Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/912/26
Номер провадження2/711/1235/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого: судді - Кондрацької Н.М.
за участі секретаря судового засідання Мелещенко О.В.
представника позивача Молчанович Н.О.
представника відповідач адвоката Клименка В.М.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні у місті Черкаси цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,
В С Т А Н О В И В:
до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом 03.02.2026 звернувся Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітньої ОСОБА_3 . На момент народження дитини батьки в шлюбі не перебували, реєстрація народження дівчинки в органах ДРАЦС відбулася відповідно до частини першої частини 126 СК України (походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебували в шлюбі між собою).
13.03.2023 малолітня ОСОБА_4 поставлена на облік в службу у справах дітей Черкаської міської ради (далі - Служба) як така, що перебуває в складних життєвих обставинах, а саме проживає в родині, де мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків.
Батько ОСОБА_2 з родиною не проживав з 2017 року, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Мати ОСОБА_1 тривалий час ніде не працює, не має засобів для утримання малолітньої, за місцем проживання не створила умов для проживання дитини. Санітарний стан квартири тривалий час незадовільний, брудно, кімнати захаращені мотлохом. Протягом кількох років в квартирі відключена електрика, через борги припинено опалення квартири, сморід, таргани у великій кількості, постільна білизна брудна. Для малолітньої не створені умови для відпочинку та навчання.
11.09.2025 працівниками Служби спільно з представниками сектору ювенальної превенції ВП ЧРУП ГУНП в Черкаській області проведено оцінювання рівня безпеки дитини та складено відповідний Акт № 66. Відповідно до висновку визначено, що перебування малолітньої ОСОБА_3 в родині є небезпечним, необхідно вжиття негайних дій у межах сім`ї, зокрема проведення оцінювання потреб дитини та сім`ї. Малолітню ОСОБА_5 було убезпечено до КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради».
Інформація щодо родини була направлена до Черкаського міського центру соціальних служб (далі - Центр) для проведення роботи в межах повноважень.
Відповідно до інформації Центру від 06.10.2025 умови проживання родини кризові, відсутня електрика, за борги зрізані батареї, квартира перебуває в антисанітарному стані. За результатами роботи громадянка ОСОБА_1 уклала договір про соціальний супровід з метою мінімізації складних життєвих обставин. За інформацією Центру від 25.11.2025 № 1635 ситуація в родині не змінилася, умови проживання не покращилися, громадянка ОСОБА_1 ігнорує рекомендації фахівців.
За інформацією КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації Черкаської обласної ради» громадянка ОСОБА_1 регулярно відвідує малолітню в закладі, але до психологів закладу не зверталася, питання щодо повернення малолітньої на виховання в родину матір`ю не вирішується.
У 2020 році виконавчий комітет Черкаської міської ради звертався до Придніпровського районного суду м. Черкаси в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітніх ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , про відібрання дітей від матері без позбавлення батьківських прав. Підставами для звернення були наступні чинники: безробіття матері, відсутність коштів для утримання дітей, антисанітарні умови проживання, грубе порушення Закону України «Про освіту».
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.03.2021 (справа №711/3320/20) у задоволенні позову відмовлено, а матері було рекомендовано змінити своє відношення до виконання батьківських обов`язків.
Наразі ситуація в родині не змінилася. Неповнолітній ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , після судового процесу проживав у родині діда, а після його смерті проживає в родині старшого брата, який його утримує.
Малолітня ОСОБА_4 з вересня 2025 року перебуває на повному державному утриманні, мати ОСОБА_1 не звернулася до органу опіки та піклування або до Служби із заявою щодо повернення малолітньої доньки на виховання в родину.
Зібраними документами підтверджено, що протягом тривалого часу мати ухиляється від виконання покладених на неї обов`язків по вихованню, утриманню та лікуванню малолітньої, що виражається в її бездіяльності та свідомому нехтуванні своїми батьківськими обов`язками, чим позбавила доньку права на належне батьківське виховання та утримання. Комісією не встановлено жодних обставин, які б унеможливлювали виконання громадянкою ОСОБА_1 обов`язків по вихованню малолітньої. Позбавлення батьківських прав повністю відповідає інтересам дитини, яка не повинна страждати через те, що мати не піклується про неї, не дбає про фізичний та духовний розвиток, свідомо поклавши виконання цих обов`язків на державу.
У позові зазначається, що позбавлення громадянки ОСОБА_1 батьківських прав є виправданим і пропорційним, оскільки цього потребують інтереси дитини на зростання у безпечному середовищі.
Таким чином, позивач просить суд позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_1 щодо малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2026, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М., у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений для розгляду судової справи № 711/912/26.
Ухвалою суду від 05.02.2026 позовну заяву Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав залишено без руху та надано термін на усунення недоліків.
Представником позивача Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Черкаської міської ради за довіреністю Молчанович Н.О. 17.02.2026 через систему «Електронний суд» направлено заяву на виконання ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.02.2026, якою додано для приєднання до матеріалів справи копію квитанції про сплату судового збору.
Ухвалою суду від 23.02.2026 відкрито провадження по справі та призначено розгляд в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Черкаської міської ради за довіреністю Молчанович Н.О. у заяві від 06.05.2026, поданій через систему «Електронний суд» просила суд проводити підготовче судове засідання без участі представника Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Черкаської міської ради, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду.
Ухвалою суду від 06.05.2026 закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовом Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Клименком В.М. (ордер на надання правничої допомоги №23062604 від 23.06.2026) 24.06.2026 через систему «Електронний суд» направлено заяву про відкладення розгляду справи та надання можливості для ознайомлення з матеріалами справи, з можливістю фотографування.
Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Клименком В.М. 03.07.2026 через систему «Електронний суд» направлено письмові пояснення щодо позову про позбавлення батьківських прав, в яких зазначено, що позивач звернувся до суду із позовом про позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_8 , посилаючись на те, що відповідач нібито ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не створила належних умов для проживання дитини та не вживає заходів щодо її повернення у сім`ю. Відповідач не погоджується з такими твердженнями та вважає позов необґрунтованим, а викладені у ньому висновки такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами. Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України позбавлення батьківських прав є найсуворішим заходом сімейно-правової відповідальності. Верховний Суд у численних рішеннях наголошує, що такий захід може застосовуватися лише за умови доведення винної, свідомої та тривалої поведінки матері або батька, яка свідчить про повне самоусунення від виконання батьківських обов`язків. Європейський суд з прав людини також неодноразово зазначав, що розрив сімейних зв`язків можливий лише за наявності виключних обставин, а держава повинна докласти всіх можливих зусиль для їх збереження. Саме позивач повинен довести наявність таких виняткових обставин. Однак у даній справі цього зроблено не було. У позовній заяві багаторазово використовуються такі формулювання «ухиляється»; «свідомо нехтує»; «не піклується»; «поклала свої обов`язки на державу». Проте наведені твердження є виключно оцінкою позивача. Позов не містить належного аналізу конкретних доказів, які б підтверджували саме свідоме та винне ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків. Фактично позивач просить суд погодитися з його суб`єктивною оцінкою обставин справи. Позивач ототожнює складні життєві обставини з ухиленням від виконання батьківських обов`язків. У позові наведено такі обставини: відсутність роботи; складний матеріальний стан; відсутність електропостачання; незадовільні житлові умови; антисанітарний стан житла. Разом із тим жодна із зазначених обставин сама по собі не є передбаченою законом підставою для позбавлення батьківських прав. Позивач фактично ототожнює бідність, складні житлові умови та матеріальні труднощі із навмисним ухиленням від виконання батьківських обов`язків. Такий підхід суперечить статті 164 Сімейного кодексу України та усталеній судовій практиці. Для застосування статті 164 СК України недостатньо встановити лише існування несприятливих побутових умов. Необхідно довести, що відповідач мала реальну можливість належним чином виконувати свої обов`язки; свідомо відмовилася від їх виконання; без поважних причин самоусунулася від виховання дитини. У позові відсутній будь-який аналіз причин виникнення складних життєвих обставин відповідача. Не досліджено матеріальний стан; отримання державної соціальної допомоги; стан здоров`я відповідача; інші об`єктивні фактори, які могли впливати на її життєву ситуацію. За таких умов твердження про винне ухилення є передчасним та необґрунтованим. Із матеріалів справи вбачається, що відповідач уклала договір про соціальний супровід, а також відвідувала дитину у відповідному закладі. Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не самоусунулася повністю від життя дитини. Разом із тим позивач не пояснює, яким чином наведені факти узгоджуються із його твердженнями про повне ухилення від виконання батьківських обов`язків. Такі внутрішні суперечності позову залишилися без будь-якого пояснення. Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою сімейно-правової відповідальності, яка може бути застосована лише тоді, коли всі інші способи захисту прав та інтересів дитини виявилися неефективними. Такий підхід випливає як із положень Сімейного кодексу України, так і з усталеної практики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, відповідно до якої держава зобов`язана вживати заходів, спрямованих на збереження сім`ї, а не на її остаточне руйнування. Разом із тим позивачем не доведено, що ним були використані всі можливі способи підтримки відповідача та відновлення сімейних відносин. Зокрема, матеріали справи не містять належних доказів того, що орган опіки та піклування визначив конкретний перелік недоліків, які відповідач повинна була усунути; встановив реальні строки для їх усунення; надав необхідну соціальну, матеріальну або психологічну допомогу; сприяв покращенню житлово-побутових умов; після проведення соціального супроводу здійснив всебічну оцінку можливості повернення дитини до матері. Фактично позивач просить суд застосувати найсуворіший захід без доведення того, що менш суворі заходи були безрезультатними. Уся позовна заява присвячена аналізу поведінки відповідача. Разом із тим позивач повністю залишив поза увагою оцінку власної діяльності. При цьому саме на орган опіки та піклування відповідно до закону покликаний не лише контролювати умови проживання дітей, а й здійснювати комплекс заходів щодо подолання складних життєвих обставин сім`ї та збереження сімейних відносин. Однак матеріали справи не містять відомостей яку саме допомогу було фактично надано відповідачу; чи забезпечувалася її соціальна адаптація; чи надавалася допомога у працевлаштуванні; чи здійснювався контроль за виконанням рекомендацій після завершення соціального супроводу; які конкретні результати такого супроводу були досягнуті. Таким чином, позивач фактично пропонує суду оцінити виключно недоліки відповідача, повністю виключивши з предмета дослідження власні дії щодо збереження сім`ї. Основним доказом, на який посилається позивач, є висновок органу опіки та піклування. Разом із тим відповідно до положень ЦПК України жодний доказ не має для суду наперед встановленої сили. Висновок органу опіки є лише одним із письмових доказів, який підлягає оцінці у сукупності з усіма іншими доказами. При цьому зазначений висновок був складений самим позивачем, який одночасно звернувся до суду з даним позовом. Таким чином, він не може розглядатися як беззаперечне підтвердження викладених у ньому висновків. Більше того, аналіз змісту висновку свідчить, що він значною мірою містить оціночні судження, а не встановлені факти. