КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-з/824/18/2026
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року м. Київ
Справа № 752/12099/21
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд», яка подана представником Крикуновим Олександром Володимировичем, про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віа-авто» про визнання майнових прав
встановив:
Постановою Київського апеляційного суду від 09 липня 2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд», яка подана представником Крикуновим О.В., - задоволено частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 червня 2021 року - скасовано та ухвалено нове судове рішення:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віа-авто» про визнання майнових прав - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд» витрати по сплаті судового збору в сумі 4014 грн. 75 коп.
14 липня 2025 року представник ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд». - Крикунов О.В. звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь Товариства витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн.
Заява мотивована там, що за представництво інтересів на стадії апеляційного провадження ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд» понесло витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн., а оскільки за результатами апеляційного перегляду рішення місцевого суду в позові відмовлено, то з позивача підлягає стягненню зазначена сума грошових коштів.
Згідно з пунктом 3 частини першої та частиною третьою статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, справу розглянуто апеляційним судом відповідно до частини третьої статті 270 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.
Вивчивши заяву ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд» про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд» надано договір про надання правової допомоги від 12.12.2023 № 1/1/20/23, укладеного з адвокатом Крикуновим О.В., за умовами якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами (пункт 1.1. договору).
Адвокат надає Клієнту консультаційні та юридичні послуги пов`язані, серед іншого, з веденням судових справ клієнта в судових органах України будь-якої ланки (пункт 1.2. договору).
За правову допомогу, передбачену в п. 1.2. Договору клієнт сплачує адвокату винагороду в сумі 2000 грн. за годину роботи адвоката. В вартість робіт по договору включається надання консультацій, ознайомлення з матеріалами справи, фактичний час витрачений адвокатом на проїзд до суду, підготування адвокатом позовних заяв, заяв про забезпечення позову або доказів, заяв про відшкодування судових витрат та інших процесуальних документів, пов`язаних з розглядом справи в судах на території України. В ціну Договору не включені фактичні витрати щодо виконання Адвокатом зобов`язань за Договором (пункт 3.1. договору).
З детального опису наданих послуг вбачається, що послуги адвоката включали:
- надання правової консультації вартістю 2000 грн за годину, всього витрачено 0,5 годин і сплачено клієнтом 1000 грн;
- ознайомлення з матеріалами судової справи в суді апеляційної інстанції, вартість 2000 грн. за одну годину, витрачено одну годину, сплачено 2000 грн.;
- підготовка та подання апеляційної скарги на рішення Голосіївського районного суду міста Києва, вартість 2000 грн. за одну годину, витрачено 4 години, сплачено всього 8000 грн.;
- представництво в судовому засіданні 09 липня 2025 року, вартість 2000 грн., витрачено одну годину, сплачено всього 2000 грн.
Разом адвокатом витрачено 6,5 годин, загальна сума 13 000 грн.
Аналогічні відомості містяться в акті наданих послуг від 09.07.2025.
Встановивши вищенаведені обставини, колегія суддів виходить з наступного.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та інші витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (пункти 1 і 4 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача;2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина друга статті 141 ЦПК України).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку (частина четверта статті 141 ЦПК України).
Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми (частина п`ята статті 141 ЦПК України).
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 137 ЦПК України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постановах Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі № 910/9111/17 і від 11.12.2018 року у справі № 910/2170/18 зазначено, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
У постанові Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 зазначено, зокрема, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
В пункті 6.5. постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 20 лютого 2024 року у cправі № 910/615/14 (№ 910/5042/22), від 26 вересня 2024 року у cправі № 910/11903/23, від 25 січня 2025 року у справі № 369/849/18, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21);
- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).
Враховуючи, що позивач не скористалася правом на подання обґрунтованого клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, а підстав, визначених частинами 3-5, 9 ст. 141 ЦПК України, для зменшення розміру витрат на правову допомогу з власної ініціативи апеляційним судом не встановлено, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відшкодування ТОВ «ІБК «Дніпробуд» витрат на правничу допомогу на стадії апеляційного провадження у даній справі.
З огляду на вищевикладене, з позивача на користь ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн., у зв`язку з чим заява ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд» про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 137, 141, 142, 270, 268, 367, 368, 381 - 383 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд», яка подана представником Крикуновим Олександром Володимировичем, про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Дніпробуд» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) грн.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Рейнарт І.М.