ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 695/3383/26
номер провадження 2-з/695/15/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі судді Апанасенко К.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,
УСТАНОВИВ:
04.08.2026 до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулася ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, яку вона планує подати з позовними вимогами до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики.
У вказаній заяві ОСОБА_1 просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майко, що належать боржнику - ОСОБА_2 у межах суми заборгованості у розмірі 950 тис. грн.
Заявник зазначає, що між нею та ОСОБА_2 укладено договір позики від 23.07.2026 на суму коштів 800 000 грн, які заявниця ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 для лікування. Остаточний розрахунок щодо повернення суми позики мав бути здійснений не пізніше 3 серпня 2026 року. Крім того, 25.11.2025 заявниця за розпискою передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 150 тис. грн для звернення до суду із позовами про скасування договорів по трьох земельних ділянках. Кошти ОСОБА_2 не повертає, у зв`язку із чим заявниця має намір подати до суду позов про стягнення з неї 950 000 грн.
Заявнику стало відомо, що боржник вчиняє дії, направлені на приховування, відчуження та перереєстрацію належного їй рухомого та нерухомого майна, а також зняття коштів з банківських рахунків з метою ухилення від виконання зобов`язання та майбутнього рішення суду. Тому заявниця до подачі позову до суду звернулася із даною заявою про забезпечення позову.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд керується такими нормами права.
Частиною 1, 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення (постанови ВП ВС від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
У дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду в конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами (постанова ВП ВС від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам...
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу (постанова Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 910/4669/21).
Аналізуючи викладені в заяві про забезпечення позову обставини справи, суд дійшов наступних висновків щодо наявності підстав для застосування тих заходів забезпечення позову, які просить вжити позивач.
За твердженням позивача, між нею та відповідачем існує спір щодо виконання договору позики, оформленого письмовою розпискою від 25.11.2025, на суму 150 тис. грн та договору позики грошових коштів у сумі 800 тис. грн від 23.07.2026, посвідченого нотаріально (копії договорів додані до заяві).
Отже, предметом спору є стягнення боргу за договорами позики. При цьому строк виконання договору позики від 23.07.2026 - це 03.08.2026, а строк виконання договору позики від 25.11.2025 у договорі не визначено.
За твердженням позивача, відповідач не повернула їй відповідні боргові кошти на суму загальну 950 тис. грн і на даний час вчиняє дії, направлені на приховування, відчуження та перереєстрацію належного їй рухомого та нерухомого майна, а також зняття коштів з банківських рахунків.
Водночас ОСОБА_1 не надала суду будь-яких доказів, які би свідчили про вчинення вказаних дій ОСОБА_2 .
За таких обставин, на переконання суду, заявник не довела суду наявність такої важливої передумови вжиття заходів забезпечення позову, як існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Сама по собі обставина невиконання договорів позики на велику суму (як про це твердить ОСОБА_1 ) не може бути достатньою умовою вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи ще й такий аспект поданої заяви, як не надання суду інформації про майновий стан ОСОБА_2 (наявність у неї у власності нерухомого майна та інших об`єктів власності, грошових активів тощо, її доходи). За таких умов суд позбавлений можливості оцінити співмірність пропонованих заходів забезпечення позову.
Суд відмічає, що підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язане вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення його законних вимог. Не доведення заявником дійсної необхідності забезпечення позову, а також недотримання у разі застосування конкретних заходів забезпечення зазначених критеріїв співрозмірності та збалансованості інтересів сторін є підставою для відмови у задоволенні заяви учасника справи про забезпечення позову (постанова ВС від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18).
З огляду на викладене вище, враховуючи недоведеність ОСОБА_1 реальності загрози невиконання чи можливого утруднення виконання рішення суду про стягнення боргу та співмірності пред`явленим позовним вимогам запропонованих заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову.
Також суд вважає за необхідне зауважити, що згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Тим більше відповідна вимога має важливе значення у випадку можливого забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно фізичної особи в межах великої за розмірами грошової суми.
Відповідно до ч. 7, 11 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Керуючись ст. 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складання.
Суддя К.І. Апанасенко