Справа № 485/1290/26
Провадження №2/485/843/26
Рішення
іменем України
07 серпня 2026 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючий - суддя Соловйов О.В.,
секретар судового засідання Гусарова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У липні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30 травня 2026 року у Снігурівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зареєстрували шлюб з відповідачем. Спільних дітей від шлюбу не мають. Вказує про те, що відносини з відповідачем поступово погіршувалось, в результаті чого між ними зникло взаєморозуміння та почуття кохання. Будь-які спроби примиритися не дали бажаних результатів, оскільки з відповідачем мають різні погляди на сімейне життя та обов"язки. Фактично шлюбні стосунки між ними припинені, наразі спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Вважає, що подальше збереження сім`ї неможливе, а тому просить суд шлюб розірвати.
В судове засідання сторони не з`явилися.
Позивачка згідно поданої письмової заяви просила справу слухати у її відсутність, позов підтримує повністю.
Відповідач також подав суду заяву, в якій просить справу слухати в його відсутність, позов визнає.
На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.
У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 30 травня 2026 року Снігурівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 36. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу " ОСОБА_3 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим повторно 02 червня 2026 року (а.с. 9).
Від шлюбу сторони спільних дітей не мають.
Як зазначає позивач, шлюбні відносини з відповідачем фактично припинені, вони припинили спільне проживання та ведення спільного господарства, між ними втрачено почуття любові та поваги один до одного. Сім`я розпалася остаточно та існує формально.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, ураховуючи, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач позов визнав, суд вважає, що сім`я розпалася остаточно, примирення між сторонами не відбулося, а тому збереження даної сім`ї не відповідало б інтересам сторін, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим, та суд приходить до висновку, що вимога позивача про розірвання шлюбу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 1331,20 грн, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (а. с. 11).
Таким чином, у зв"язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, сплачений судовий збір в сумі 1331,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 30 травня 2026 року Снігурівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 36 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 к.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 07 серпня 2026 року.
Суддя О. В. Соловйов