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли існує стійке переконання у неможливості відновлення належного виконання батьківських обов`язків. Проте у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач остаточно втратила інтерес до дитини або категорично відмовилася змінити свою поведінку. Навпаки, матеріали справи свідчать про підтримання нею контакту з дитиною та взаємодію із соціальними службами. Працевлаштування відповідача. За таких обставин твердження позивача про необхідність остаточного розриву сімейних зв`язків є передчасним. Одним із фундаментальних принципів сімейного права є забезпечення найкращих інтересів дитини. Разом із тим позовна заява не містить належного аналізу того, яким саме чином позбавлення відповідача батьківських прав покращить становище дитини. Позивач не дослідив психологічний зв`язок між матір`ю та дитиною; ставлення самої дитини до матері; можливість поступового відновлення сімейних відносин; наслідки остаточного припинення правового зв`язку між дитиною та матір`ю. Фактично позивач виходить із припущення, що саме по собі позбавлення батьківських прав автоматично відповідає інтересам дитини. Такий підхід суперечить як положенням Конвенції про права дитини, так і практиці Європейського суду з прав людини. Аналіз позовної заяви та доданих до неї доказів свідчить, що позивачем не доведено жодної із необхідних умов для застосування найсуворішого заходу сімейно - правової відповідальності - позбавлення батьківських прав. Так, позивачем не доведено що відповідач свідомо самоусунулася від виховання дитини; що відповідач не бажає виконувати свої батьківські обов`язки; що відповідач втратила емоційний зв`язок із дитиною; що відповідач відмовилася від виправлення своєї поведінки; що застосування менш суворих заходів є неможливим; що саме позбавлення батьківських прав відповідатиме найкращим інтересам дитини. Фактично позивач просить суд зробити наведені висновки виключно із наявності складних побутових умов, що не відповідає вимогам статті 164 Сімейного кодексу України. Відповідно до статей 12 та 81 ЦПК України саме позивач повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Однак аналіз матеріалів справи свідчить, що значна частина тверджень позивача ґрунтується не на встановлених фактах, а на власних припущеннях. Так, із самого факту складного матеріального становища відповідача позивач робить висновок про небажання виховувати дитину. Із факту незадовільного санітарного стану житла робиться висновок про ухилення від виконання батьківських обов`язків. Із неподання окремої заяви про повернення дитини робиться висновок про відсутність наміру відновити сімейні відносини. Жоден із таких висновків не підтверджений належними доказами. Позбавлення батьківських прав має вирішуватися виходячи із фактичного стану сімейних відносин на момент ухвалення рішення суду. Разом із тим позовна заява значною мірою побудована на описі подій минулих років, окремих актів обстеження та попередніх висновків органу опіки. Позивач практично не досліджує чи змінилися життєві обставини відповідача; чи покращилися умови проживання; чи підтримується зв`язок між матір`ю та дитиною; чи існують перспективи возз`єднання сім`ї. За таких умов зробити висновок про необхідність остаточного припинення сімейних правовідносин неможливо. Усі основні докази у справі походять від одного суб`єкта - органу опіки та піклування. Саме орган опіки проводив перевірки; складав акти; здійснював оцінку ситуації; підготував висновок; звернувся до суду із даним позовом. Таким чином, позивач одночасно виступає особою, яка: збирала докази; оцінювала їх; сформувала висновок; використовує цей висновок як основний доказ власних вимог. За таких обставин суд повинен особливо ретельно перевірити достовірність кожного із зазначених доказів та співставити їх із іншими матеріалами справи. Конституція України гарантує охорону сім`ї, материнства і дитинства. Конвенція про права дитини передбачає, що дитина не повинна бути розлучена зі своїми батьками, крім випадків, коли таке розлучення є необхідним саме в її найкращих інтересах. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що держава повинна прагнути до збереження сімейних зв`язків навіть тоді, коли сім`я перебуває у складних життєвих обставинах. Отже, сама лише бідність, відсутність належних житлових умов чи інші соціальні труднощі не можуть бути достатньою підставою для остаточного припинення правового зв`язку між матір`ю та дитиною. Саме такого стандарту доказування позивач у даній справі не досяг. З огляду на викладене, відповідач вважає, що позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами існування передбачених статтею 164 Сімейного кодексу України підстав для позбавлення її батьківських прав. Матеріали справи не містять переконливих доказів свідомого та винного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, а наведені позивачем обставини свідчать переважно про складні життєві умови, які самі по собі не є правовою підставою для застосування такого виняткового заходу. Крім того, позивач не довів, що менш суворі заходи захисту прав дитини були вичерпані, що відновлення сімейних відносин є неможливим, а позбавлення відповідача батьківських прав відповідає найкращим інтересам дитини.
Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Клименком В.М. 23.07.2026 через систему «Електронний суд» направлено додаткові пояснення, в яких зазначено, що в обґрунтування заявленого позову, позивач вказував про відсутність у відповідача свого житла та зазначав, що в разі наявності такого про необхідність надання доказів. Крім цього, позивач також заявляв про можливість оформлення відповідачем пенсії на ОСОБА_5 , у зв`язку з втратою годувальника, однак до цього часу, для оформлення до органів ПФУ не звернулась. Для підтвердження наявності у відповідача свого помешкання, а також вчинення активних дій для виправлення ситуації з оформленням пенсії, надає до суду додаткові письмові пояснення з цього приводу з долученням підтверджуючих документів. У відповідності до Договору дарування квартири від 12.07.2001 року ОСОБА_1 подаровано частину квартири загальною площею 49.0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно пункту 5 Договору Шпильова набуває право власності на вказану частини квартири з моменту підписання Договору у приватного нотаріуса. Право власності на вказану квартиру зареєстровано у БТІ, про що свідчить відтиск штампу з датою від 19.07.2001 року на зворотній стороні Договору. Що стосується оформлення пенсії по втраті годувальника, то з даного приводу пояснює, що за відсутності коду ІПН, паспортних даних ОСОБА_2 - батька дитини, іншої інформації необхідної для ПФУ, 21.07.2026 року позивачем було подано засобами поштового зв`язку відповідну заяву в тому числі на витребовування інформації від необхідних державних органів. Тому, просить врахувати вказані пояснення та документи при винесенні рішення у даній справі.
