ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" серпня 2026 р. Справа№ 920/71/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бестаченко О.Л.
суддів: Шаратова Ю.А.
Скрипки І.М.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Недригайлівської селищної ради
на рішення Господарського суду Сумської області
від 23.03.2026 (повний текст складено 30.03.2026)
у справі № 920/71/26 (суддя - Короленко В.Л.)
за позовом Недригайлівської селищної ради
до Псарьова Миколи Григоровича
про стягнення 66 664,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Недригайлівська селищна рада звернулася до Господарського суду Сумської області з позовом, відповідно до якого просить стягнути з Псарьова Миколи Григоровича безпідставно набуті кошти у сумі 66 664,00 грн, що сплачені за договором на закупівлі послуг №118 від 31.07.2023, а також 2 663,00 грн судового збору та витрати на правничу допомогу, орієнтовний розмір яких складає 4 600,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, який не є платником ПДВ, безпідставно включив зазначений податок до калькуляції на роботу екскаватора-навантажувача, завищивши ціну робіт на 20 % внаслідок чого безпідставно набув кошти у розмірі заявленої до стягнення суми.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 у справі № 920/71/26 в позові відмовлено повністю.
Господарський суд Сумської області вказав, що вся сума оплачених послуг у розмірі 400 000,00 грн була набута відповідачем за договором, тобто за достатньою правовою підставою. Вартість послуги у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) склала 1 000,00 грн за 1 машино/год. без ПДВ.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Недригайлівська селищна рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 року у справі № 920/71/26 та ухвалити нове судове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги позивача; визнати поважними причинами неподання та долучити до матеріалів справи матеріали кримінального провадження №420242025300000078.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевий господарський суд зробив передчасний висновок, що вся сума оплачених послуг (робіт) була набута відповідачем за договором, тобто за достатньою правовою підставою, вважаючи, що розрахунок (калькуляція) від 18.09.2023 підписана в односторонньому порядку Псарьовим М.Г. при цьому зазначивши, що вказаний документ не є невід`ємною частиною договору, його додатком, тощо, та не спростовує факту отримання послуг (робіт) за актами здачі прийняття робіт (наданих послуг) без ПДВ.
Позивач вважає, що розрахунок (калькуляція) від 10.07.2023 зроблений відповідачем на виконання умов договору, у п. 3.2. якого зазначено, що вартість послуг розраховується у відповідності з калькуляцією витрат на виконання послуг. У матеріалах справи не міститься іншої калькуляції ніж та яка надана позивачем та до якої включено ПДВ.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2026 апеляційну скаргу Недригайлівської селищної ради передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Бестаченко О.Л., суддів: Скрипки І.М., Шаратова Ю.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 апеляційну скаргу Недригайлівської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 у справі № 920/71/26 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для подання до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору у розмірі 359,60 грн.
20.04.2026 до апеляційної інстанції через «Електронний суд» від Недригайлівської селищної ради надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжну інструкцію № 163 від 17.04.2026 на суму 360,00 грн (триста шістдесят гривень 00 копійок) на підтвердження сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Недригайлівської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 у справі № 920/71/26; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
30.04.2026 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Відповідач у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) своїм правом не скористався, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
31.07.2023 між Недригайлівською селищною радою (далі - позивач, замовник) та фізичною особою-підприємцем Псарьовим Миколою Григоровичем (далі - відповідач, виконавець) укладено договір № 118 на закупівлю послуг (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується надати замовникові послуги з облаштування фортифікаційних споруд на території громади за кодом «Єдиний закупівельний словник» ДК 021:2015 код ЄСЗ 45520000-8: Прокат обладнання з оператором для виконання земляних робіт (далі - послуга), а замовник - прийняти та оплатити такі послуги. Загальний обсяг надання послуг складає 400 машино/год.
Обсяги надання послуг можуть бути змінені залежно від реального фінансування видатків та кошторисних призначень замовника (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 3.1 договору загальна ціна цього договору становить 400 000,00 грн (чотириста тисяч грн 00 коп.) без ПДВ, що може змінюватись залежно від обсягів реального фінансування видатків, кошторисних призначень замовника та обсягів наданих послуг.
Вартість послуг розраховується відповідно до калькуляції витрат на виконання послуг. Технічне обслуговування, ремонт техніки доставка спеціалізованої техніки до місця надання послуг забезпечується виконавцем, а їх вартість враховується в ціні пропозиції (п. 3.2 договору).
