КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 759/13921/24 Головуючий у І інстанції Шум Л.М.
Провадження №22-ц/824/8765/2026 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 липня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Борисової О.В., Голуб С.А.,
за участі секретаря Кононової Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» - Сисина Віталія Вікторовича на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 23 лютого 2026 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ», боржник ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2026 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРФІНСТАНДАРТ" звернулось до Святошинського районного суду м. Києва з заявою про видачу дубліката виконавчого листа .
У заяві представник заявника посилається на те, що 08 жовтня 2024 року Святошинським районним судом міста Києва ухвалено судове рішення у справі № 759/13921/24 за позовом ТОВ «ІНСТАФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №IU 8982462 від 12.11.2021р.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІНСТАФІНАНС» заборгованість у розмірі: 23 815,00 з яких: 11 100,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за Кредитним договором, 5 389,00 гривень заборгованість за процентами для початково зазначеної тривалості, 0,00 гривень - заборгованість за процентною ставки в день для періоду, що перевищує початково зазначену тривалість кредиту, 7 326,00 гривень - заборгованість за платою за організацію продовження, якщо сплачується у порядку післяплати.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІНСТАФІНАНС» сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 2 000,00,00 грн.
Святошинським районним судом міста Києва видано виконавчий лист на примусове виконання цього рішення.
03 квітня 2025 року ТОВ «ІНСТАФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРФІНСТАНДАРТ» уклали договір факторингу №573/ФК-25, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № IU8982462 від 12.11.2021.
24 вересня 2025 року ухвалою Святошинського районного суду міста Києва заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРФІНСТАНДАРТ» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.
Замінено стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» у виконавчому листі з виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва по справі №759/13921/24 від 08 жовтня 2024 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСТАФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРФІНСТАНДАРТ" (код ЄДРПОУ: 41153878).
ТОВ «ІНСТАФІНАНС» направило ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» лист N° 154-12/Вих. від 04.02.2026, яким повідомило, що виконавчий лист, виданий на підставі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2024 року у справі № 759/13921/24 про стягнення заборгованості до органів примусового виконання ТОВ «ІНСТАФІНАНС» не подавався. У добровільному порядку заборгованість боржником не погашена.
Станом на дату надання відповіді ТОВ «ІНСТАФІНАНС» не має можливості передати зазначений виконавчий лист, оскільки його місцезнаходження встановити не вдалося. Виконавчий лист вважається втраченим за невідомих обставин.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23 лютого 2026 року заяву залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, представник ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» в особі директора Сисина В.В. подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Посилаючись на необґрунтованість, порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про видачу дублікату виконавчого листа.
В обґрунтування апеляційної скарги представник апелянта зазначає, що судом не надано оцінки доказам та не мотивовано, чому подані докази не можуть підтверджувати факт втрати виконавчого листа.
Представник скаржника зазначає, що первісний кредитор надав офіційну відповідь на запит про передачу документів про неможливість передати виконавчий лист виданий на підставі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2024 року у справі № 759/13921/24, у зв`язку з тим, що місцезнаходження виконавчого листа не вдалося встановити.
Крім цього, даною відповіддю первісний стягувач повідомив, що до органів виконавчої служби або приватного виконавця не звертався, вказане підтверджується відсутністю відкритих виконавчих проваджень.
Зазначає, що на момент звернення з вказаною заявою рішення суду боржником в добровільному порядку не виконане, дана обставина зумовлює необхідність отримання дублікату виконавчого листа для реалізації права на примусове виконання судового рішення.
Посилаючись на практику Верховного Суду зазначає, що сам факт відсутності виконавчого листа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому положеннями статті 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надійшло.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 360 ЦПК України).
Учасники справи (провадження) в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, причини неявки до апеляційного суду не повідомляли, а тому колегія суддів дійшла висновку, що їх неявка відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 08.10.2024 Святошинським районним судом міста Києва ухвалено судове рішення у справі № 759/13921/24 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №IU 8982462 від 12.11.2021р.
24.09.2025 ухвалою Святошинського районного суду міста Києва заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРФІНСТАНДАРТ» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.
Згідно листа, який ТОВ «ІНСТАФІНАНС» направило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРФІНСТАНДАРТ» лист N° 154-12/Вих. від 04.02.2026, повідомлено, що виконавчий лист, виданий на підставі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08.10.2024 у справі № 759/13921/24 про стягнення заборгованості до органів примусового виконання ТОВ «ІНСТАФІНАНС» не подавався, у добровільному порядку заборгованість боржником не погашена та станом на дату надання відповіді ТОВ «ІНСТАФІНАНС» не має можливості передати зазначений виконавчий лист, оскільки його місцезнаходження встановити не вдалося. Виконавчий лист вважається втраченим за невідомих обставин.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРФІНСТАНДАРТ" не надало жодного належного та достатнього доказу, який би підтверджував факт втрати виконавчого документа.
Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками не погоджується, оскільки вони не відповідають встановленим по справі обставинам та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
За правилом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
В частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Як вказано в пункті 17.4 розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення», у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18) зроблено висновок, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12.
Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.
Згідно із частиною першою, другою, пункту 1 частини четвертої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.
У даній справі рішення Святошинського районного суду міста Києва ухвалене 08 жовтня 2024 року, таким чином строк пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання вказаного рішення на дату звернення ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ», визначений пунктом 1 частини четвертої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» не закінчився.
Відмовляючи в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції не навів мотивів відхилення листа «ТОВ «ІНСТАФІНАНС» за №154-12/Вих від 04.02.2026», як доказу, та не зазначив, яким саме документом та яким чином заявником може бути підтверджена втрата виконавчого листа.
З матеріалів справи вбачається, що представник ТОВ «ІНСТАФІНАНС» - Жевега К.В. 07.01.2025 року звернулась до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про направлення позивачу копії судового рішення та видачу виконавчого листа.(а.с. 52-54)
04 березня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва направив на адресу ТОВ «ІНСТАФІНАНС» копію судового рішення та виконавчий лист у справі №759/13921/24. (а.с 55)
Поряд із цим, згідно змісту листа, який ТОВ «ІНСТАФІНАНС» направило ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» 04.02.2026, виконавчий лист, виданий на підставі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08.10.2024 у справі № 759/13921/24 про стягнення заборгованості до органів примусового виконання ТОВ «ІНСТАФІНАНС» не подавався, у добровільному порядку заборгованість боржником не погашена та станом на дату надання відповіді ТОВ «ІНСТАФІНАНС» не має можливості передати зазначений виконавчий лист, оскільки його місцезнаходження встановити не вдалося. Виконавчий лист вважається втраченим за невідомих обставин.
На думку колегії суддів, зазначений лист є належним доказом, який доводить факт відсутності виконавчого документа у нього як стягувача, що за відсутності даних про відкриття виконавчого провадження свідчить про те, що його було втрачено.
Необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили (рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (правова позиція ВСУ у справі № 6-608цс15) право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», на ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 41 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року).
Крім того, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система договірної держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).
З огляду на зазначене, видача дубліката виконавчого документа є дією адміністративних органів і суду, яка спрямована на усунення перепон у завершенні судового провадження та на виконання судового рішення про задоволення вимог кредитора.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд.
У справі, яка переглядається, стягувачем зазначено достатніх підстав та надано належних доказів на підтвердження обставин втрати оригіналу виконавчого документа та неможливості встановити його місцезнаходження.
За наведених обставин, з метою захисту прав стягувача та виконання судового рішення про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором, яке набрало законної сили, наявні підстави для видачі дубліката виконавчого листа, виданого Святошинським районним судом міста Києва на виконання рішення суду від 08.10.2024 року у справі № 759/13921/24.
Розглядаючи заяву, суд першої інстанції у порушення вимог статей 89, 264 ЦПК України наведеного вище не врахував, не дослідив належним чином наявні в матеріалах справи докази та неправильно застосував норми Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» про видачу дубліката виконавчого документа.
Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має правоскасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа не відповідає матеріалам справи, постановлена з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, а відтак відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» про видачу дубліката виконавчого документа.
Відповідно до вимог статей 141, 382 ЦПК України з боржника стягуються документально підтвердженні судові витрати, понесені заявником (стягувачем), а саме: 79,88 грн судового збору за розгляд заяви в суді першої інстанції та 3 228,00 грн - в апеляційному суді, а всього стягується 3307,88 грн сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 367 - 369, 372, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу подану Сисиним Віталієм Вікторовичем в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ»задовльнити.
Скасувати ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 23 лютого 2026 року та ухвалити рішення.
Заяву ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» про видачу дублікату виконавчого документа з виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08.10.2024 у справі № 759/13921/24 задовольнити.
Видати ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» (ЄДРПОУ 41153878) дублікат виконавчого документа на виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08.10.2024 у справі № 759/13921/24.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» (ЄДРПОУ 41153878, 03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3) 3307 (три тисячі триста сім) гривень 88 коп. сплаченого судового збору.
Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 05 серпня 2026 року.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді : О.В. Борисова
С.А. Голуб