Крім цього, представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Клименком В.М. 04.08.2026 через систему «Електронний суд» направлено додаткові пояснення, в яких зазначено, що відповідно до наказу № 6 від 03.06.2026 року відповідача було офіційно прийнято на роботу, що свідчить про наявність у нього постійного місця роботи та стабільного джерела доходу. Згідно з умовами трудових відносин, відповідачу встановлено фіксований розмір заробітної плати, який становить 9 500 грн. на місяць, що підтверджує його регулярне матеріальне забезпечення та можливість виконувати покладені на нього фінансові обов`язки. Щодо твердження позивача про наявність захворювань у ОСОБА_9 , пояснює наступне: Отримана 31.07.2026 року з диспансеру консультативна довідка не підтверджує наявності у дитини встановленого захворювання чи остаточного медичного діагнозу. З її змісту вбачається, що дитина вперше була оглянута лікарем психіатром після її влаштування до притулку, а викладені у висновку відомості мають виключно консультативний характер та не свідчать про встановлення захворювання у порядку, визначеному законодавством. При цьому сам лікар у консультаційному висновку рекомендував проведення подальшого медичного обстеження та динамічного спостереження, що свідчить про відсутність на момент видачі документа достатніх підстав для встановлення остаточного діагнозу. Будь-яких доказів того, що після зазначеного первинного огляду дитина проходила додаткові спеціалізовані обстеження, отримувала стаціонарне лікування, перебувала на диспансерному обліку або що їй у встановленому порядку було підтверджено відповідний діагноз, матеріали справи не містять. Відтак посилання позивача про наявність у дитини психічного захворювання є необґрунтованим та не відповідає його змісту. Що стосується наявності в квартирі опалення та гарячого водопостачання. Надані до суду рахунки за грудень 2025 року, квітень 2026 року та травень 2026 року не підтверджують відсутності опалення чи неналежного утримання квартири. Навпаки, їх порівняльний аналіз свідчить про здійснення оплат за житлово - комунальні послуги та поступове зменшення наявної заборгованості. Так, у рахунку за грудень 2025 року загальна сума до сплати за послугу з постачання гарячої води зазначена в розмірі 55 171,47 грн., тоді як у рахунку за квітень 2026 року вона вже становила 52 999,52 грн. Отже, протягом указаного періоду розмір заборгованості зменшився на 2 171,95 грн., що об`єктивно свідчить про внесення коштів у рахунок її погашення. Сам по собі значний залишок заборгованості не дає підстав стверджувати, що поточні платежі взагалі не здійснюються або що відповідні комунальні послуги до квартири не надаються. Рахунок відображає сукупний стан особового рахунку, зокрема заборгованість, яка могла накопичуватися протягом тривалого часу, здійснені нарахування, проведені оплати та залишок боргу на відповідну дату. Тому для правильного оцінювання цих документів необхідно враховувати не лише загальну суму, зазначену до сплати, а й її динаміку за різні розрахункові періоди. Зменшення суми з 55 171,47 грн. до 52 999,52 грн. підтверджує, що за особовим рахунком відбувався рух коштів і заборгованість частково погашалася. Відтак твердження про повну несплату комунальних послуг або про свідоме невиконання обов`язку з утримання житла не узгоджується зі змістом наданих рахунків. Крім того, рахунки за окремі місяці самі по собі не можуть бути належним і достатнім доказом відсутності опалення у квартирі. Для підтвердження факту припинення або ненадання послуги з теплопостачання необхідні інші документи: акт про відключення квартири від мережі, акт про ненадання чи неналежне надання послуги, відомості теплопостачальної організації або дані про припинення нарахувань. За відсутності таких доказів наявність заборгованості не може автоматично ототожнюватися з відсутністю опалення чи непридатністю житлових умов для проживання дитини. Окремо звертає увагу суду на нарахування за послугу з постачання теплової енергії. Так, відповідно до наданих рахунків, станом на грудень 2025 року заборгованість за теплопостачання становила 141 689,10 грн., тоді як станом на квітень 2026 року вона вже становила 142 909,00 грн. Таким чином, за вказаний період розмір заборгованості збільшився, що свідчить про продовження нарахування плати за послугу теплопостачання. Сам факт здійснення нових нарахувань за теплову енергію є підтвердженням того, що квартира залишалася підключеною до системи централізованого теплопостачання, а послуга з опалення продовжувала надаватися. У разі припинення теплопостачання, відключення квартири від мережі або ненадання відповідної комунальної послуги такі нарахування були б відсутні або мали б бути припинені у встановленому законом порядку. Відтак надані відповідачем рахунки не лише не підтверджують відсутності опалення у квартирі, а, навпаки, свідчать про те, що житлове приміщення перебувало у системі централізованого теплопостачання та за нього здійснювалися поточні нарахування за спожиту або розподілену теплову енергію. Саме тому посилання на зазначені документи як на доказ відсутності опалення є безпідставним та суперечить їх змісту. З приводу обстеження квартири пояснюємо наступне: Акт обстеження житлово-побутових умов квартири не може бути складений одноособово головою ОСББ. Як правило, проведення такого обстеження здійснюється комісійно після надходження відповідного звернення мешканця, яке підлягає розгляду правлінням ОСББ. Лише після прийняття відповідного рішення організовується виїзд комісії, проводиться огляд житлового приміщення та складається акт обстеження. З огляду на зазначений порядок, який потребує певного часу для його реалізації, відповідачка через представника звернулася до ОСББ із відповідною заявою про проведення комісійного обстеження квартири. Однак станом на день подання цих пояснень її заява правлінням ОСББ ще не розглянута, а відповідний акт не складений. Таким чином, відсутність акта обстеження на цей час обумовлена виключно необхідністю дотримання внутрішньої процедури його оформлення та жодним чином не свідчить про відсутність належних житлово-побутових умов у квартирі або небажання відповідачки надати відповідний доказ суду. Після розгляду заяви правлінням ОСББ та проведення комісійного обстеження відповідачка невідкладно подасть до суду відповідний акт як додатковий доказ у справі.
