КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 939/2770/24 Головуючий у І інстанції Міланіч А.М.
Провадження №22-ц/824/15488/2025 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
УХВАЛА
06 серпня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Таргоній Д.О., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 04 березня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Немішаївська селищна рада Бучанського району Київської області, Бородянська державна нотаріальна контора Київської області про встановлення факту прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 04 березня 2025 року заяву задоволено.
Із матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу на рішення Бородянського районного суду Київської області від 04 березня 2025 року ОСОБА_1 подав 23 липня 2026 року, тобтоіз пропуском строків, встановлених процесуальних законом
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частини 2 статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Скаржником в апеляційній скарзі порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Як на поважну причину пропуску строку посилається на те, що справа слухалась без його участі та участі інших спадкоємців, які не були повідомлені про розгляд справи. Зазначає, що в період часу з 03 жовтня 2024 року по 06 грудня 2024 року перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні та з 06 січня 2025 року по 24 березня 2025 року перебував на амбулаторному лікуванні. ОСОБА_1 зазначає, що вказані обставини перешкодили йому вчасно отримувати судові повістки та вчасно подати відзив, докази та клопотання.
Вказує, що ознайомившись з матеріалами справи та отримавши оскаржуване рішення, звернувся за правничою допомогою та почав збирати докази. У зв`язку з тим, що рішення отримав не своєчасно, то оскаржити його в установлені законом строки не зміг. Посилаючись на вказані обставини просив поновити строк на апеляційне оскарження.
Оцінюючи доводи скаржника в частині поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, судова колегія вважає, що наведені підстави неможливо визнати поважними і достатніми для поновлення пропущеного процесуального строку з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що апелянт оскаржуване рішення отримав 25 березня 2025 року про, що свідчить зворотне повідомлення(том 1 а.с.165).
Крім того, з заяви про ознайомлення від 03 червня 2025 року поданої адвокатом Тищенко Л.М. в інтересах ОСОБА_1 , вбачається, що остання ознайомилася з матеріалами справи в повному обсязі 03 червня 2025 року.
Враховуючи тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 354 ЦПК України, останнім днем на подачу апеляційної скарги є 24 квітня 2025 року.
При цьому, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся 23 липня 2026 року, тобто з тривалим пропуском строку на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі апелянтом не було жодним чином обґрунтовано наявність обставин, які об`єктивно перешкоджали йому у поданні апеляційної скарги у визначений законом строк. Вказівку скаржника щодо неможливості оскаржити рішення в установлені строки, оскільки воно отримано несвоєчасно, апеляційний суд оцінює критично, оскільки такі твердження спростовані матеріалами справи. При цьому, посилання про звернення за правничою допомогою та збирання доказів, не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути лише конкретні обставини непереборної сили, що не залежали від особи.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 року в справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зроблено висновок про те, що: «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарження не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України").
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості визнати наведені апелянтом причини пропуску строку поважними та поновити його.
Таким чином, скаржнику необхідно надати суду апеляційної інстанції клопотання в якому вказати інші належні підстави, які підтверджують поважність причини пропуску установленого законом строку на апеляційне оскарження.
Крім того, апеляційна скаргане повністю оплачена судовим збором.
Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги фізичною особою або фізичною особою - підприємцем на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання фізичною особою заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз`яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум у 2024 році становив 3028,00 грн., відтак 0,2 розміру прожиткового мінімуму становить 605,60 грн.
При подачі апеляційної скарги на рішення суду сума судового збору становитиме 908,40 грн.(605,60*150%).
Судовий збір має бути сплачено за реквізитами: отримувач УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: (МФО) 899998; рахунок отримувача: [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 101, судовий збір за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний суд.
При сплаті судового збору поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
«* ; код ознаки судового збору (101);код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; роз`яснювальна інформація про призначення платежу у формі: судовий збір за а/с П.І.Б., Київський апеляційний суд».
Документи, що підтверджують оплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналах.
Таким чином, за правилами ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 185 вказаного Кодексу, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних недоліків, а саме: подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку або обставин непереборної сили, що перешкодили вчасно звернутися з апеляційною скаргою, сплати судового збору у розмірі 908,40 грн.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 04 березня 2025 року - залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, в іншому випадку у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.О. Таргоній