Судові рішення

Ухвала № 138828522 у справі № 761/32153/26 від 07.08.2026

Ухвала від 07.08.2026 у цивільній справі № 761/32153/26 (категорія «Про спонукання виконати або припинити певні дії»). Суд: Шевченківський районний суд міста Києва, суддя Шевченко І. М.

Справа№ 761/32153/26
СудШевченківський районний суд міста Києва
СуддяШевченко І. М.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро спонукання виконати або припинити певні дії
Дата ухвалення07.08.2026
Надійшло до реєстру08.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138828522

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 761/32153/26

Провадження № 2/761/14983/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Шевченко І. М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Кравчук Тетяною Олександрівною, до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської Державної адміністрації) про визнання протиправним рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій та зобов`язання провести реєстраційні дії,

установила:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла вищевказана позовна заява, в якій представник позивача просив: визнати протиправним рішення державного реєстратора від 18.10.2025 № 81409362 про відмову в проведенні реєстраційних дій; зобов`язати державного реєстратора провести реєстраційні дії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Перевіривши позовну заяву, слід зазначити таке.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Згідно з нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого і правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб`єктів права.

Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Статтями 27, 28, 30 ЦПК України врегульовано питання загальної територіальної підсудності за місцем проживання (місцезнаходженням) відповідача, підсудності справ за вибором позивача та виключної підсудності.

За загальним правилом територіальної підсудності, яке закріплене в ч. 1, 2 ст. 27 ЦПК України, передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Виняток з указаного правила становить альтернативна підсудність (стаття 28 ЦПК України) та виключна підсудність (стаття 30 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність - це особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

У постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Таким чином, оскільки спір у цій справі стосується проведення реєстраційних дій щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , то підлягають застосуванню правила виключної підсудності, закріплені у ч. 1 ст. 30 ЦПК України, а саме, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна.

Указана квартира заходиться в м. Донецьку по вул. Незалежності, 9, тобто в адміністративно-територіальних межах Будьонівського району міста Донецька, на територію якого поширюється територіальна юрисдикція (підсудність) Будьоннівського районного суду м. Донецька.

Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 № 2710/38-14 визначено територіальну підсудність Будьоннівського районного суду м. Донецька за Красноармійським міськрайонним судом Донецької області.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 29.08.2024 № 2584/0/15-24 змінено з 02 вересня 2024 року підсудність судових справ Красноармійського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26.02.2025 № 4273-IX змінено найменування Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області на Заводський районний суд міста Кам`янського.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Отже, справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Шевченківського районного суду міста Києва, оскільки належить до виключної підсудності Заводського районного суду міста Кам`янського, а тому підлягає направленню за підсудністю.

Керуючись ст. 2, 13, 30 - 32, 259, 261 ЦПК України, -

ухвалила:

Справу за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Кравчук Тетяною Олександрівною, до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської Державної адміністрації) про визнання протиправним рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій та зобов`язання провести реєстраційні дії - передати за підсудністю до Заводського районного суду міста Кам`янського.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.

Суддя І. М. Шевченко