У судовому засіданні представник позивача Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Черкаської міської ради за довіреністю Молчанович Н.О. підтримала позовні вимоги, з підстав, зазначених у позові, просила задоволити у повному обсязі. Заважила, що позов є виваженою позицією держави. Повідомила, що після винесення попереднім рішенням суду діти були повернуті матері через 4 місяці, оскільки мати не могла отримати документи, за неї це зробила служба. Підставою звернення до суду наразі стало зокрема те, що до служби стала надходити інформація щодо порушення відповідачкою Закону «Про освіту», дитина приходила у школу голодна та чекала на обід. Мати не приділяє уваги навчанню дитини. Дитина не читає, не рахує, погано пише. Мати має низький батьківський потенціал, обіцяє багато що зробити, погоджується з пропозиціями, але ніколи це не робить. Крім того, після смерті батька дитини, мати не звернулась до уповноваженого органу щоб оформити та отримувати допомогу на дитину. Служба неодноразову пропонувала свою допомогу, але відповідачка уникала цього контакту. Категорично відмовилась від запропонованого працевлаштування. У вересні 2025 року було здійснено виїзд за місцем проживання малолітньої ОСОБА_10 , однак ситуація у порівнянні з попереднім виїздом не змінилась - помешкання було захаращене, відсутнє опалення, існували борги за комунальні послуги. Мамі надавались рекомендації і пропонувалась допомога, але нічого не змінювалось. З вересня 2025 року дитина перебуває у «Теплому домі». Мати дитину відвідує, однак це все. Раніше дитину обстежували лікарі психіатри, були надані рекомендації і встановлений діагноз, однак мати у подальшому до лікарів не зверталась, ані за допомогою ані для того щоб допомогти дитині ані для того щоб спростувати діагноз. Суду пояснила, що Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Черкаської міської ради стоїть на захисті дитини, а не повинен піклуватись матір`ю.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Клименко В.М. просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Повідомив, що на його думку позивач зайняв державницьку позицію. Оскільки хоче відзвітуватись про позбавлення батьківських прав. Вважає, що відповідачці не були надані рекомендації, не достатньо роз`яснено що їй потрібно зробити чи куди звернутись, не надано матеріальної, соціальної та психологічної допомоги, допомоги у влаштуванні на роботу, не було мінімізовано складні життєві обставин, не рекомендували звернутись за правничою допомогою. Позивачем не надана доказів результатів супроводу відповідачки. На його думку усі надані рекомендації носіть формальних характер. Повідомив, що заборгованість за комунальні послуги є, але відповідач її потроху сплачує. У квартирі наразі зроблений ремонт. Але обстеження не вдалось провести, оскільки сусіди відмовились свідчити, у представників ОСББ не було часу, а відповідачці раніше не роз`яснили, у який спосіб це можна зробити. Висловив думку, що позивач міг ініціювати питання щодо підвищення заробітної плати відповідачці. Суду пояснив, що на його думку на школу покладений обов`язок і саме школа повинна забезпечувати навчальний процес. Щодо посилань на те, що дитина була голодною, то вважає, що дитина росте, тому хоче постійно їсти. Крім того означив, що більшість поданих позивачем доказів є «роздутими», також відсутні ознаки самоусунення відповідачки від виконання своїх обов`язків, вимоги позову є каральними, але цей випадок буде навчальним прикладом для відповідачки і вона стане серйозніше виконувати свої батьківські обов`язки.
Відповідач ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні позову. Пояснила суду, що влаштувалась офіційно на роботу, раніше не могла, бо були проблеми у керівництва, отримує зарплату в конверті два рази на місяць. На разі у серпні отримала плату за червень. Коштів не хватає, але робота її влаштовує. Щодо боргів повідомила, що ходила по різним інстанція, яким саме не пам`ятає, і хотіла реструктурувати борг, але коштів на першу сплату не було. Наразі за послуги сплачує її син, який з нею не проживає. Не змогла надати усі документи уповноваженим особам, бо на неї «навалились» проблеми, про які вона не може сказати. Повідомила, що на ї думку донька може з часом «вичитатись та виписатись», головне, щоб була здорова і могла вийти заміж. Вважає, що дитина нормальна, здорова і не має діагнозу, встановленого лікарями психіатрами, тому для повторного обстеження не ходила. Про те, що у різних роках були встановлені різні діагнози не звернула увагу. Про рекомендації лікаря не пам`ятала. Повідомила, що водила доньку до приватного логопеда і їй сказали, що все з дитиною нормально. Повідомила, що ходила до Пенсійного фонду з заявою, але не знайшла куди звернутись, в будівлю не заходила, а потім не ходила бо працювала. Не заперечувала того, що їй у школі повідомляли, що донька погано читає, з математикою теж не добре. У кімнаті доньки зробила ремонт, є меблі. Обстеження не змогла зробити, бо керівник ОСББ був зайняти, а сусіди не погодились посвідчити, бо її не люблять. Пообіцяла намагатись все робити для доньки, зайти в школу, приготувати доньку до неї.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та проаналізувавши докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зазначається у свідоцтві від 28.07.2016 серії НОМЕР_1 . Батьком зазначений ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про смерть від 21.11.2025 серія НОМЕР_2 .
Відповідно до Консультативного висновку спеціаліста лікаря-консультанта КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» Дорошенко від 31.07.2026, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 , вперше і єдине дитина оглядалась психіатром 16.09.2025, доставлена співробітниками дит. Притулку. Встановлений діагноз F81.3?. Рекомендовано обстеження психологом, можливо стац. обстеження для уточнення діагнозу. Дообстеження не проводилось.
Згідно наданої копії Договору дарування частини квартири від 12.07.2001 ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до наданих відповідачем рахунків на оплату постачання гарячої води за грудень 2025 за кв. АДРЕСА_2 рахується заборгованість у сумі 139115, 17 грн, за постачання теплової енергії - 53647, 26 грн., за квітень 2026 рахується заборгованість у сумі 141689,10 грн, за постачання теплової енергії - 52999,52 грн.
Відповідно до Наказу № 6 від 03.06.2026 ОСОБА_1 прийнята на посаду прибиральника службових приміщень з 04.06.2026 ФОП ОСОБА_11 та відповідно до копії трудового Договору б/н від 03.06.2025 отримує робітну платню у розмірі 9500 грн.
