СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/13379/26
ун. № 759/21503/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2026 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2026 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Матеріали справи передані судді 04 серпня 2026 року.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.
За вимогами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 175 та 177 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.
У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч вищезазначеним положенням, позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у учасників справи.
Пункт 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
ОСОБА_1 визначає предмет позову як «розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини».
Згідно з ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
У порушення ч. 1 ст. 188 ЦПК України, у позові не викладено обставин і не зазначено доказів, яким чином пов`язані між собою підставами виникнення або поданими доказами основна та похідна позовні вимоги, оскільки вимоги про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей не взаємопов`язані між собою, регулюються різними нормами права і вирішення позовної вимоги про розірвання шлюбу не залежить від вирішення позовної вимоги про визначення місця проживання дітей, відповідно до вимог ст. 161 СК України.
Крім того, при розгляді такого спору обов`язковим є залучення органу опіки та піклування та надання ним відповідного висновку, тобто збільшується обсяг учасників процесу, що ускладнює вирішення справи в цілому. Спільний розгляд різних не взаємопов`язаних між собою позовних вимог, може ускладнити вирішення справи. При цьому, в справах про розірвання шлюбу, передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення в зв`язку з цим провадження у справі, що в свою чергу не передбачено при розгляді справ про визначення місця проживання дітей, і як наслідок, може призвести до безпідставного затягування розгляду позовної вимоги про визначення місця проживання дітей, тому зазначені вище вимоги повинні розглядатися окремо.
Окрім зазначеного, за вимогу про визначення місця проживання дитини окремо сплачується судовий збір як за немайнову вимогу у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2026 рік становить 1 331 гривень 20 копійок.
Таким чином, у позовній заяві не викладено обставин і не зазначено доказів того, у чому конкретно полягає однорідність позовних вимог про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, які не взаємопов`язані між собою, регулюються різними нормами права та не сплачено судовий збір за ще одну позовну вимогу. Вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу, не залежить від вирішення позовних вимог про визначення місця проживання дитини. Крім того, як вже зазначено вище, строки розгляду позовних вимог про розірвання шлюбу і позовних вимог про визначення місця проживання дитини, є різними.
З позовної заяви взагалі не вбачається, чи звертався позивач або відповідач до органу опіки та піклування з питань визначення місця проживання дитини, які заходи органом опіки та піклування вживались.
Зважаючи на викладене, позивач має визначитись із предметом позову або привести прохальну частину у відповідність до заявленого предмету позову.
Водночас, при відкритті провадження у справі суд має перевірити чи підсудна справа даному суду.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За загальним правилом, якщо інше не встановлено ЦПК України, у відповідності до частини першої статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Якщо позов поданий до відповідача, який не має зареєстрованого місця проживання на території, яку обслуговує суд, у позові має бути зазначено, що він поданий за правилами альтернативної підсудності і конкретно зазначити саме з якої підстави, передбаченої статтею 28 ЦПК України.
Як зазначав Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2022 року у справі № 691/914/19 (провадження № 61-20176св21), у позовній заяві позивач має обґрунтувати підстави для застосування правил альтернативної підсудності.
Водночас, ОСОБА_1 належним чином не обґрунтували підстави свого звернення до Святошинського районного суду міста Києва.
Водночас, із відповіді №3147016 від 07.08.2026 року з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери судом встановлено, що ОСОБА_2 має діючу довідку ВПО. Однак, вказана адреса проживання відповідача не відноситься до Святошинського району міста Києва.
Таким чином, ОСОБА_1 має вказати на якій підставі вона звертається із даним позовом до Святошинського районного суду міста Києва (із зазначенням відповідної статті Цивільного процесуального кодексу України із вказівкою на конкретну обставину застосування правил альтернативної підсудності) та надати суду належні та допустимі докази, які б підтверджували те, що справа підсудна Святошинському районному суду міста Києва.
Вказані недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За правилами статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить 5 (п`ять) днів з дня отримання ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви до визначеної дати, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Копію ухвали надіслати для виконання позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.О.Горбенко