Справа № 170/494/26
Провадження №2-н/170/5/26
У Х В А Л А
про відмову у видачі судового наказу
07 серпня 2026 року сел. Шацьк
Суддя Шацького районного суду Волинської області Жевнєрова Н.В., дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
в с т а н о в и в: Заявник ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання їх малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму і не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з ч. 2 ст. 160 ЦПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Стаття 180 Сімейного кодексу України визначає, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно зі ст. 181 цього Кодексу способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За змістом зазначених норм закону право вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, до того з батьків, хто проживає окремо від дитини, і не бере участі в утриманні дитини.
Частиною 5 статті 165 ЦПК України передбачено, що у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
З витягів з Єдиного державного демографічного реєстру установлено, що місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 07.06.2023 року зареєстроване за однією адресою: АДРЕСА_1 .
Поряд із цим у своїй заяві батько малолітнього ОСОБА_3 . ОСОБА_1 вказав, що з лютого 2025 року малолітній син фактично проживає разом з ним та перебуває на його повному утриманні. Незважаючи на те, що і батьки, і дитина зареєстровані за однією адресою, мати дитини ОСОБА_2 більшу частину часу перебуває за кордоном, добровільної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, домовленості про спільне утримання дитини між ними не досягнуто.
На підставі пункту 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано за вимогою про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Стаття 163 ЦПК України містить вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено, зокрема, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
ОСОБА_1 зазначив у своїй заяві вимогу про стягнення аліментів на дитину та обставини, на яких вона ґрунтується. Однак переліку доказів, якими заявник обґрунтовує те, що мати дитини ОСОБА_2 проживає окремо від дитини і не бере участі в утриманні сина, у заяві не вказано; документи або їх копії, що підтверджують зазначені обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, ОСОБА_1 не додав, чим порушив вимоги ч. 2, ч. 3 ст. 163 ЦПК України.
На підставі п. 1, п. 3, п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
З огляду на викладені обставини, суддя дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України. На підставі пункту 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ за заявою ОСОБА_1 за вимогою про стягнення аліментів на дитину не може бути видано, у зв`язку з необхідністю залучення інших заінтересованих осіб, отже, заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 ЦПК України. Вказані обставини є підставою для висновку, що з поданої ОСОБА_1 заяви не вбачається виникнення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160-167 ЦПК України, суддя
у х в а л и в: У задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 відмовити. Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Н.В. Жевнєрова Згідно з оригіналом Суддя Шацького районного суду Волинської області Н.В. Жевнєрова