Справа № 453/1528/26
№ провадження 2-о/453/79/26
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження
06 серпня 2026 року суддя Сколівського районного суду Львівської області Ясінський Ю.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб Трускавецької міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем на час її смерті,-
В С Т А Н О В И В:
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем на час її смерті.
В своїй заяві заявник зазначає, що нотаріусом йому було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , тому він просить суд встановити факт постійного спільного проживання разом із спадкодавцем на час її смерті, що дасть йому змогу отримати спадщину.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі на підставі поданої заяви прихожу до висновку, що у відкритті провадження необхідно відмовити виходячи з такого.
Як встановлено в ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 1 ст.315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
З таких же критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявник ОСОБА_1 , звернувшись до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Петрів В.Я. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті своєї бабусі ОСОБА_3 , отримав роз`яснення про можливість звернення до суду для встановлення фактів прийняття спадщини та родинних відносин з ОСОБА_3 .
Суд приходить до переконання, що з поданої до суду заяви ОСОБА_1 вбачається спір про право, адже встановлення фактів про які просить заявник необхідно заявнику для оформлення спадкових прав. Тобто встановлення цих фактів, безпосередньо пов`язане з наступним вирішенням спору про право.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , оскільки вимоги заяви слід розглядати в межах позовного, а не окремого провадження.
Керуючись статями 186, 294, 315, 353 ЦПК України, -
ухвалив:
У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб Трускавецької міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем на час її смерті відмовити.
Роз`яснити заявнику її право на звернення до суду за правилами позовного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.Є. ЯСІНСЬКИЙ