Справа № 570/4008/26
Номер провадження 2/570/3020/2026
У х в а л а
06 серпня 2026 року м.Рівне
Суддя Рівненського районного суду Рівненської області Коробов С.О., розглянувши питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернулася до суду із позовною заявою, в якій просять визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її дядька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона подана без додержання вимог, передбачених статтями 175, 177 ЦПК України, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом даного спору є поновлення строку для прийняття спадщини та визначення судом додаткового строку, достатнього для подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємицею, яка пропустила встановлений законом шестимісячний строк.
Статтями 34, 66 та 67 Закону України «Про нотаріат» визначено, що видача свідоцтв про право на спадщину відноситься до повноважень нотаріусів; свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року за № 24-753/0/4-13 у справах про спадкування суди не повинні задовольняти позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом чи за заповітом за відсутності спору між спадкоємцями стосовно спадщини, оскільки реалізація прав позивачів має інші механізми: звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, визначення додаткового строку для прийняття спадщини тощо. Аналогічні роз`яснення містяться у листі ВССУ №6-47/0/9-12 від 10.07.2012 року, згідно з яким при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Враховуючи зазначене, право звернення до суду за правилами позовного провадження з метою захисту порушеного права на спадщину настає у спадкоємця тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 2-390/2006.
Всупереч вищевказаним вимогам, позивачем хоч і зазначено про звернення до нотаріуса ( в матеріалах справи є лист-відповідь нотаріуса про строки для прийняття спадщини) та отримання відмови вказаним листом в оформленні права на спадщину, однак не долучено обґрунтовану постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку, до матеріалів справи. Отже, позивачам необхідно на підтвердження позовних вимог і наявності приватно-правового спору надати суду відповідну постанову нотаріуса.
Крім того, як роз`яснено в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7, суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 вказує на те, що важливим під час вирішення питання про надання особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини також є факт прийняття спадщини іншими спадкоємцями за законом, оскільки в такому разі може відбутися втручання у право власності інших осіб, порушення принципу правової визначеності стосовно особи, яка добросовісно реалізувала власні цивільні права.
Аналіз наведеного законодавства дає підстави дійти висновку про те, що відповідачами у спорах про спадкове право мають бути спадкоємці, а лише за їх відсутності, територіальні громади за місцем відкриття спадщини. Наведене свідчить, що територіальні громади є відповідачами лише у разі повної відсутності у спадкодавця інших спадкоємців, які прийняли спадщину.
При цьому матеріали справи не містять належних відомостей про інших можливих спадкоємців. Позивачам необхідно уточнити коло осіб, які беруть участь у справі, з`ясувати питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину, та надати відповідні докази цього для належного обґрунтування залучення саме територіальної громади як відповідача.
Щодо сплати судового збору:
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем судовий збір не сплачено та квитанції про його сплату до позовної заяви не додано.
Як передбачено пп. 2 п. 1 частини 2статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1331, 20 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 статті 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення поданої позовної заяви без руху, із встановленням позивачу строку для усунення вищезазначених недоліків - належного підтвердження повноважень представника позивача.
Керуючись ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя, -
п о с т а н о в и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху.
Надати представнику позивача строк для усунення недоліків позовної заяви у п`ять днів з дня отримання ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Коробов С.О.