УХВАЛА
05 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/13905/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Цвілюка Б.В.,
представників учасників справи:
Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" - ОСОБА_1,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" - Тіньков Д.Л.,
розглянувши у закритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026
у справі за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка"
про стягнення 101 275 341,11 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" (далі - ТОВ "Українська бронетехніка")
до Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (далі - ДП "АОЗ")
про визнання частини договору недійсною,
В С Т А Н О В И В:
1. У листопаді 2025 року ДП "АОЗ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Українська бронетехніка" про стягнення 101 275 341,11 грн, з яких: 49 801 736,88 грн - пеня, 37 404 738,00 грн - штраф, 14 068 866,23 грн - проценти за користування коштами попередньої оплати.
2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення від 30.03.2024 №22/2-92-ЕДК-24 (далі - державний контракт) в частині прострочення поставки товару, у зв`язку з чим здійснено нарахування пені, штрафу та процентів за користування коштами попередньої оплати на підставі п.7.2. контракту.
3. У листопаді 2025 року ТОВ "Українська бронетехніка" звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до ДП "АОЗ" про визнання недійсним пп.4 п.7.2 державного контракту.
4. Господарський суд міста Києва рішенням від 11.02.2026
- первісний позов задовольнив частково: стягнув з ТОВ "Українська бронетехніка" на користь ДП "АОЗ" 5 000 000,00 грн пені, 4 000 000,00 грн штрафу та судовий збір у розмірі 728 069,30 грн; у задоволенні іншої частини позову відмовив;
- зустрічний позов задовольнив повністю: визнав недійсним пп.4 п.7.2. державного контракту.
5. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване таким:
1) щодо зустрічних позовних вимог: спірний пункт контракту передбачає подвійну відповідальність у вигляді стягнення пені у разі протиправної поведінки виконавця внаслідок порушення строків поставки товару, що суперечить ст.61 Конституції України, та з огляду на погодження сторонами розміру процентів за користування коштами попередньої оплати, які не встановлюються ними, не залежать від їх волі (тоді як облікова ставка є змінюваною та не встановлюється сторонами контакту); оскаржуваний пункт державного контракту суперечить вимогам законодавства, у зв`язку з чим пп.4 п.7.2 державного контракту підлягає визнанню недійсним;
2) щодо первісного позову:
- перевіривши розрахунок пені та штрафу за прострочення поставки 1 партії товару, дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки відповідно до специфікації вартість 1 партії становить 667 941 750,00 грн за 6 250 одиниць товару, з яких відповідачем за первісним позовом поставлено 1 250 одиниць на суму 135 056 650,00 грн, відповідно до уточнюючого акта від 13.12.2024 та коригуючої накладної, підписаними обома сторонами; отже, відповідач за первісним позовом не поставив товар першої партії на суму 532 885 100,00 грн, відповідно до якої і варто здійснювати нарахування штрафних санкцій; за розрахунком суду обґрунтованим розміром пені за прострочення поставки ТОВ "Українська бронетехніка" першої партії товару за період з 24.04.2025 до 24.07.2025 є 49 025 429,20 грн;
- розрахунок пені за прострочення поставки 2 партії товару за 24.07.2025 у сумі 641 224 08 грн є обґрунтованим;
- за розрахунком суду обґрунтованим розміром штрафу за прострочення поставки ТОВ "Українська бронетехніка" першої партії товару є 37 301 957,00 грн;
- враховуючи специфіку товарів, що є предметом державного контракту, та відповідно обмеженість кола контрагентів, з якими відповідач за первісним позовом може укласти відповідні контракти на поставку таких товарів, та положення ст.17 Конституції України, суд першої інстанції дійшов висновку про зменшення розміру належних до стягнення з відповідача за первісним позовом пені до 5 000 000,00 грн та штрафу до 4 000 000,00 грн;
- разом із тим, оскільки суд дійшов висновку про задоволення зустрічного позову про визнання недійсним пп.4 п.7.2 державного контракту, підстави нараховувати та стягувати з постачальника проценти за користування коштами відсутні, у зв`язку з чим первісний позов в частині позовних вимог про стягнення з ТОВ "Українська бронетехніка" 14 068 866,23 грн процентів за користування коштами попередньої оплати не підлягає задоволенню.