У пунктах 4.1 та 4.2 договору визначено, що розрахунки оплати проводяться замовником за фактом наданих послуг у безготівковій формі, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця після підписання сторонами акту наданих послуг або виконаних робіт. Оплата за надані послуги здійснюється на підставі рахунку та акту наданих послуг або виконаних робіт, форма оплати безготівкова. Замовник зобов`язаний оплатити визначену в акті про надані послуги вартість послуг у строк 10 банківських днів з моменту підписання такого акта. У випадку відмови замовника прийняти надані послуги, сторонами складається акт із переліком претензій замовника.
Відповідно до п. 5.1 договору термін надання послуг: протягом 2023 року.
Згідно з п. 5.3 договору здача-приймання наданих послуг оформляється відповідним актом здачі-приймання, який оформлює виконавець.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023, згідно з ч. 3 ст. 631 ЦК України, та зобов`язання сторін, що виникли до його укладення, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 10.1 договору).
Договір підписано ФОП Псарьовим М.Г. як виконавцем та секретарем селищної ради Постоєнко І.В. як замовником та скріплено печатками сторін.
Відповідно до доданого до позову розрахунку (калькуляції) на роботу екскаватора-навантажувача CASE 580SR-4PT на земляні роботи вбачається: норма часу - 1 маш/год., яка включає заробітну плату, нарахування на зарплату, витрати пального, моторне масло, витрати мастильних матеріалів, обслуговування та ремонт, накладні витрати, плановий прибуток 20% - всього без ПДВ 833,34 грн, ПДВ 20% - 166,66 грн, разом 1 000,00 грн.
На виконання п. 1.1. та 3.1. договору відповідач надав позивачу послуги вартістю 400000,00 грн, а саме:
- 07.02.2023 між позивачем та відповідачем підписано акт №4 здачі-приймання робіт (наданих послуг), за яким виконавець надав замовнику послуги екскаватора з машиністом згідно договору № 118 від 31.07.2023, а саме: земляні роботи вартістю 70 000,00 грн без ПДВ (70 год. х 1 000,00 грн). За актом визначено, що послуги виконано якісно у повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають, акт підписано у двох екземплярах українською мовою, по одному примірнику для кожної сторони;
- 14.08.2023 між позивачем та відповідачем підписано акт №5 здачі-приймання робіт (наданих послуг), за яким виконавець надав замовнику послуги екскаватора з машиністом згідно договору № 118 від 31.07.2023, а саме: земляні роботи вартістю 72 000,00 грн без ПДВ (72 год. х 1 000,00 грн). За актом визначено, що послуги виконано якісно у повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають, акт підписано у двох екземплярах українською мовою, по одному примірнику для кожної сторони;
- 07.08.2023 між позивачем та відповідачем підписано акт №4 здачі-приймання робіт (наданих послуг), за яким виконавець надав замовнику послуги екскаватора з машиністом згідно договору № 118 від 31.07.2023, а саме: земляні роботи вартістю 70 000,00 грн без ПДВ (70 год. х 1 000,00 грн). За актом визначено, що послуги виконано якісно у повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають, акт підписано у двох екземплярах українською мовою, по одному примірнику для кожної сторони;
- 21.08.2023 між позивачем та відповідачем підписано акт №6 здачі-приймання робіт (наданих послуг), за яким виконавець надав замовнику послуги екскаватора з машиністом згідно договору № 118 від 31.07.2023, а саме: земляні роботи вартістю 72 000,00 грн без ПДВ (72 год. х 1 000,00 грн). За актом визначено, що послуги виконано якісно у повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають, акт підписано у двох екземплярах українською мовою, по одному примірнику для кожної сторони;
- 28.08.2023 між позивачем та відповідачем підписано акт №7 здачі-приймання робіт (наданих послуг), за яким виконавець надав замовнику послуги екскаватора з машиністом згідно договору № 118 від 31.07.2023, а саме: земляні роботи вартістю 60 000,00 грн без ПДВ (60 год. х 1 000,00 грн). За актом визначено, що послуги виконано якісно у повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають, акт підписано у двох екземплярах українською мовою, по одному примірнику для кожної сторони;
- 04.09.2023 між позивачем та відповідачем підписано акт №8 здачі-приймання робіт (наданих послуг), за яким виконавець надав замовнику послуги екскаватора з машиністом згідно договору № 118 від 31.07.2023, а саме: земляні роботи вартістю 81 000,00 грн без ПДВ (81 год. х 1 000,00 грн). За актом визначено, що послуги виконано якісно у повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають, акт підписано у двох екземплярах українською мовою, по одному примірнику для кожної сторони;
- 11.09.2023 між позивачем та відповідачем підписано акт №9 здачі-приймання робіт (наданих послуг), за яким виконавець надав замовнику послуги екскаватора з машиністом згідно договору № 118 від 31.07.2023, а саме: земляні роботи вартістю 45 000,00 грн без ПДВ (45 год. х 1 000,00 грн). За актом визначено, що послуги виконано якісно у повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають, акт підписано у двох екземплярах українською мовою, по одному примірнику для кожної сторони.
