Єдиний унікальний номер № 538/1642/26 Провадження № 2/538/1213/26
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
29 липня 2026 року м.Лохвиця
Суддя Лохвицького районного суду Полтавської області Кунець М.Г., ознайомившись із позовною заявою виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, як органу опіки та піклування, в особі міського голови Радька Віктора Івановича, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Лохвицької міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
в с т а н о в и в:
До Лохвицького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, як органу опіки та піклування, в особі міського голови Радька Віктора Івановича, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Лохвицької міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви, суд виходить з наступного.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої та п`ятої статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд прийшов до висновку про необхідність повернення позовної заяви з таких підстав.
Згідно частини першої статті 56 ЦК України органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу або іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення чи трудового договору (контракту), або через представника.
Частиною четвертою статті 58 ЦПК України визначено, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
За змістом статті 62 ЦПК України повноваження особи, яка діє від імені юридичної особи, повинні бути належним чином підтверджені.
За приписами частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
В пункті 25 мотивувальної частини ухвали від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 Велика Палата Верховного Суду сформувала правову позицію, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
У постанові від 02 липня 2020 року в справі № 9901/39/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що питання самопредставництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів, зокрема, частинами третьою та четвертою статті 55 КАС України (стаття 58 ЦПК України). Також Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2024 року в справі № 910/16580/23 (провадження № 12-30гс24), виснувала, що особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт)). Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.
Проте судом встановлено, що до позовної заяви не додано документів, якими підтверджуються повноваження В.І. Радька.
Ні витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ні положення про позивача, ні рішення відповідної ради чи виконавчого комітету або іншого документа, яким підтверджувалися б зазначені повноваження.
За відсутності таких документів суд позбавлений можливості перевірити наявність у особи, яка підписала позовну заяву, повноважень діяти від імені позивача та здійснювати його самопредставництво у суді.
Відтак суд дійшов висновку, що позовну заяву підписано особою, право якої на її підписання належними доказами не підтверджено, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України є підставою для повернення позовної заяви.
Судові витрати у справі відсутні.
При цьому суд роз`яснює, що згідно частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 58, 60, 62, 175,177, 185 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
1.Позовну заяву виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, як органу опіки та піклування, в особі міського голови Радька Віктора Івановича, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Лохвицької міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, а також додані до неї документи - повернути особі, яка її подала.
2.Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.
3.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
4.Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Мирослава КУНЕЦЬ