Справа № 553/3082/26
Провадження № 2/553/2069/2026
У Х В А Л А
06.08.2026 м. Полтава
Суддя Подільського районного суду міста Полтави Подмаркова Ю.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру часток у праві спільної часткової власності на нерухоме майно,
в с т а н о в и в:
30.07.2026 від ОСОБА_1 , в інтересах якого дії представник ОСОБА_3 , надійшла позовна заява до ОСОБА_2 з вимогами:
- змінити розмір часток у справі спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_1 з 3/5 на 23/50 частки, ОСОБА_4 з7/10 на 27/50 частки.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху із наступних підстав.
У відповідністю зі статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
У відповідністю зі статтею 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2024 у справі № 910/12404/21 визначено, що безпосередню мету, якої прагне досягнути позивач звертаючись з позовом до суду, втілює спосіб захисту порушеного права, застосування якого має за ціль попередити, усунути чи компенсувати наслідки порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного цивільного права та інтересу.
Передумовою звернення до суду в порядку позовного провадження є наявність спірних правовідносин та необхідність захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Цивільно-правовим спором є спір, який виникає внаслідок відсутності згоди суб`єкта цивільного права щодо умов виконання тих чи інших прав або обов`язків, що випливають з закону чи договору. В основному, під спором про право розуміють опір, перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право. Спір про право може виникнути в разі порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи інтересів особи. З іншого боку, необхідною умовою порушення судового провадження є наявність певного спору, конфлікту, що виник із суспільних відносин, які опосередковуються правом.
Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача.
Однак, всупереч вказаним вище вимогам до позовної заяви не додано доказів щодо наявності будь-якого спору між позивачами та відповідачем та неможливість вирішити питання перерозподілу часток у позасудовому порядку.
Позивач не вказує на докази, які підтверджують належність відповідачці ОСОБА_2 на праві власності нерухомого майна, а саме 7/10 частки будинку, при цьому із тексту позовної заяви вбачається що співвласником будинку була інша особа, яка померла.
Позивачем не обґрунтовано якими діями чи бездіяльністю відповідач порушив, не визнає чи оспорює права позивачів.
Також, позивачами належним чином не обґрунтовано обраний ними спосіб захисту.
У позовній заяві відсутнє правове обґрунтування (із посиланням на відповідні законодавчі норми) заявлених позивачами вимог саме про зміну розміру часток співвласників.
За загальним правилом, визначеним у статях 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Виходячи із конкретних обставин, способами захисту майнових власника нерухомого майна, зокрема, можуть бути: визнання права власності на майно або його частину; поділ або виділення в натурі часток у спільній власності тощо.
Таким чином, позивачам доцільно обрати такий спосіб захисту їхніх прав, який буде для них найбільш ефективним та не породжуватиме будь-яких інших спорів у майбутньому.
Окрім того, в порушення пункту 2 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позивачкою не зазначено дані щодо відповідачки: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача.
В порядку частини 6 статті 187 ЦПК України суд позбавлений можливості зробити запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, оскільки відсутня дата народження чи РНОКПП відповідача.
Форма запиту передбачає зазначення прізвища ім`я та по батькові відповідача та РНОКПП/дату народження.
Відсутність відомостей щодо дати народження та/або РНОКПП відповідача позбавляє суд можливості скористатися положеннями частини 8 статті 187 ЦПК України, оскільки пошук відомостей в Єдиному державному демографічному реєстрі здійснюється за наявності принаймні однієї категорії ідентифікаційних даних: дати народження або РНОКПП.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Позовна вимога про зміну розміру часток у праві спільної часткової власності є вимогою майнового характеру.
При цьому, позивачем не зазначено ціну позову, не вказано на докази, які підтверджують вартість спірного майна та сплачено судовий збір за вимоги немайнового характеру у розмірі 1331,20 грн.
Наведене свідчить про те, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, надасть суду належні докази, що стосуються предмету спору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України,
п о с т а н о в и л а:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру часток у праві спільної часткової власності на нерухоме майно - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня отримання ухвали.
Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.М. Подмаркова