Відповідно до меморіальних ордерів № 6 за серпень 2023 року та за вересень 2023 року, а також платіжних інструкцій від 05.09.2023 №11 та від 13.09.2023 №12 позивач перерахував відповідачу 400 000,00 грн. Призначення платежу у вказаних платіжних інструкціях - оплата послуг з облаштування фортифікаційних споруд затвердж.програмою, згідно ріш.14сесії 8ск./03.07.2023р; дог№118/31.07.23р.;/ без ПДВ.
23.12.2025 позивач направив відповідачу лист-вимогу № 877 про повернення коштів - завищеної вартості послуг, зокрема, за договором № 118 від 31.07.2023.
Матеріали справи містять адвокатський запит від 05.01.2026 №05.01.2026-1 адвоката Мальченка Д.В. до ГУ ДПС у Сумській області про отримання інформації щодо наявності/відсутності у ФОП Псарьова М.Г. статусу платника ПДВ у період з 01.01.2023 до 12.03.2025.
Листом від 15.01.2026 №309/6/18-28-24-01 ГУ ДПС в Сумській області на адвокатський запит повідомило, що Псарьов Микола Григорович (РНОКПП НОМЕР_1 ) у період з 01.01.2023 по 12.03.2025 не був зареєстрований платником податку на додану вартість.
Відповідно до інформації з ЄДРПОУ 12.03.2025 відповідачем припинено свою діяльність як фізичної особи-підприємця. Таким чином, станом на дату звернення до суду 19.01.2026, відповідач втратив статус фізичної особи-підприємця.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Предметом апеляційного перегляду у цій справі є правильність висновку суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 66 664,00 грн на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, які позивач вважає безпідставно набутими внаслідок включення відповідачем, який не був платником податку на додану вартість, до розрахунку (калькуляції) вартості роботи екскаватора-навантажувача суми ПДВ у розмірі 166,66 грн на одну машино/годину.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За статтею 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Згідно зі статтями 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Для виникнення кондикційного зобов`язання необхідним є встановлення факту набуття або збереження майна за рахунок іншої особи та відсутності достатньої правової підстави для такого набуття або збереження.
Сама лише наявність між сторонами договірних правовідносин не в усіх випадках безумовно виключає застосування статті 1212 ЦК України. Якщо кошти сплачені понад установлену договором ціну, за послуги, які договором не передбачені, або поза погодженим сторонами порядком розрахунків, такі кошти за відповідних обставин можуть бути повернуті як набуті без достатньої правової підстави.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначила, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Водночас положення статті 1212 ЦК України можуть бути застосовані, якщо майно набуте у зв`язку із зобов`язанням, але не відповідно до його умов.
З огляду на наведене для вирішення цього спору визначальним є не саме по собі зазначення у калькуляції окремої складової як «ПДВ», а встановлення того, яку саме ціну послуг погодили сторони договору та чи отримав відповідач будь-які кошти понад або всупереч такій погодженій ціні.
Як та вбачається з матеріалів справи, 31.07.2023 між Недригайлівською селищною радою та ФОП Псарьовим М.Г. укладено договір № 118 на закупівлю послуг, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов`язався надати замовникові послуги з облаштування фортифікаційних споруд, а загальний обсяг надання послуг сторони визначили у кількості 400 машино/год.
У пункті 3.1 договору сторони безпосередньо погодили, що загальна ціна договору становить 400 000,00 грн без ПДВ.