6. Північний апеляційний господарський суд постановою від 26.05.2026 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 в частині відмови у задоволенні позову ДП "АОЗ" щодо стягнення з ТОВ "Українська бронетехніка" 14 068 866,23 грн процентів за користування коштами попередньої оплати та в частині задоволення зустрічного позову ТОВ "Українська бронетехніка" про визнання недійним пп.4 п.7.2. державного контракту; ухвалив в цій частині нове рішення, яким позов ДП "АОЗ" до ТОВ "Українська бронетехніка" в частині стягнення 14 068 866,23 грн процентів за користування коштами попередньої оплати задовольнив частково, у задоволені зустрічного позову ТОВ "Українська бронетехніка" про визнання недійним пп.4 п.7.2. державного контракту відмовив повністю; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 залишив без змін.
7. Суд апеляційної інстанції виклав резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 в такій редакції:
"1. Первісний позов ДП "АОЗ" задовольнити частково.
2. Стягнути з ТОВ "Українська бронетехніка" на користь ДП "АОЗ" пеню у розмірі 5 000 000,00 грн, штраф у розмірі 4 000 000,00 грн, 1 406 886,62 грн процентів за користування коштами попередньої оплати та судовий збір у розмірі 840 480,59 грн.
3. В іншій частині первісного позову відмовити.
4. У задоволенні зустрічного позову ТОВ "Українська бронетехніка" відмовити повністю.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ".
8. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована таким:
1) щодо вимог за зустрічним позовом:
- спірний пп.4 п.7.2 контракту передбачає саме сплату відсотків за користування коштами попередньої оплати, що має іншу правову природу, ніж неустойка, отже, підпункти 1 та 4 п.7.2 державного контракту не передбачають однакову подвійну відповідальності за одне й те саме порушення, не дублюють один одного; колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що встановлений у спірному пп.4 п.7.2 державного контракту розмір процентів за користування коштами попередньої оплати у вигляді подвійної облікової ставки НБУ є незрозумілим та неприйнятним способом визначення розміру плати за користування грошовими коштами для сторін контракту, та вважає ці висновки судів помилковими;
- встановлений у спірній умові контракту розмір процентів за користування коштами попередньої оплати у вигляді подвійної облікової ставки НБУ є зрозумілим, оскільки облікова ставка НБУ визначається у відсотках річних, її розмір є чітко визначеним та затвердженим Правлінням НБУ, інформація про розмір облікової ставки НБУ та період її дії систематично оприлюднюється і наявна в загальному доступі, передбачений пп.4 п.7.2 контракту порядок та спосіб визначення розміру плати за користування попередньою оплатою відповідає вимогам чинного законодавства та звичаям ділового обороту; визначення сторонами у контракті розміру відсотків за користування попередньою оплатою у розмірі подвійної ставки НБУ свідчить про волевиявлення сторін правочину на визначення процентів саме в такому розмірі;
- частина 2 ст.625 ЦК не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки спірний пп.4 п.7.2 державного контракту передбачає нарахування процентів не за прострочення виконання грошового зобов`язання, а саме за користування коштами попередньої оплати;
2) щодо вимог за первісним позовом:
- колегія суддів, перевіривши розрахунок, погоджується з судом першої інстанції, що обґрунтованим розміром пені за прострочення поставки ТОВ "Українська бронетехніка" першої партії товару за період з 24.04.2025 до 24.07.2025 є 49.025.429,20 грн; при цьому, розрахунок пені за прострочення поставки 2 партії товару за 24.07.2025 у сумі 641 224,08 грн є обґрунтованим; крім того, обґрунтованим також є розмір штрафу в сумі 37 301 957,00 грн за прострочення поставки ТОВ "Українська бронетехніка" першої партії товару;
