УХВАЛА
06 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 925/1618/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Могил С. К., Волковицька Н. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2026 (колегія суддів: Андрієнко В. В., Буравльов С. І., Шапран В. В.) та рішення Господарського суду Черкаської області від 14.05.2025 (суддя Гладун А. І.) у справі
за позовом керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до Виконавчого комітету Городищенської міської ради, Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" про усунення перешкод у користуванні майном та повернення майна.
ВСТАНОВИВ:
Керівник Смілянської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (далі - Міністерство) з позовом до Виконавчого комітету Городищенської міської ради (далі - Виконавчий комітет), Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" (далі - Релігійна громада) про усунення перешкод у користуванні майном та повернення майна.
14.05.2025 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2026, повний текст якої складено 27.04.2026, про задоволення позову до Релігійної громади та про відмову у позові до Виконавчого комітету.
22.06.2026 Релігійна громада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржені рішення судів попередніх інстанцій, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.06.2026 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.
25.06.2026 Верховний Суд витребував у судів попередніх інстанцій матеріали справи, які надійшли 29.06.2026.
У зв`язку з перебуванням суддів Рогач Л. І., Мачульського Г. М. у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 13.07.2026 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснов Є. В. - головуючий, Могил С. К., Волковицька Н. О.
21.07.2026 Верховний Суд ухвалою залишив касаційну скаргу без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зобов`язав скаржника усунути її недоліки шляхом подання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням інших причин поважності пропуску строку на оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 18.03.2026 та надання відповідних доказів на підтвердження цих підстав, доказів сплати судового збору у розмірі 9 689,60 грн та визначення підстав (підстави) касаційного оскарження, передбачених (передбаченої) частиною другою статті 287 ГПК України, з належним обґрунтуванням із урахуванням наведеного в цій ухвалі.
31.07.2026 на виконання зазначеної ухвали Релігійна громада подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої додала докази сплати судового збору.
У заяві скаржник повторно зазначає, що строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції пропущено з поважних причин, оскільки він не був обізнаний про її прийняття 18.03.2026 через те, що до його електронного кабінету зазначене судове рішення було доставлено майже через місяць.
Крім того, скаржник посилається на наявність окремої думки судді та зазначає, що з урахуванням дати її ухвалення строк касаційного оскарження пропущено лише на дванадцять днів, що, на його переконання, є незначним.
Розглянувши заяву скаржника щодо поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про визнання неповажними причин пропуску строку на касаційне оскарження з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Доводи скаржника про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції складено 27.04.2026 та цього ж дня її доставленого до електронного кабінету скаржника та до електронного кабінету його представника - Юдіна Володимира Сергійовича, який подав касаційну скаргу.
Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України саме з цієї дати розпочався перебіг строку на касаційне оскарження.
Водночас зі касаційною скаргою Релігійна громада звернулася через систему "Електронний суд" лише 22.06.2026, тобто після закінчення встановленого процесуальним законом строку.
Посилання скаржника на те, що він не знав про прийняття постанови 18.03.2026, не свідчить про наявність об`єктивних і непереборних обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду касаційної інстанції, оскільки вирішальним для обчислення строку є дата складення повного тексту судового рішення та його вручення - 27.04.2026, а не дата проголошення постанови - 18.03.2026.
Крім того, посилання скаржника на наявність окремої думку судді від 05.05.2026 як на підставу для поновлення строку є необґрунтованим, так як предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, повний текст якої складено 27.04.2026 та цього ж дня отримана скаржником та його представником в електронному кабінеті.
В свою чергу окрема думка судді не є судовим рішенням, не змінює дати ухвалення чи складання повного тексту постанови, не впливає на початок перебігу строку на касаційне оскарження та не може бути підставою для його поновлення.
За оцінкою колегії суддів, скаржником не наведено таких переконливих аргументів, які б свідчили про наявність особливих та непереборних обставин, що перешкоджали у строк, встановлений законом, звернутися з належно оформленою касаційною скаргою.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.
Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Верховний Суд, розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та оцінивши зазначені скаржником причини на предмет їх поважності, дійшов висновку, що скаржник не навів переконливих аргументів щодо неможливості своєчасного оскарження судового рішення, а отже, пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, яких особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при зверненні із касаційною скаргою.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Релігійної громади на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2026 та рішення Господарського суду Черкаської області від 14.05.2025, на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 288, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2026 та рішення Господарського суду Черкаської області від 14.05.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя С. К. Могил
Суддя Н. О. Волковицька