ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 286/3846/25 Головуючий у 1-й інст. Івашкевич О. Г.
Категорія 10 Доповідач Панкеєва В.А.
УХВАЛА
07 серпня 2026 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі: судді-доповідача Панкеєвої В.А., суддів Павицької Т.М., Шевчук А.М. - заслухав доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Овруцька міська рада, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні спільним двором,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 квітня 2026 року,
УСТАНОВИВ:
30 липня 2026 року ухвалою Житомирського апеляційного суду призначено справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 квітня 2026 року, до розгляду на 10:00 год. 15 жовтня 2026 року, про що повідомити учасників справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 269 Цивільного процесуального кодексу України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Наведена норма передбачає можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
У розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування росіянізмів та діалектизмів тощо.
Опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Такий висновок щодо застосування інституту виправлення описок і арифметичних помилок у судовому рішенні викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 904/10956/16, від 11 січня 2022 року у справі № 921/730/13-г/3, від 23 березня 2023 року у справі № 990/106/22, від 26 квітня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц та від 09 травня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц. Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного суду від 24 грудня 2025 року у справі № 753/5092/24.
Вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2024 року у справі № 990/162/23).
Водночас, у 4 абзаці описової частини вказаної ухвали апеляційного суду допущену описку, а саме помилково зазначено про розгляд справи позовного провадження без повідомлення учасників справи, колегія суддів вважає за необхідне виключити речення такого змісту: "Справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.".
Керуючись статтями 269, 365, 368, 369 ЦПК, Житомирський апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Виправити описку, допущену в ухвалі Житомирського апеляційного суду від 30 липня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Овруцька міська рада, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні спільним двором, а саме:
виключити в абзаці 4 описової частини ухвали речення такого змісту: "Справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2025 року у справі №16/992/25 (провадження № 12-46гс25) касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий В.А. Панкеєва
Судді Т.М. Павицька
А.М. Шевчук