Згідно інформації директора Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №22 Ткалич Р.В. від 09.01.2023 №9 до начальника служби у справах дітей, адміністрація Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22 з метою захисту життя та здоров`я ОСОБА_8 , учениці 1-А класу, просить допомоги у вирішенні життєвої ситуації, яка склалася в сім`ї дівчинки. Учениця проживає з мамою, за адресою: АДРЕСА_3 . Мама, ОСОБА_1 , не працює (м.т. НОМЕР_3 ). ОСОБА_4 не приступила до навчання. Зі слів мами, немає можливості відремонтувати телефон, або придбати новий. Мама, ОСОБА_1 тільки обіцяє, але ситуація не вирішується. У цій сім`ї для дитини не створені всі належні умови для виховання та навчання. Про батька інформація невідома.
Згідно висновку до акту обстеження умов проживання №25 від 18.01.2023, за адресою: АДРЕСА_3 , для нормального проживання, виховання, навчання та відпочинку малолітньої ОСОБА_8 , 2016 року народження та неповнолітнього ОСОБА_7 , 2008 року народження не створені належні умови. Матері ОСОБА_1 надано термін для наведення порядку в квартирі до 31.01.2023.
Відповідно висновку до акту відвідування №101 від 06.03.2023, за адресою: АДРЕСА_3 , в квартирі ніяких змін не відбулося: затхле повітря, сморід від бруду недоїдків та домашніх тварин. Кімнати захаращені мотлохом, продукти харчування відсутні.
Згідно інформації директора Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №22 Ткалич Р.В. від 08.10.2024 №372, адміністрація Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22 стурбована ситуацією, яка відбувається в сім`ї малолітньої ОСОБА_3 , учениці 3-А класу. 01.10.2024 р. класний керівник ОСОБА_12 була стурбована тим, що вже неодноразово ОСОБА_5 , ученицю 3-А класу з носовою кровотечею направляє у шкільний медпункт. Вчитель досить часто помічала, що ОСОБА_13 приходить до школи млява, не активна, бліда. На запитання, чи снідала щось зранку ОСОБА_13 , дівчинка традиційно відповідає, що так. Оскільки дитина перебуває в школі з 8.30 і до 17.00 (відвідує групу продовженого дня) соціальний педагог поцікавилася, чи має дитина щось, окрім одноразового шкільного обіду, але як виявилося, що мама нічого не поклала. 02.10.2024 о 09.00 год. під час розмови з мамою ОСОБА_13 соціальний педагог рекомендувала звернутися до лікаря за консультацією, щодо стану здоров`я дитини. З 03.10.2024 року малолітня ОСОБА_4 , зі слів мами захворіла і до школи не приходить.
Разом з цим, відповідно висновку до акту обстеження умов проживання №559 від 09.10.2024, за адресою: АДРЕСА_4 , для нормального проживання, виховання, навчання та відпочинку малолітньої ОСОБА_8 , 2016 року народження та неповнолітнього ОСОБА_7 , 2008 року народження створені належні умови.
У педагогічній характеристиці директора Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Мельника В. та класного керівника ОСОБА_14 , зазначено, що ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , учениця 4-А класу Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2. Каріна навчається у 4 - А класі з початку 2025- 2026 навчального року Черкаської загальноосвітньої школи № 2 за Типовою освітньою програмою початкової освіти закладів загальної середньої освіти. Прибула у школу з КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЧОР. За період навчання проявила себе доброю, вихованою дівчинкою. Учениця оволоділа навчальним матеріалом на початковому рівні. У навчальній діяльності виявляє неповні можливості. Труднощі виникають з математики, іноземної мови. ОСОБА_13 не вміє читати, не пише під диктовку, списує з дошки і підручника за зразком, припускаючись помилок. Завдання виконує за зразком при постійній допомозі вчителя. Під час виконання самостійної роботи дівчинка потребує допомоги дорослих. До уроків готується. Може зберігати працездатність. Для розуміння нового матеріалу і розв`язання задач за зразком потребує значної допомоги вчителя З усіх навчальних предметів ОСОБА_13 полюбляє образотворче мистецтво, фізичну культуру, де вона відчуває себе дуже впевнено. ОСОБА_4 привчена до самообслуговування. Позитивно реагує на звернення дорослих. Фізичний розвиток в нормі, стан здоров`я задовільний. Самостійно проявляє ініціативу для спілкування з дітьми, може використовувати слова ввічливості. Ставиться до однолітків та дорослих шанобливо. Правила поведінки виконує, на зауваження учителя реагує.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 14.01.2025 начальнику служби у справах дітей, мати зобов`язується займатися дітьми, навести порядок в домі, усунути проблеми з дітьми. Попереджена до притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків по вихованню та навчанню дітей.
Відповідно до акту № 66 від 11.09.2025 проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено, що на момент виявлення дитини ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , остання перебувала з старшою сестрою, мати ОСОБА_1 була відсутня, інформації щодо місця її знаходження немає, скільки часу відсутня дитина повідомити не змогла, дитина схвильована через відсутність матері тривалий час. Стан здоров`я дитини не викликає занепокоєння, в квартирі відсутні продукти харчування, засоби гігієни, тощо, житло захаращене непотребом, присутній запах сечі тварин, санітарний стан житла несе загрозу життю та здоров`ю дитини. Висновок спеціаліста: стан задоволення потреб дитини у харчуванні, лікуванні, навчанні та вихованні низький, матір`ю не забезпечуються потреби дитини.
Відповідно висновку до акту обстеження умов проживання №682 від 11.09.2025, за адресою: АДРЕСА_3 , для нормального проживання, виховання, навчання та відпочинку малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не створені необхідні умови.
