КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-з/824/122/2026
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року м. Київ
Справа № 760/9324/23
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів,
встановив:
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 25 березня 2025 року позов - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивача грошові кошти в сумі 12 200,00 доларів США як безпідставно отримані і три відсотки річних у розмірі 56,15 доларів США, а всього - 12 256,15 доларів США.
У частині позовних вимог до ОСОБА_1 - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 723 гривні.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 12 000 гривень витрат на правову допомогу.
Додатковим рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 09 квітня 2025 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 гривень.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка подана представником ОСОБА_5 , - залишено без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25 березня 2025 року - залишено без змін.
29 грудня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з позивача ОСОБА_3 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17 000 грн.
Заява мотивована тим, що під час розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 було понесено витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 17 000 грн., з яких 12 000 грн. - за складання відзиву на апеляційну скаргу, 5000 грн. - за участь в одному судовому засіданні. Факт понесення витрат підтверджується договором про правничу допомогу, додатковою угодою та актом приймання-передачі наданих послуг.
06 березня 2026 року представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подав клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в обґрунтування якого зазначив, що заявлений до стягнення розмір витрат є завищеним і не відповідає критерію розумності, витрачений адвокатом час на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт є незначним, оскільки підготовка відзиву на апеляційну скаргу не займала багато часу, адже з тексту відзиву вбачається, що він у повній мірі співпадає з текстом відзиву на позовну заяву і рішення суду першої інстанції.
Тривалість судового засідання складала 34 хвилини.
Зазначена справа є справою незначної складності, виходячи з обставин справи та наявних доказів, що не вимагало надання правової допомоги на вказану суму, при цьому, представник відповідача брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у зв`язку з чим розмір витрат на професійну правничу допомогу слід зменшити до 4000 грн.
Згідно з пунктом 3 частини першої та частиною третьою статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, справу розглянуто апеляційним судом відповідно до частини третьої статті 270 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.
Вивчивши заяву про ухвалення додаткового рішення відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 25 липня 2024 року між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатом Ширяєвим Д.О. укладено договір про надання юридичних послуг, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати правову допомогу щодо представництва інтересів замовника у суді як учасника цивільної справи № 759/12572/24, провадження у якій відкрито Святошинським районним судом міста Києва за позовом ОСОБА_3 , а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві послуги на умовах, визначених договором, а саме: ознайомлення з матеріалами справи № 759/12572/24, підготовка та подання відзиву на позовну заяву, підготовка необхідних заяв та клопотань під час розгляду справи (за необхідності), участь в судових засіданнях (підпункти 1.1.1., 1.1.2. пункту 1.1. договору).
Сторони договору узгодили, що можливе надання інших послуг на підставі окремих домовленостей із замовником (пункт 1.2.).
Виконавець не пізніше наступного робочого дня після надання документів, достатніх для початку надання послуг та при умові здійснення оплати відповідно до розділу 2 цього договору, приступає до виконання послуг (пункт 3.1. договору).
Протягом трьох робочих днів з моменту звернення надання послуг сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг (пункт 3.2. договору).
Пунктом 1 додаткової угоди від 30.07.2025 договір про надання юридичних послуг від 25.07.2024 доповнено підпунктом 1.1.3. пункту 1.1. наступного змісту:
«1.1.3. Представництво інтересів Замовника під час розгляду справи № 759/12572/24 у Київському апеляційному суді, у тому числі підготовка відзиву на апеляційну скаргу, заяви про участь у судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції, направлення процесуальних документів учасника справи, участь у судових засіданнях у справі № 759/12572/24
Вартість послуг, зазначених у пп. 1.1.3. п. 1.1. Договору складає 12 000 грн. Окремо сплачується за участь у одному судовому засіданні у справі 5 000 грн..».
З акту наданих послуг від 24.12.2025 № 2 вбачається, що відповідно до умов договору виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги, а саме: ознайомлення з матеріалами справи і подання відзиву на апеляційну скаргу у справі № 759/12572/24; подання заяви про участь у режимі відеоконференції, направлення зазначених документів учасникам справи, участь у судовому засіданні.
Загальна вартість послуг склала 17 000 грн.
Встановивши вищенаведені обставини, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ч. 1, п.1 ч. ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин 5, 6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц , саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін, без відповідних дій з боку такої сторони.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Таким чином, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); заявлені судові витрати були недоцільні або не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів тощо).
Апеляційний суд зазначає, що спір між сторонами виник у зв`язку з безпідставним набуттям відповідачем ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 12 200 доларів США, які належали позивачу ОСОБА_3 .
При цьому, доказів набуття відповідачем ОСОБА_1 частини від вказаної суми матеріали справи не містили, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог до цього відповідача було відмовлено.
Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин було для сторін судового провадження чітким, доступним та передбачуваним, у цій справі не вирішувалися правові питання фундаментального характеру, практика Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права є сталою і послідовною.
Суд апеляційної інстанції погоджується із запереченнями позивача, що зміст відзиву на апеляційну скаргу, обсягом 6 сторінок, фактично відтворює зміст відзиву на позовну заяву і що судове засідання тривало всього 34 хвилини, участь у судовому засіданні представник відповідача брав у режимі відеоконференції.
Таким чином, розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з позивача на користь відповідача в сумі 17 000 грн., не відповідає критеріям розумності та співмірності судових витрат, складності справи.
Отже, враховуючи складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також з урахуванням заперечення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу на суму 6000 грн.
У п. 135 постанови від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що «не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність».
Таким чином, згідно з ст. 141 ЦПК України з позивача ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката на стадії апеляційного провадження в розмірі 6000 гривень.
Керуючись ст. ст. 137, 141, 142, 270, 268, 367, 368, 381 - 383 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.
В іншій частині заяви - відмовити.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Рейнарт І.М.