Таким чином, співвідношення погодженої сторонами загальної ціни договору - 400 000,00 грн без ПДВ та визначеного договором обсягу послуг - 400 машино/год свідчить, що вартість однієї машино/години, погоджена сторонами саме умовами договору, становила 1 000,00 грн без ПДВ.
Цей висновок підтверджується і подальшою поведінкою сторін під час виконання договору.
В актах здачі-приймання робіт (наданих послуг), підписаних сторонами без зауважень та скріплених їх печатками, вартість фактично наданих послуг визначалась із розрахунку 1 000,00 грн за одну машино/годину та прямо зазначалась без ПДВ. Загалом за такими актами відповідач надав, а позивач прийняв 400 машино/год послуг на загальну суму 400 000,00 грн без ПДВ.
Позивач оплатив зазначені послуги у повному обсязі, перерахувавши відповідачу 400 000,00 грн. При цьому у призначенні відповідних платежів також зазначено, що оплата здійснюється за договором № 118 від 31.07.2023 без ПДВ.
Отже, як зміст укладеного сторонами договору, так і документи, якими оформлено його фактичне виконання, послідовно свідчать про те, що сторони погодили та застосували ціну послуг у розмірі 1 000,00 грн за одну машино/годину без ПДВ.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував положення пункту 3.2 договору, згідно з яким вартість послуг розраховується відповідно до калькуляції витрат на виконання послуг, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
Дійсно, пунктом 3.2 договору передбачено, що вартість послуг розраховується відповідно до калькуляції витрат на виконання послуг. Водночас зазначена умова повинна оцінюватися не ізольовано, а у системному зв`язку з іншими положеннями договору, насамперед пунктами 1.1 та 3.1, якими сторони безпосередньо визначили обсяг послуг та їх загальну ціну, а також з умовами договору щодо порядку приймання та оплати фактично наданих послуг.
Сам по собі пункт 3.2 договору не містить іншої ціни послуг, ніж та, що визначена пунктом 3.1, не встановлює вартості однієї машино/години у розмірі 833,34 грн та не передбачає зменшення погодженої договором ціни залежно від податкового статусу виконавця.
Наявний у матеріалах справи розрахунок (калькуляція) від 10.07.2023 містить розрахунок вартості однієї машино/години, в якому зазначено: 833,34 грн - «всього без ПДВ», 166,66 грн - «ПДВ 20 %», разом - 1 000,00 грн. Проте зазначений розрахунок підписаний лише відповідачем. Договір не визначає цей документ за його датою чи іншими реквізитами як невід`ємну частину договору, не містить умови про те, що окремі складові такої калькуляції набувають значення самостійних погоджених сторонами елементів ціни, а сам розрахунок не містить підпису замовника, який би підтверджував погодження ним саме наведеної у ньому структури витрат як окремої умови договору.
Відсутність у матеріалах справи іншої калькуляції не змінює змісту безпосередньо погоджених сторонами умов договору та не надає односторонньо складеному документу переваги над умовою пункту 3.1 договору, підписаною обома сторонами, а також над актами приймання наданих послуг, якими сторони під час виконання договору підтвердили застосування ціни 1 000,00 грн за одну машино/годину без ПДВ.
Інше тлумачення фактично означало б визначення після виконання договору іншої ціни послуг - 833,34 грн за одну машино/годину замість погоджених сторонами 1 000,00 грн, що не ґрунтується на змісті договору та не узгоджується з положеннями статті 632 ЦК України.
Колегія суддів також враховує, що встановлена матеріалами справи обставина відсутності у відповідача статусу платника ПДВ у відповідний період не спростовує наведеного.
У спірних правовідносинах відповідач не нараховував позивачу ПДВ додатково до погодженої договором ціни 400 000,00 грн, позивач не сплачував будь-якої суми понад цю ціну як ПДВ, а первинні документи, якими оформлено прийняття та оплату послуг, прямо містять застереження «без ПДВ». Тому зазначення відповідачем у складеній ним калькуляції суми 166,66 грн із найменуванням «ПДВ 20 %» саме по собі не є достатнім доказом того, що відповідна частина фактично сплачених позивачем коштів була отримана відповідачем як податок на додану вартість, а не як частина погодженої сторонами договірної ціни послуг у розмірі 1 000,00 грн без ПДВ.