Згідно відповіді директора Черкаського міського центру соціальних служб Савранської Л. від 25.11.2025 №1635 на запит начальника служби у справах дітей Черкаської міської ради Кошової Л. №17187-01-16, надано інформацію щодо сім`ї ОСОБА_15 , у якій виховується малолітня ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_3 , та наразі перебуває у КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради». Родина перебуває під соціальним супроводом Черкаського міського центру соціальних служб з 31.10.2025 року. Станом на 25.11.2025 року мати дитини, ОСОБА_15 , виходить на телефонний зв`язок, відвідує заплановані консультації з фахівцем із соціальної роботи, однак не надає допуску до житла. Постійно повідомляє різні причини відмови: нібито перебуває на роботі, прибирає в помешканні або очікує доставку меблів (шаф), після чого обіцяє «розхламити» квартиру та визначити дату і час для допуску. Свідоцтво про народження ОСОБА_13 відсутнє. Мати зазначає, що після наведення ладу у квартирі та створення належних умов для проживання дитини вона надасть доступ до житла, однак станом на вказану дату жодних змін не відбулося. ОСОБА_15 не усвідомлює наявність проблем, не здійснює реальних кроків для їх вирішення та схильна до надання неправдивої інформації. За інформацією працівника КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» мати регулярно відвідує доньку. Зважаючи на вищевикладене, просять врахувати зазначену інформацію у подальшій роботі з родиною та прийняти рішення в межах ваших компетенцій.
Встановлено, що відповідно до висновку виконавчий комітет Черкаської міської ради в особі органу опіки та піклування № 36309-01-21 від 26.12.2025 про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_1 , щодо малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітньої ОСОБА_3 . На момент народження дитини батьки в шлюбі не перебували, реєстрація народження дівчинки в органах ДРАЦС відбулася відповідно до частини першої частини 126 СК України (походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебували в шлюбі між собою). 13.03.2023 малолітня ОСОБА_4 поставлена на облік в службу у справах дітей Черкаської міської ради як така, що перебуває в складних життєвих обставинах, а саме проживає в родині, де мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Батько ОСОБА_2 з родиною не проживав з 2017 року, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Мати ОСОБА_1 тривалий час ніде не працює, не має засобів для утримання малолітньої, за місцем проживання не створила умов для проживання дитини. Санітарний стан квартири тривалий час незадовільний, брудно, кімнати захаращені мотлохом. Протягом кількох років в квартирі відключена електрика, через борги припинено опалення квартири, сморід, таргани у великій кількості, постільна білизна брудна. Для малолітньої не створені умови для відпочинку та навчання. 11.09.2025 працівниками Служби спільно з представниками сектору ювенальної превенції ВП ЧРУП ГУНП в Черкаській області проведено оцінювання рівня безпеки дитини та складено відповідний Акт № 66. Відповідно до висновку визначено, що перебування малолітньої ОСОБА_3 в родині є небезпечним, необхідно вжиття негайних дій у межах сім`ї, зокрема проведення оцінювання потреб дитини та сім`ї. Малолітню ОСОБА_5 було убезпечено до КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради». Інформація щодо родини була направлена до Черкаського міського центру соціальних служб для проведення роботи в межах повноважень. Відповідно до інформації Центру від 06.10.2025 умови проживання родини кризові, відсутня електрика, за борги зрізані батареї, квартира перебуває в антисанітарному стані. За результатами роботи громадянка ОСОБА_1 уклала договір про соціальний супровід з метою мінімізації складних життєвих обставин. За інформацією Центру від 25.11.2025 № 1635 ситуація в родині не змінилася, умови проживання не покращилися, громадянка ОСОБА_1 ігнорує рекомендації фахівців. За інформацією КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації Черкаської обласної ради» громадянка ОСОБА_1 регулярно відвідує малолітню в закладі, але до психологів закладу не зверталася, питання щодо повернення малолітньої на виховання в родину матір`ю не вирішується. У 2020 році виконавчий комітет Черкаської міської ради звертався до Придніпровського районного суду м. Черкаси в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітніх ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , про відібрання дітей від матері без позбавлення батьківських прав. Підставами для звернення були наступні чинники: безробіття матері, відсутність коштів для утримання дітей, антисанітарні умови проживання, грубе порушення Закону України «Про освіту». Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.03.2021 (справа №711/3320/20) у задоволенні позову відмовлено, а матері було рекомендовано змінити своє відношення до виконання батьківських обов`язків. Наразі ситуація в родині не змінилася. Неповнолітній ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , після судового процесу проживав у родині діда, а після його смерті проживає в родині старшого брата, який його утримує. Малолітня ОСОБА_4 з вересня 2025 року перебуває на повному державному утриманні, мати ОСОБА_1 не звернулася до органу опіки та піклування або до Служби із заявою щодо повернення малолітньої доньки на виховання в родину. Зібраними документами підтверджено, що протягом тривалого часу мати ухиляється від виконання покладених на неї обов`язків по вихованню, утриманню та лікуванню малолітньої, що виражається в її бездіяльності та свідомому нехтуванні своїми батьківськими обов`язками, чим позбавила доньку права на належне батьківське виховання та утримання. Комісією не встановлено жодних обставин, які б унеможливлювали виконання громадянкою ОСОБА_1 обов`язків по вихованню малолітньої. Позбавлення батьківських прав повністю відповідає інтересам дитини, яка не повинна страждати через те, що мати не піклується про неї, не дбає про фізичний та духовний розвиток, свідомо поклавши виконання цих обов`язків на державу. Згідно до обліково - статистичної картки дитини, виданої на підставі наказу Служби у справах дітей Черкаської міської ради від 13.03.2023 №330/о, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 взято на облік, в зв`язку з ухиленням батьків, осіб, які їх замінюють від виконання своїх обов`язків.
Відповідно до положень статті 150 Сімейного кодексу України мати, батько зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Зі ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» вбачається, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
У пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання і т.п. Усе це розцінюється як ухилення батьків від виховання дитини.
