Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.08.2026 Справа №607/12753/26 Провадження №2/607/5898/2026
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
-головуючої судді Сташків Н.М.,
-за участі секретаря судового засідання Войтків С.М.,
у присутності учасників процесу:
-відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_2 , через свого представника адвоката Жеребецьку І.О., 09.06.2026 пред`явила до суду позов до відповідача ОСОБА_1 про стягнення в її користь аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Зазначені позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 13.08.2016 вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.05.2026. Після розірвання шлюбу дитина перебуває на утриманні позивача. Оскільки батьки мають рівні обов`язки з утримання дитини, просила стягнути з відповідача аліменти у вищевказаному розмірі.
Ухвалою судді від 10.06.2026 позовну заяву залишено без руху, а 15.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання 07.07.2026 о 10 год 55 хв., яке у зв`язку з неявкою відповідача відкладено до 04.08.2026 до 10 год 25 хв.
Позивачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, однак разом із позовною заявою подала заяву про розгляд справи в її відсутності та у відсутності її представника, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково та пояснив, що він хворіє, йому необхідні кошти для вирішення проблем зі здоров`ям, але він беззаперечно розуміє свій обов`язок утримувати дитину та частково надає кошти на її утримання. Його заробітна плата становить більше 20000 грн і він готовий сплачувати аліменти в розмірі 6000 грн., щомісячно, тому віддає перевагу визначенню розміру аліментів у твердій грошовій сумі, але проти їх визначення у частці від заробітку, як просить позивачка, істотних заперечень не має та загалом згідний на стягнення з нього в користь позивачки аліментів на утримання дитини в розмірі частини від всіх видів заробітку (доходу).
Ухвалення та проголошення судового рішення згідно з вимогами ч. 1 ст. 244 ЦПК України відкладено до 12 год 00 хв 07.08.2026.
Суд, заслухавши відповідача, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини.
Сторони з 13.08.2016 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.05.2026 (справа №607/2695/26). Як зазначив у судовому засіданні відповідач, рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.
Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дочка ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 17.09.2019.
Позивачка з дитиною зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 від 13.01.2026 та витягом про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 від 13.01.2026.
Як убачається з позовної заяви, дитина перебуває на утриманні позивача. У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтвердив факт проживання позивачки разом із дитиною.
До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права:
Згідно з ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Так, судом установлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дитина сторін проживає з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на утриманні позивачки. Факт їх спільного проживання підтверджений належними доказами та не оспорюється відповідачем.
Судом не встановлено жодних доказів про те, що відповідач за своїм станом здоров`я чи матеріальним становищем не може виконувати своїх обов`язків із утримання дитини.
За таких обставин суд доходить висновку про порушення прав позивачки, оскільки обов`язок з утримання дитини є рівним для обох із батьків, а тому наявні передбачені законом підстави для стягнення аліментів із відповідача.
Змістом позовних вимог позивачки є стягнення з відповідача частини всіх видів заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, що фактично є мінімальним гарантованим розміром аліментів на одну дитину.
Враховуючи обставини, визначені ст.182 СК України, зокрема, беручи до уваги стан здоров`я дитини, з приводу яких позивачка доказів не надавала, матеріальне становище дитини, яка росте, навчається, потребує постійного матеріального забезпечення, стан здоров`я відповідача, який зазначив про необхідність лікування, проте доказів з цього приводу не надавав, його матеріальне становище, з приводу якого також доказів не надано, проте відповідач визнав, що працює в органах Національної поліції України, має постійних дохід, який становить більше 20000 грн щомісячно, відсутність даних про перебування на утриманні відповідача інших осіб, зазначених у п. 3 ст. 182 СК України, та щодо майна, яке належало б відповідачу на праві власності, чи здійснення витрат на придбання такого майна, а також, зважаючи на те, що відповідно до ч. 3 ст. 181, ст. 183 СК України існують підстави для визначення розміру аліментів у частці від заробітку відповідача, враховуючи визначений Законом мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення шляхом стягнення в користь позивачки з відповідача аліментів у розмірі частини всіх видів його заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, на утримання дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 09.06.2026, до досягнення нею повноліття, відповідно до ст. ст. 180, 181 Сімейного кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за 1 місяць слід допустити до негайного виконання.
У зв`язку з задоволенням позову відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути 1331,20 грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 89, 263 - 265, 268, 273, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.06.2026 до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліментів у межах суми платежу за 1 місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя Н. М. Сташків