- щодо клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розміру пені та штрафу до 1% від заявленої суми: враховуючи специфіку товарів, що є предметом державного контракту та, відповідно, обмеженість кола контрагентів, з якими відповідач за первісним позовом може укласти відповідні контракти на поставку таких товарів, та положення ст.17 Конституції України, за змістом яких оборона України, захист її суверенітету територіальної цілісності і недоторканності, забезпечення економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, Збройних Сил України, справою всього народу, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про зменшення розміру належних до стягнення з відповідача за первісним позовом пені до 5 000 000,00 грн та штрафу до 4 000 000,00 грн;
- беручи до уваги специфіку укладеного сторонами державного контракту, причини і обставини, які зумовили порушення відповідачем за первісним позовом його договірних зобов`язань в частині порушення строку поставки товару, зважаючи на відсутність доказів понесення позивачем за первісним позовом збитків та інших негативних наслідків через таке прострочення, погіршення фінансового стану, з урахуванням того, що стягнення з відповідача за первісним позовом штрафних санкцій є мірою покарання останнього за таке порушення, а не способом збагачення іншої сторони, з урахуванням того, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права, суд апеляційної інстанції, керуючись приписами статей 551 ЦК та 233 ГК вбачає наявність обґрунтованих підстав для зменшення розміру заявлених до стягнення процентів за користування коштами попередньої оплати на 90% до 1 406 886,62 грн.
9. 19.06.2026 ДП "АОЗ" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ДП "АОЗ" та ухвалити нове рішення у відповідній частині про повне задоволення первісного позову.
10. ДП "АОЗ" посилається на підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктами 1, 4 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), та вказує, що суди попередніх інстанцій застосували:
- статті 13, 14, 42, 86 ГПК без урахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (щодо змагальності сторін у господарському процесі);
- ст.614 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №904/5610/19 (особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання);
- ст.233 Господарського кодексу України (далі - ГК), ст.551 ЦК без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №911/952/22, у постановах Верховного Суду від 19.03.2024 у справі №910/4390/23, від 08.05.2018 у справі №924/709/17, від 29.04.2026 у справі №910/9544/25, від 20.05.2026 у справі №910/6284/25, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 28.09.2022 у справі №916/2302/21;
- ст.233 ГК, ст.551 ЦК, статті 86, 210, 237 ГПК без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №917/549/20 (щодо обов`язку суду надати оцінку доказам що входять до предмета доказування), від 01.06.2023 у справі №914/596/22 (щодо необхідності застосування категорій та стандартів доказування з дотриманням принципу змагальності);
- статті 536, 546, 548, 549, 551, ч.3 ст.693 ЦК та ст.233 ГК без урахування висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 12.03.2026 у справі №910/6742/25, від 15.04.2026 у справі №910/7882/25, від 05.05.2026 у справі №910/13347/24, від 03.12.2021 у справі №910/14180/18, від 02.12.2025 у справі №910/1595/25, від 11.09.2024 у справі №910/13575/23, від 04.06.2025 у справі №910/5992/24, від 26.11.2025 у справі №910/8369/24;
- порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме статті 2, 5, 7, 11, 13, 73 - 79, 86, 91, 236, 269 ГПК; встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (дійшли висновку про можливість зменшення неустойки за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які посилався відповідач за первісним позовом); виконали неправильний розрахунок неустойки; порушили принцип змагальності сторін, надавши перевагу доводам відповідача за первісним позовом, які не підтверджені належними та допустимими доказами відповідно до закону та умов державного контракту №22/2-92-ЕДК-24 від 30.03.2024.
11. 17.07.2026 через систему Електронний суд надійшов відзив ТОВ "Українська бронетехніка", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції, частково змінене постановою суду апеляційної інстанції - без змін.
