має бути виключним заходом, обґрунтованим крайньою процесуальною необхідністю.
Вжиття таких крайніх і процесуально крайніх заходів, як ексгумація тіла померлого для відібрання біологічних зразків, є виправданим лише у випадку абсолютної неможливості з`ясувати обставини справи іншими процесуальними засобами та за відсутності у матеріалах справи інших доказів.
Суд зауважує, що станом на момент розгляду клопотання матеріали справи вже містять сукупність доказів, поданих учасниками на підтвердження та спростування своїх вимог (зокрема, показання свідків, письмові докази, а також висновок спеціаліста/генетичного дослідження родинного зв`язку за маркерами ДНК з рідною сестрою померлого).
Надання остаточної правової оцінки кожному з цих доказів у їх сукупності та взаємозв`язку буде здійснено судом під час ухвалення рішення по суті відповідно.
Разом з тим, наявний обсяг доказової бази є достатнім для того, щоб суд мав можливість повно, всебічно та об`єктивно дослідити обставини справи та ухвалити підсумкове рішення без застосування таких крайніх заходів, як ексгумація тіла померлого воїна.
За таких обставин, проведення ексгумації на даній стадії розгляду справи є неспівмірним із завданнями цивільного судочинства та надмірним заходом втручання, оскільки предметом доказування у даній категорії справ є сукупність обставин, які можуть бути встановлені на підставі оцінки усіх наданих доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 89, 102-103, 258-260 ЦПК України, суд,
у х в а л и в :
У задоволенні клопотання про призначення судово-молекулярно-генетичної експертизи із проведенням ексгумації - відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий: суддя С.А.Шеремета