ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. [телефон приховано], fax [телефон приховано]
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.08.2026 м. Дніпро Справа № 904/3427/26
за позовом Фізичної особи - підприємця Панченко Костянтина Михайловича, м. Одеса
до Фізичної особи - підприємця Полєтаєвої Євгенії Олексіївни, с. Новоіванівка, Нікопольський район, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості в розмірі 31 748, 00 грн.
Суддя Ліпинський О.В.
Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи
СУТЬ СПОРУ:
Фізична особа - підприємець Панченко Костянтин Михайлович (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Полєтаєвої Євгенії Олексіївни (надалі - Відповідач) про стягнення суми 31 748,00 грн. з яких: 24 300 грн. 00 коп. - повернення кошти за непоставлений товар, 2 216,50 грн. - штраф, 1 097,84 грн. - 3% річних; 4 133,66 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовано наявністю заборгованості відповідача за договором купівлі-продажу пиломатеріалів № 32 від 07.10.2024 року з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 01.11.2024 року.
Ухвалою суду від 29.06.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що Договір купівлі-продажу пиломатеріалів № 32 від 07.10.2024 року, є неукладеним (таким, що не відбувся), оскільки він ніколи не був підписаний зі сторони самого Позивача. За доводами Відповідача, зазначені обставини були встановлені в ухвалах Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/2651/26 від 13.05.2026 та від 19.05.2026, в яких суд вказав Позивачу на процесуальний недолік: «обґрунтувати підстави нарахування штрафу, зважаючи на відсутність підпису позивача на договорі № 32 від 07.10.2024. Позивач надав до суду документ, який містить лише підпис Продавця, тоді як реквізити та графа підпису Покупця є порожніми».
Крім того, заперечуючи проти позову Відповідач зазначає, що попередньо оплачений Позивачем товар, не був поставлений виключно через односторонню відмову самого Позивача від прийняття підготовленого для нього матеріалу, а не внаслідок протиправної бездіяльності чи умисного порушення зобов`язань з боку продавця, в зв`язку з чим, Відповідач не може нести відповідальність за непоставку товару, від отримання якого Позивач відмовився самостійно.
Щодо повернення суми попередньої оплати Відповідач визнає затримку в остаточному фінансовому розрахунку з Позивачем, але зазначає, що вона зумовлена виключно гострою фінансово-економічною кризою та фактичним банкрутством бізнесу Відповідача, а не злим умислом чи бездіяльністю.
Також Відповідач зазначає, що у позовній заяві Позивач просить стягнути 24 300,00 грн., посилаючись на неналежне виконання договору в частині повної та своєчасної поставки товару, однак, оскільки обов`язок поставити товар був скасований самими сторонами шляхом укладення Додаткової угоди № 1 ще 01.11.2024 року, Позивач обрав безпідставну та помилкову правову підставу позову.
Позивач своїм право на подачу відповіді на відзив не скористався.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
07.10.2024 року між Позивачем (Покупцем) та Відповідачем (Продавцем) укладено Договір купівлі-продажу пиломатеріалів №32 (надалі - Договір).
Згідно п. 1.1. Договору Продавець зобов`язується передати у власність товар (далі по тексту - "Товар") "Пиломатеріали обрізні", а Покупець зобов`язується прийняти у власність вищевказаний Товар та оплатити його ціну на умовах, передбачених цим Договором.
Термін поставки узгоджується сторонами в Специфікації (п. 2.5. Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору ціна на товар встановлюється в гривнях і відображається в Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору
Згідно умов Специфікації №1 від 07.10.2026 року (додаток № 1 до Договору), загальна вартість замовлення склала 44 330,00 грн., термін виконання замовлення складає 14 днів з моменту отримання оплати за Товар.
07.10.2024 року для здійснення оплати згідно договору № 32 купівлі-продажу пиломатеріалів, Відповідач виставив рахунок № 7102024 на суму 44 330,00 грн.
Платіжною інструкцією № 116 від 08.10.2024 року Позивач сплатив на користь Відповідача суму грошових коштів в розмірі 44 330,00 грн. з призначенням платежу «за брус та дошку. рах. 7102024 від 07.10.24 Без ПДВ. договір 32 від 01.10.2024».
Таким чином, зважаючи на погоджений сторонами в специфікації термін виконання замовлення, враховуючи дату здійснення Позивачем оплати, замовлений товар мав бути поставлений в строк до 22.10.2024 року.