12. У відзиві ТОВ "Українська бронетехніка" зазначає, зокрема, таке:
- більшість постанов Верховного Суду, на які посилається скаржник, ухвалені у правовідносинах, не подібних до правовідносин, що виникли у цій справі;
- доводи скаржника про порушення принципу змагальності є оціночними;
- існують протилежні позиції Верховного Суду щодо визначення правової природи процентів за користування коштами; для прикладу, Верховний Суд у постанові від 05.05.2026 у справі №910/13347/24 виснував про відсутність підстав для зменшення процентів за користування чужими грошовими коштами, тоді як у постановах від 05.03.2026 справі №910/12562/24, від 12.03.2026 у справі №910/3205/24 (справа між ДП "АОЗ" та ТОВ "Українська бронетехніка") дійшов висновку про правомірність зменшення процентів за користування грошовими коштами;
- здійснений судом першої інстанції розрахунок є правильним; навіть у разі обґрунтованості тверджень скаржника про неправильно здійснений розрахунок, це не є підставою касаційного оскарження, а є арифметичною помилкою, що має бути виправлена в порядку ст.243 ГПК;
- наявна усталена судова практика щодо зменшення розміру штрафних санкцій, яка склалася, зокрема, між ТОВ "Українська бронетехніка" та Міністерством оборони України; таке зменшення відноситься до дискреційних повноважень суду залежно від обставин конкретної справи;
- суди попередніх інстанцій взагалі не мали задовольняти позовні вимоги ДП "АОЗ" про стягнення штрафу у розмірі 7% з огляду на положення ч.4 ст.17 Закону №4196-IX "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об?єднань юридичних осіб" (далі - Закон №4196-IX); посилається на постанову Верховного Суду від 05.03.2026 у справі №910/7366/25.
13. 04.08.2026 до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "Українська бронетехніка" (подане через систему Електронний суд 03.08.2026) про зупинення провадження у цій справі до завершення розгляду справи №910/5879/25 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Об`єднана палата).
14. Верховний Суд ухвалою від 08.07.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "АОЗ", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 05.08.2026.
15. Дослідивши матеріали справи та касаційної скарги ДП "АОЗ", Верховний Суд дійшов такого висновку.
16. Верховний Суд ухвалою від 07.07.2026 іншу справу №910/10229/24 передав на розгляд Об`єднаної палати для відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05.03.2026 у справі №910/7366/25 та від 29.04.2026 у справі №910/3844/25, шляхом їх конкретизації, зазначивши, що якщо сторони договору або державного контракту самостійно погодили стягнення штрафу в розмірі 7% без посилання на ст.231 ГК, приписи ч.4 ст.17 Закону №4196 IX до такої договірної неустойки не застосовуються.
17. У справі №910/10229/24 Міністерство оборони України звернувся до суду з позовом до Підприємства про стягнення коштів, а саме, пені, штрафу, відсотків за користування чужими грошовими коштами, нарахованих у зв`язку з невиконанням виконавцем умов державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення.