Відповідно до ст.164 ч.1п.4 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він є хронічними алкоголіками або наркоманами. Позивачем не надано достатньо доказів для того щоб зробити висновок про хронічний алкоголізм відповідача так як відповідними актами за місцем роботи відповідача, правоохоронних органів, місцевих органів виконавчої влади такі обставини не фіксувались та не були предметом розгляду. Зазначення про епізодичне вживання алкогольних напоїв в довідці медичного закладу не містить конкретних даних про кількість вживань , протягом якого періоду, яких напоїв і в якій кількості та наслідки вживання для здоров`я.
З поданих доказів вбачається, що у зв`язку з складними життєвими обставинами відповідача, остання не виконує батьківських обов`язків у повній мірі щодо виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тривалий час не працювала, не має достатніх засобів для утримання малолітньої, за місцем проживання не створила належних умов для проживання дитини. Санітарний стан квартири стабільно та тривало незадовільний, брудно, кімнати захаращені мотлохом, сморід, наявні таргани у великій кількості, постільна білизна брудна. Для малолітньої не створені умови для відпочинку та навчання.
Відповідно до ст.164 ч.1 п.2 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання свої обов`язків щодо виховання дитини та або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до положень пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Верховний Суд у постанові від 01 серпня 2024 року у справі № 366/52/21 (провадження № 61-8861св24) наголосив, що «з урахуванням наведених обставин, дій матері, яка змінила свою поведінку після відібрання у неї дітей у 2019 році, намагається відновити контакт зі своїми дітьми, під час розгляду цієї справи активно відстоювала свою позицію щодо бажання брати участь у вихованні своїх дітей, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності не свідчать про необхідність застосування до відповідачки такого виключного заходу саме в інтересах дітей. Активна позиція відповідачки під час розгляду справи про позбавлення її батьківських прав, надання пояснень та заперечень щодо доводів, викладених позивачем, оскарження судового рішення в суді апеляційної інстанції в частині позбавлення її батьківських прав, без оспорення її обов`язку зі сплати аліментів на їх утримання та визначеного судом з урахуванням вимог позивача їх розміру, спростування доводів касаційної скарги позивача щодо її небажання спілкуватись з дітьми та приймати участь у їх вихованні, свідчить про можливість і готовність матері відновити психологічний та емоційний зв`язок зі своїми дітьми. З огляду на зазначене, позбавлення батьківських прав за встановлених судами обставин не буде ґрунтуватися на достатніх обґрунтуваннях. Натомість необґрунтоване та передчасне (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання одного з батьків до належного виконання своїх батьківських обов`язків) позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини. Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 49). Наявності таких обставин у цій справі не доведено».
Відповідно до ст.170 ч.1 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках передбачених пунктами 2-5 ч.1ст.164 цього кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.
Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19), від 22 листопада 2023 року у справі № 1915/2789/12 (провадження № 61-14726св23). Судова практика щодо застосування статті 164 СК України є усталеною.
Враховуючи те, що відповідач категорично заперечує щодо позбавлення її батьківських прав, розуміє, бажає та не відмовляється виконувати батьківські обов`язки, спілкується та відвідує дитину, буде вчиняти дії щодо поліпшення навчання дитиною, за словами відповідача приводила місце проживання в порядок, частково покращувала умови проживання дитини та надала докази влаштування на роботу, за яку отримує плату, частково сплачує заборгованість за комунально послуги, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 .
Такі обставини свідчать про наявність у матері намір зберегти сімейний зв`язок із дитиною та не дають підстав для висновку про повну втрату нею інтересу до дитини чи свідоме злісне ухилення від виконання батьківських обов`язків у такому ступені, який би обумовлював необхідність застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав.
Разом із тим самі лише наміри, обіцяння та запевнення щодо зміни поведінки не можуть бути достатньою підставою для залишення дитини в умовах, які на час ухвалення рішення не усувають існуючих ризиків для її життя, здоров`я, безпеки та належного розвитку.
Суд оцінює не лише наміри відповідачки, а й фактичний стан справ на момент вирішення спору. Доказів того, що виявлені недоліки усунуті, створено безпечне та стабільне сімейне середовище, а небезпека для дитини припинилася, матеріали справи не містять.
Так, відповідно до частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.
У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
Ураховуючи наявні письмові докази судом установлено, що відповідач частково проявляє комунікацію із службами у справах дітей, має намір забрати до себе на проживання доньку, намагається виконувати рекомендаціє уповноважених служб, суд вважає можливим задовольнити вимоги частково, відібравши дитину у відповідачки без позбавлення її батьківських прав, що є необхідним і пропорційним заходом захисту прав та інтересів малолітньої, буде єдиним правильним та виваженим способом захисту прав і якнайкращого забезпечення інтересів дитини, зважаючи на негативну інформацію соціального супроводу відносно відповідачки, є небезпека, що залишення дитини з нею буде небезпечним для життя та здоров`я малолітньої.
Такий захід, з одного боку, забезпечує дитині безпечні умови життя та розвитку, а з іншого - не позбавляє матір можливості довести реальними діями, а не лише намірами, своє виправлення, усунути причини, які стали підставою для відібрання дитини, та у подальшому звернутися до суду з вимогою про її повернення відповідно до положень статті 170 Сімейного кодексу України.
Зважаючи на означене суд також вважає необхідним передати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Виконавчому комітету Черкаської міської ради як органу опіки та піклування для подальшого влаштування.
Відібрання дитини від ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав не перешкоджає їй звернутися із заявами про повернення дитини, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному її вихованню.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючої АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави 3328 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 164, 165, 166, 167 Сімейного кодексу України, ст. ст. 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства» та виходячи з позиції якнайкращого забезпечення інтересів дітей», суд,-
УХВАЛИВ:
Позов задоволити частково.
Відібрати від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючої АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , без позбавлення батьківських прав малолітню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Передати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Виконавчому комітету Черкаської міської ради як органу опіки та піклування для подальшого влаштування
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючої АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір у сумі 3328 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 07.08.2026.
Головуючий: Н. М. Кондрацька