01.11.2024 року сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору № 32, якою визначили повернути кошти до 15.11.2024 в розмір 44 330,00 грн. які були оплачені «Покупцем» згідно Договору №32 від 07.10.2024 року та Специфікації № 1. Після повернення Договір вважається розірваним.
За своєю правовою природою додаткова угода є правочином про зміну умов виконання договору купівлі-продажу, яким сторони погодили виникнення у Відповідача обов`язку повернути отриману попередню оплату у визначений строк та пов`язали припинення договору з повним виконанням такого обов`язку.
Таким чином, укладення додаткової угоди змінило характер подальших взаємовідносин сторін, трансформувавши обов`язок відповідача щодо поставки товару в обов`язок повернути попередню оплату у погоджений сторонами строк, невиконання якого є простроченням виконання грошового зобов`язання.
Як убачається з матеріалів справи, платіжними інструкціями №MAB0371861 від 31.10.2024 року, №MAB0784626 від 29.11.2024 року, № MAB2042519 від 17.02.2025 року, №MAB2116661 від 21.02.2025 року Відповідач повернув Позивачу кошти в сумі лише 20 000,00 грн., у зв`язку з чим, в останнього виникла заборгованість в розмірі 24 300,00 грн. стягнення якої Позивач вимагає в судовому порядку.
На час розгляду справи доказів сплати заборгованості суду не надано.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі наведеної норми закону Позивач просить стягнути з Відповідача 3 % річних у розмірі 1 097,84 грн. за період з 15.11.2024 року по 18.05.2026 року та інфляційні втрати в сумі 4 133,66 грн. за період з 01.11.2024 по 18.05.2026.
За підрахунками суду, розрахунок 3% річних (за кількістю днів розраховано з 16.11.2024 року) здійснено арифметично правильно.
Разом з тим, визначаючи сукупний індекс інфляції, позивач безпідставно врахував індекс інфляції за листопад 2024 року та не врахував індекс інфляції за травень 2026 року, хоча за правилами, викладеними у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, при виникненні прострочення 16.11.2024 листопад 2024 року не включається до сукупного індексу інфляції, а при здійсненні розрахунку станом на 18.05.2026 травень 2026 року, навпаки, підлягає врахуванню.
За підрахунками суду, розмір інфляційних втрат за період прострочення з 16.11.2024 по 18.05.2026 становить 3 856,56 грн., згідно наступного розрахунку:
Останній період (16/11/2024 - 18/05/2026) Індекс інфляції
грудень 2024 101,40
січень 2025 101,20
лютий 2025 100,80
березень 2025 101,50
квітень 2025 100,70
травень 2025 101,30
червень 2025 100,80
липень 2025 99,80
серпень 2025 99,80
вересень 2025 100,30
жовтень 2025 100,90
листопад 2025 100,40
грудень 2025 100,20
січень 2026 100,70
лютий 2026 101,00
березень 2026 101,70
квітень 2026 101,40
травень 2026 100,90
Розрахунок здійснюється за формулою
ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )
ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Останній період
IIc (101,40 : 100) (101,20 : 100) (100,80 : 100) (101,50 : 100) (100,70 : 100) (101,30 : 100) (100,80 : 100) (99,80 : 100) (99,80 : 100) (100,30 : 100) (100,90 : 100) (100,40 : 100) (100,20 : 100) (100,70 : 100) (101,00 : 100) (101,70 : 100) (101,40 : 100) (100,90 : 100) = 1.15851063
Інфляційне збільшення:
24 330,00 x 1.15851063 - 24 330,00 = 3 856,56 грн.
Пунктом 7.2. Договору сторони погодили, що у разі необґрунтованої відмови Продавця від виконання цього Договору, Продавець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 5% від суми замовленого товару. Такий штраф може бути застосований, якщо Товар не покинув склад Продавця, що підтверджується документами згідно п.2.4. Договору.
Посилаючись на зазначені умови договору Позивач просить стягнути з Відповідача штраф в сумі 2 216,50 грн.
Суд зазначає, що застосування передбаченої договором штрафної санкції можливе лише за наявності встановленого факту вчинення відповідачем саме того порушення, з яким сторони пов`язали її настання, а саме необґрунтованої відмови від виконання договору.