18. Колегія суддів, передаючи справу №910/10229/24 на розгляд Об`єднаної палати, виходила з такого:
- питання застосування ч.4 ст.17 Закону №4196-IX у подібних правовідносинах поставки, в яких постачальник є виконавцем державного контракту з оборонних закупівель, не завершеного на день набрання чинності цим Законом, а умови договору щодо нарахування штрафу є аналогічними за змістом, було предметом розгляду Верховного Суду в постановах від 05.03.2026 у справі №910/7366/25 та від 29.04.2026 у справі №910/3844/25;
- у цих постановах Верховний Суд зазначив, що в умовах воєнного стану, введеного в Україні, законодавець звільнив виконавців державних контрактів з оборонних закупівель від сплати штрафів за прострочення виконання зобов`язань, передбачених ст.231 ГК, якщо ці контракти: 1) виконуються під час/ воєнного стану та 2) не завершені на момент набрання чинності відповідним законом, який, зокрема, визначає особливості застосування штрафних санкцій у цей період; отже, у постановах Верховного Суду від 05.03.2026 у справі №910/7366/25 та від 29.04.2026 у справі №910/3844/25 сформульовано висновок про можливість застосування ч.4 ст.17 Закону №4196-IX до штрафу в розмірі 7% незалежно від того, чи заявлений він безпосередньо на підставі ст.231 ГК, чи встановлений самостійно сторонами у договорі;
- відповідно до ч.2 ст.551 ЦК розмір неустойки може встановлюватися як договором, так і актом цивільного законодавства; тому варто розмежовувати неустойку, правовою підставою застосування якої є відповідна норма закону, та договірну неустойку, що ґрунтується на погодженому сторонами регулюванні їхньої відповідальності;
- за позицією колегії суддів, ч.4 ст.17 Закону №4196-IX прямо передбачає незастосування положень абз.3 ч.2 ст.231 ГК, відтак його дія поширюється саме на штраф, нарахований відповідно до зазначеної норми, а не на будь-яку договірну неустойку лише з огляду на тотожність її розміру із передбаченим законом штрафом;
- це, на переконання колегії суддів, зумовлює необхідність відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05.03.2026 у справі №910/7366/25 та від 29.04.2026 у справі №910/3844/25, шляхом їх конкретизації, зазначивши, що якщо сторони договору або державного контракту самостійно погодили стягнення штрафу в розмірі 7% без посилання на ст.231 ГК, приписи ч.4 ст.17 Закону №4196 IX до такої договірної неустойки не застосовуються.
19. Об`єднана палата ухвалою від 30.07.2026 прийняла до свого провадження справу №910/10229/24.
20. Отже, Об`єднана палата у справі №910/10229/24 має надати відповідь щодо можливості застосування ч.4 ст.17 Закону №4196-IX у подібних правовідносинах поставки, в яких постачальник є виконавцем державного контракту з оборонних закупівель, не завершеного на день набрання чинності цим Законом, а умови договору щодо нарахування штрафу є подібними.
21. У цій справі №910/13905/25 ДП "АОЗ" (як і позивач у справі №910/10229/24) звернулося з позовом до ТОВ "Українська бронетехніка" про стягнення коштів, а саме, пені, штрафу та процентів за користування коштами попередньої оплати.
22. Суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справи вирішив, зокрема, стягнути з ТОВ "Українська бронетехніка" на користь ДП "АОЗ" штраф у розмірі 4 000 000,00 грн (із заявлених 37 404 738,00 грн).
23. У касаційній скарзі ДП "АОЗ" просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій (зокрема, в частині відмови у повному задоволенні вимог про стягнення штрафу) та ухвалити нове рішення про повне задоволення його позову.
24. Водночас, заперечуючи проти доводів касаційної скарги, ТОВ "Українська бронетехніка" вказує, що суди попередніх інстанцій взагалі не мали задовольняти позовні вимоги ДП "АОЗ" про стягнення штрафу у розмірі 7% з огляду на положення ч.4 ст.17 Закону №4196-IX. На таке питання щодо можливості стягнення штрафу за неналежне виконання державного контракту з оборонних закупівель має надати Об`єднана палата в межах справи №910/10229/24.
25. Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
26. Згідно з п.11 ч.1 ст.229 ГПК провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.7 ч.1 ст.228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
27. Враховуючи предмет та підстави позову, підстави касаційного оскарження, доводи прокурора у справі, що переглядається, та передачу на розгляд Об`єднаної палати справи №910/10229/24 для висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05.03.2026 у справі №910/7366/25 та від 29.04.2026 у справі №910/3844/25, щодо застосування ч.4 ст.17 Закону №4196 IX у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі №910/13905/25 до завершення перегляду Об`єднаною палатою справи №910/10229/24.
Керуючись статтями 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Зупинити касаційне провадження у справі №910/13905/25 за касаційною скаргою Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026до завершення перегляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи №910/10229/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді О. Мамалуй
В. Студенець