Справа №760/19302/26 2-з/760/241/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2026 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Усатова І.А., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Сацика Романа Васильовича, який діє в інтересах позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києві Сіщук Володимир Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
В С Т А Н О В И В:
До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києві Сіщук Володимир Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 23.07.2026 вищевказану позовну заяву залишено без руху.
Одночасно з позовом до суду надійшла заява про забезпечення позову.
Заява обґрунтована тим, що на підставі виконавчого напису № 92344 від 15.07.2021, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованості у розмірі 41510 грн. Заявник зазначає, що виконавчий напис ж предметом оскарження у даній цивільній справі, а в межах відкритого виконавчого провадження можуть вчинятися виконавчі дії щодо примусового стягнення грошових коштів, що, на його думку, може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист його прав у разі задоволення позову.
У зв`язку з наведеним позивач просить задовольнити заяву про забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши подану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до абз. 1 ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Верховний Суд у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17 зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є вимога про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Із матеріалів заяви вбачається, що на підставі зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо стягнення з позивача на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованості у розмірі 41 510 грн.
Таким чином, виконавчий документ, на підставі якого здійснюється примусове стягнення, є предметом оскарження у цій справі. Подальше вчинення виконавчих дій до вирішення спору по суті може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Суд також враховує, що обраний заявником спосіб забезпечення позову безпосередньо передбачений пунктом 6 частини першої статті 150 ЦПК України, є співмірним із заявленими позовними вимогами, пов`язаний із предметом спору та не вирішує спір по суті.
За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса.
Відтак, заява підлягає задоволенню. Керуючись ст. 149-151 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Заяву про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса № 92344 від 15.07.2021.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя І.А. Усатова