Разом з тим матеріали справи свідчать, що після настання строку поставки сторони уклали додаткову угоду, якою за взаємною згодою змінили порядок подальшого виконання договірних зобов`язань, погодивши повернення відповідачем отриманої попередньої оплати у визначений строк та передбачивши, що договір вважається розірваним після повернення коштів. Таким чином, сторони не констатували факт односторонньої відмови відповідача від виконання договору, а врегулювали подальший порядок виконання зобов`язань шляхом зміни їх змісту.
Сам по собі факт порушення відповідачем строку поставки товару, як і подальше порушення строку повернення попередньої оплати, не є тотожним необґрунтованій відмові від виконання договору, якщо інше прямо не встановлено умовами договору.
Оскільки належних та допустимих доказів того, що відповідач допустив саме необґрунтовану відмову від виконання договору, матеріали справи не містять, правові підстави для стягнення передбаченого договором штрафу відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.
На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача суми 29 254,40 грн., з яких: 24 300,00 грн. - сума основного грошового зобов`язання; 1 097,84 грн. - 3% річних; 3 856,56 грн. - інфляційні втрати. В решті позовних вимог слід відмовити.
Оцінка доводів відповідача.
Заперечуючи проти позову Відповідач стверджує, що Договір купівлі-продажу пиломатеріалів № 32 від 07.10.2024 року, є неукладеним (таким, що не відбувся), оскільки він ніколи не був підписаний зі сторони самого Позивача, що за доводами Відповідача встановлено в ухвалах Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/2651/26 від 13.05.2026 та від 19.05.2026.
Як свідчить зміст наданої у справу копії Договору купівлі-продажу № 32 від 01.10.2024 року та додатків до нього, останні підписані обома сторонами даного правочину, що спростовує наведені доводи Відповідача.
Стосовно посилання Відповідача на встановлення судом обставин у справі № 904/2651/26 слід зазначити, що в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України, до обставин, які не підлягають доказуванню при розгляді іншої справи, відносяться обставини, встановлені рішенням суду, до яких ухвали про залишення позову без руху та про повернення позовної заяви, на які посилається Відповідач, не відносяться.
Крім того, відносно доводів Відповідача про неукладеність Договору купівлі-продажу № 32, суд звертає увагу на практику Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц, в якій суд виснував, що укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені у ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
У разі якщо договір виконувався обома сторонами, то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).
Як свідчать матеріали справи, сторони фактично приступили до виконання умов зазначеного договору купівлі-продажу, зокрема, Продавець виписав рахунок для оплати за цим договором, Покупець здійснив оплату, яку прийнято Продавцем. Після цього сторони уклали угоду про зміну умов виконання договору, до виконання яких приступив Відповідача. Зазначені вище обставини виключають обґрунтованість доводів Відповідача відносно того, що такий договір не відбувся.
Щодо помилкового визначення Позивачем правової підстави позову, суд зазначає наступне.
З точки зору процесуального закону, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Як свідчить зміст позовної заяви, в якості правових підстав заявленого позову, Позивач визначає норми ст.ст. 525, 526, 530, 612, 629 ЦК України, які встановлюють загальні умови виконання зобов`язання. При цьому, Позивач зазначає, що Відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов`язання щодо оплати коштів, внаслідок розірвання договору - не здійснив, а отже є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.
Наведена правова кваліфікація відповідає фактичному змісту відносин сторін у даному спорі, а отже, доводи Відповідача відносно не вірного визначення правової підстави позову не заслуговують на увагу.
Єдиним недоліком позову суд вважає формулювання у прохальній частині вимоги про стягнення 24 300,00 грн. як "коштів за непоставлений товар". Це не зовсім відповідає фактичним обставинам, оскільки за згодою сторін зобов`язання з поставки трансформувалося в обов`язок повернути гроші. Проте такий недолік є суто формальним, він не впливає на обґрунтованість позовних вимог і не виключає підстав для їх задоволення.
Як свідчать дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Відповідач припинив свою господарську діяльність як суб`єкт підприємницької діяльності, про що 16.08.2026 року внесено відповідний запис.
Частиною 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до ст.ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Полєтаєва Євгенія Олексіївна відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Спори, стороною яких є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем, віднесені до юрисдикції господарських судів.
Згідно приписів ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 77-79, 86, 123, 126, 129, 233, 236-241, 247, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Полєтаєвої Євгенії Олексіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Панченко Костянтина Михайловича ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) 24 300,00 грн. основного грошового зобов`язання, 1 097,84 грн. 3% річних, 3 856,56 грн. інфляційних втрат, 2 453,29 грн. витрат зі сплати судового збору.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ліпинський