Для застосування статті 1212 ЦК України позивач мав довести, що відповідач набув саме спірні 66 664,00 грн понад установлену договором ціну, всупереч умовам договору або за іншої відсутності правової підстави для їх отримання. Проте таких обставин у цій справі не встановлено.
Запропонований позивачем розрахунок 66 664,00 грн шляхом множення 400 машино/год на 166,66 грн фактично полягає у виокремленні після виконання договору однієї зі складових односторонньої калькуляції та виключенні її з погодженої сторонами ціни. Такий арифметичний розрахунок не доводить факту переплати за договором, оскільки загальна сума, фактично сплачена позивачем, не перевищила передбачених пунктом 3.1 договору 400 000,00 грн, а вартість фактично отриманого ним обсягу послуг визначалась сторонами із розрахунку 1 000,00 грн за одну машино/годину без ПДВ.
При цьому позивач не заперечує факту надання відповідачем усіх 400 машино/год послуг, їх прийняття, обсягу чи якості. Підписаними сторонами актами підтверджено належне надання послуг та відсутність взаємних претензій щодо їх виконання. За таких обставин сплачені відповідачу 400 000,00 грн є виконанням позивачем свого грошового зобов`язання за чинним договором № 118 від 31.07.2023 та відповідають погодженим сторонами умовам щодо обсягу і ціни послуг. Правова підстава набуття відповідачем цих коштів не була скасована, визнана недійсною, змінена чи припинена, а отримання ним будь-яких коштів понад установлену договором вартість наданих послуг матеріалами справи не підтверджено.
Отже, підстави вважати 66 664,00 грн частиною коштів, набутих відповідачем без достатньої правової підстави у розумінні статті 1212 ЦК України, відсутні.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про передчасність висновку суду першої інстанції та про те, що наявна у справі калькуляція від 10.07.2023 свідчить про безпідставне включення відповідачем до вартості послуг 66 664,00 грн ПДВ, не спростовують правильності висновків місцевого господарського суду та ґрунтуються на ототожненні окремої розрахункової складової односторонньо складеної калькуляції з погодженою сторонами ціною договору.
Також колегія суддів зазначає, що до апеляційної скарги скаржником додано додаткові документи, а саме матеріали кримінального провадження № 420242025300000078. Апелянт зазначає, що вказані докази не подавались та не досліджувались під час розгляду справи, оскільки на момент подачі позову та розгляду справи дані докази у Недригайлівській селищній раді були відсутні. Позивач отримав дані докази після відкриття матеріалів кримінального провадження 06.04.2026.
Відповідно до частини третьої статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Посилаючись на те, що зазначені документи були отримані Недригайлівською селищною радою лише 06.04.2026 після відкриття матеріалів кримінального провадження, скаржник водночас не обґрунтував, які саме обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, підтверджуються такими матеріалами та яким чином вони впливають на правильність висновків суду першої інстанції.
За змістом статей 74, 76 ГПК України саме на сторону покладається обов`язок доведення обставин, на які вона посилається, а належними є лише ті докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять до предмета доказування.
Посилання на отримання відповідних документів після ухвалення рішення судом першої інстанції, без обґрунтування їх значення для вирішення цього спору та впливу на встановлені судом обставини, не є достатньою підставою для прийняття таких доказів судом апеляційної інстанції. За таких обставин колегія суддів не вбачає передбачених частиною третьою статті 269 ГПК України підстав для прийняття зазначених додаткових доказів.
З огляду на встановлені обставини у їх сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність передбачених статтею 1212 ЦК України правових підстав для стягнення з відповідача 66 664,00 грн як безпідставно набутих коштів.
Доводи апеляційної скарги наведених висновків не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке відповідно до статті 277 ГПК України могло б бути підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Інші доводи апеляційної скарги були перевірені судом апеляційної інстанції, однак не спростовують наведених вище висновків суду, не впливають на правильність вирішення спору по суті та не потребують окремого детального мотивування.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 у справі № 920/71/26 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Недригайлівської селищної ради задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 у справі № 920/71/26 покладаються на Недригайлівську селищну раду.
Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Недригайлівської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 у справі № 920/71/26 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 у справі № 920/71/26 залишити без змін.
3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали справи повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.Л. Бестаченко
Судді Ю.А. Шаратов
І.М. Скрипка