УХВАЛА
05 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/15016/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП КЛІНКЕР Україна"
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2026
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2026
у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Мостової Наталії Володимирівни
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП КЛІНКЕР Україна"
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
1. У грудні 2025 року Фізична особа-підприємець Мостова Наталія Володимирівна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП КЛІНКЕР Україна" про стягнення 670 512,05 грн, з яких: 462 050,00 грн - основного боргу, 140 594,93 грн - процентів за користування чужими грошовими коштами, 62 252,65 грн - пені, 5 614,47 грн - інфляційних втрат.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за договорами-заявками про надання транспортно-експедиційних послуг, зокрема: №325-003667 від 20.05.2025, №325-003782 від 23.05.2025, №325-004390 від 16.06.2025, №325-005067 від 08.07.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІП КЛІНКЕР Україна" в обумовлений строк не здійснило у повному обсязі та у визначені строки оплату наданих послуг, у зв`язку з чим виникла заборгованість.
3. Господарський суд міста Києва рішенням від 09.02.2026 закрив провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 75 000,00 грн на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у зв`язку з відсутністю предмета спору. В іншій частині позов задовольнив: стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП КЛІНКЕР Україна" на користь Фізичної особи-підприємця Мостової Наталії Володимирівни 387 050,00 грн основного боргу, 140 594,93 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 62 252,65 грн пені, 5 614,47 грн інфляційних втрат та 7 146,14 грн витрат по сплаті судового збору.
4. Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІП КЛІНКЕР Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києві від 09.02.2026 в частині стягнення 140 594,93 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 62 252,65 грн пені та ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП КЛІНКЕР Україна" на користь Фізичної особи-підприємця Мостової Наталії Володимирівни 10 000,00 грн пені, в іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.
5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 29.06.2026 залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2026.
6. 16.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІП КЛІНКЕР Україна" через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 в частині стягнення 140 594,93 грн процентів за користування чужими грошовими коштами та 62 252,65 грн пені; в цій частині прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 10 000,00 пені; в іншій частині оскаржувані рішення залишити без змін.
7. Дослідивши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП КЛІНКЕР Україна", Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
8. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
9. Відповідно до п.9 ч.3 ст.2 ГПК, одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.
10. Згідно із п.2 ч.3 ст.287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
11. Отже особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
12. Згідно з ч.5 ст.12 ГПК для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
13. Частиною 7 ст.12 ГПК передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
14. У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п.1 ч.1 ст.163 ГПК).
15. Статтею 7 Закону "Про Державний бюджет України на 2025 рік" визначено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
16. Предметом спору у цій справі є стягнення 670 512,05 грн, що менше, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (1 514 000,00 грн).
17. Водночас касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП КЛІНКЕР Україна" не містить жодних обґрунтувань, які могли би бути визнані такими, що підпадають під дію пп.а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК.
18. Рекомендацією №R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч."с" ст.7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
19. Таким чином, законодавець надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у п.1 ч.1 ст.293 ГПК, і це повністю узгоджується з положеннями ст.129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
20. При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
21. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
22. Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені п.2 ч.3 ст.287 ГПК випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
23. Згідно з п.1 ч.1 ст.293 ГПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
24. Оскільки касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП КЛІНКЕР Україна" не містить жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію пп.а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК, Верховний Суд вважає, що скаржником не дотримано умову допуску цієї справи до касаційного оскарження.
25. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №910/15016/25 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП КЛІНКЕР Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2026, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
26. У зв`язку із відмовою у відкритті касаційного провадження у справі №910/15016/25, Верховний Суд не розглядає клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП КЛІНКЕР Україна" про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 до їх перегляду в касаційному порядку, а також про слухання справи в суді касаційної інстанції за участю скаржника та його представника.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/15016/25 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП КЛІНКЕР Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді О. Мамалуй
В. Студенець